Постанова № 45705823, 25.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2015 року 17:11 № 826/11144/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., за участю секретаря судового засідання Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування рішення, за участю сторін:

представник позивача: Перепелиця А.В.

представники відповідача: Вороніна В.В., Туман Н.В.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25.03.2015 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 19.05.2015 № 8 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення на підставі пункту 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, оскільки були наявні обставини, які не дозволяли застосування зазначеної норми, зокрема, наявність зобов'язання держави перед позивачем щодо повергнення надміру сплачених коштів. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що оскаржуване рішення про стягнення коштів прийняте у відповідності до вимог законодавства, оскільки у позивача наявна заборгованість перед бюджетом зі сплати податків, зборів, обов'язкових платежів. Посилався на те, що факт наявності переплати з інших видів податків не перешкоджає стягненню з позивача суми заборгованості. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Рішенням Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 19.05.2015 №8 (далі - рішення про стягнення коштів №8) відповідно до пункту 32 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів ПАТ «Укрнафта».

На підставі вказаного рішення відповідачем оформлено та направлено обслуговуючому банку інкасові доручення.

Позивач вважає, що вказане вище рішення про стягнення коштів №8 прийняте за відсутності визначених у законодавстві підстав та всупереч норм Податкового законодавства України.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно довідки про стан податкового боргу ПАТ «Укрнафта» від 26.05.2015 №2318/9/28/10/23-26 станом на 26.05.2015 згідно облікових даних карток особових рахунків обліковується податковий борг у сумі 470 502 563,96 грн. в тому числі: з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств - 162 843 838,87 грн.; з податку на прибуток приватних підприємств - 307 658 725,08 грн. (а.с. 104 Т.І).

Відповідно до довідки про стан податкового боргу ПАТ «Укрнафта» від 12.06.2015 №1608/9/28-10-23-22 станом на 12.06.2015 згідно облікових даних карток особових рахунків обліковується податковий борг у сумі 544 688 620,98 грн. в тому числі: з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств - 237 029 895,93 грн.; з податку на прибуток приватних підприємств - 307 658 725,08 грн. (а.с. 157 Т.І).

Порядок та процедуру погашення податкового боргу платників податків визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами пунктів 95.1-95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган формує податкову вимогу на суму такого боргу та здійснює заходи з його погашення шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, та стягнення коштів у рахунок податкового боргу за рахунок готівки на підставі відповідних рішень суду.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015, тимчасово, до 01.07.2015, встановлено особливості застосування деяких норм цього Кодексу та передбачено додатковий механізм погашення податкового боргу платників податків.

Так, відповідно до пункту 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасово, до 01.07.2015, встановлено, що у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках, здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З правового аналізу наведеної норми слідує, що стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може бути здійснене за наступних умов:

1) виникнення податкового боргу у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку;

2) податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень;

3) відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

Отже, зазначена норма закону прямо встановлює право керівника контролюючого органу прийняти рішення про стягнення коштів платника податків лише у разі відсутності зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.

В даній нормі термін «держава» застосовується як уособлення всіх органів державної влади, в тому числі органів державної фіскальної служби.

Суд дійшов висновку, що застосування одного із способів погашення податкового боргу, виключає можливість одночасного застосування іншого способу погашення податкового боргу у вигляді стягнення коштів платника податків за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду.

При цьому, буквальний зміст пункту 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України вказує на необхідність відсутності зобов'язань саме держави щодо повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, а не конкретного контролюючого органу та за необмеженим колом грошових зобов'язань, тому, наявність зобов'язань держави в особі будь-якого контролюючого органу перед платником податків щодо повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з будь-якого податку чи збору унеможливлює стягнення податкового боргу на підставі рішення контролюючого органу без звернення до суду.

Відповідач надав суду інформацію щодо наявності дебіторської заборгованості перед ПАТ «Укрнафта», згідно якої у позивача наявна переплата на загальну суму 1 166,9 тис. грн., в тому числі з податку на додану вартість у розмірі 360,8 тис. грн., зі збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (патенти) 806,1 тис. грн. (а.с. 179 Т.І).

Наявність у позивача переплати з різних видів податків також підтверджується витягами з облікової картки ПАТ «Укрнафта» (а.с. 105-111 Т.І).

Зважаючи на те, що у ПАТ «Укрнафта» станом на дату прийняття оскаржуваного рішення про стягнення коштів була наявна переплата зі сплати податків, зборів, обов'язкових платежів, тобто існувало зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для застосування приписів пункту 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з метою стягнення коштів.

Крім того, положеннями законодавства не визначена форма рішення контролюючого органу про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках у порядку передбаченому пунктом 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Згідно з інформаційним повідомленням на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (http://sta-sumy.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2015-rik/63550.html) форма рішення контролюючого органу про стягнення коштів у рахунок погашення боргу платника податків у банках перебувала на стадії розгляду, свідченням чого є проект постанови Кабінету Міністрів України від 2015 року «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244».

Станом на дату розгляду даної справи, вказана постанова Кабінету Міністрів України не набрала законної сили.

Суд встановив, що Міжрегіональне головне управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на підставі підпункту 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звернулось до суду із позовною заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках у банках ПАТ «Укрнафта» та ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2015 №826/10134/15 відкрито провадження у адміністративній справі.

Станом на дату розгляду даної справи, у справі №826/10134/15 рішення по суті позовних вимог не прийнято.

Відповідачем також не доведено відсутність зобов'язань держави щодо повернення такому ПАТ «Укрнафта» помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, що є обов'язковою умовою для застосування процедури погашення податкового боргу на підставі пункту 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідач посилався на те, що за результатом розгляду заяв ПАТ «Укрнафта» про повернення з державного бюджету надмірно сплачених коштів (а.с. 76-84 Т,І) йому було відмовлено у поверненні таких коштів, через наявність заборгованості з інших податків, зборів, обов'язкових платежів.

Суд відхиляє наведені доводи відповідача, оскільки вони не спростовують факту існування переплати у ПАТ «Укрнафта» з деяких видів податків і зборів, обов'язкових платежів, тобто існування грошового зобов'язання держави перед позивачем.

Враховуючи викладене, рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 19.05.2015 №8 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені законом, отже є протиправним і таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 19.05.2015 №8 про стягнення коштів з дати його прийняття.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390) судові витрати в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський

Повний текст постанови складено та підписано 26.06.2015.