Ухвала суду № 45706218, 23.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер справи 755/5618/15-ц Головуючий в І інстанції: Яровенко Н.О.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/7398/2015 Доповідач: Слободянюк С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

головуючого судді Слободянюк С.В.,

суддів - Корчевного Г.В., Оніщука М.І..,

при секретарі - Кутц А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 березня 2015 року про задоволення заяви про забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2015 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, а саме: автомобіля Chevrolet Lacetti, який був придбаний колишнім подружжям в 2006 року та є об'єктом спільної сумісної власності.

ОСОБА_3 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_1 що є об'єктом спільної сумісної власності сторін.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 березня 2015 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення її позову

Накладено арешт на автомобіль Chevrolet Lacetti, 2006 року випуску, номер кузову:НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Копію ухвали направлено для відома та виконання ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві та УДАІ ГУМВС України у м. Києві. Строк пред'явлення до виконання визначено 1 рік.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали, постановлення нової - про відмову у задоволені заяви про забезпечення позову.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримали, ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 скаргу не визнали.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які бере участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з позовній заяви, позивач ставить питання про поділ майна, а саме: автомобіль, який було придбано колишнім подружжям в 2006 року і є об'єктом спільної сумісної власності; про виплату грошової компенсації частки у праві спільної сумісної власності у розмірі 34 907 грн.(а.с.2-4).

Як вбачається з матеріалів справи, спірний автомобіль зареєстрований за ОСОБА_2 (а.с.6).

Оскільки не вжиття заходів забезпечення позову може привести до неможливості виконання рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний автомобіль.

Доводи апеляційної скарги стосовно наявності судового рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет спору і з тих самим підстав є необґрунтованим.

Так, апелянт посилається на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області (справа № 755/5618/15-ц) від 20 грудня 2013 року стосувалось поділу майна сторін щодо нерухомого майна (а.с.77-81).

Наявність рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 24 квітня 2014 року (а.с.87-93), яким зобов*язано ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_2 користуватися спірним автомобілем не впливає на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення про накладання арешту на автомобіль, оскільки позивачкою ставиться питання про компенсацію її частки у спірному майні.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, залишення оскаржуваної ухвали змін, як такої, що постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді