Постанова № 45705280, 25.06.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1695/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області (Білозерське відділення) до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

Цюрупинська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Херсонській області (Білозерське відділення) (далі - позивач, Цюрупинська ОДПІ, контролюючий орган) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб в сумі 2362,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, який виник за рахунок несплати узгоджених сум податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення від 02.09.2014 р. №0002181700 на суму 2138,75 грн. та нарахованої пені в розмірі 224,08 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених грошових зобов'язань в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач також надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Крім того, згідно змісту вказаного клопотання, відповідач не заперечує проти задоволення позову.

Статтею 122 КАС України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства України дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 20.08.2014 р. співробітником Білозерського відділення Цюрупинської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.

В ході вказаної перевірки контролюючим органом встановлено, що згідно інформації, наданої нотаріусом ОСОБА_2 21.06.2014 р. фізична особа-платник податку ОСОБА_1 фактично отримував доходи в результаті прийняття у дарунок (спадщину) майно на суму 31500,00 грн. За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 20.08.2014 р. №304/17-028/НОМЕР_1, в якому зафіксовано порушення п.174.3 ст. 174, пп. 49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України, що полягає в неподанні податкової декларації за 2012 р. на загальну суму 31500 грн.,у результаті чого визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2012 р. на суму 1575,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.09.2014 р. №0002181700 на суму грошового зобов'язання 2138,75 грн., в тому числі за основним платежем - 1575,00 грн. та за штрафними санкціями 563,75 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем особисто 06.09.2014 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням від 09.09.2014 р. №7500002181868.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом на підставі ст.. 129 ПК України відповідачу нарахована пеня в сумі 224,08 грн.

З облікової картки платника податків ОСОБА_1 вбачається, що станом на 28.02.2015 р. за останнім рахується податкова заборгованість в загальній сумі 2362,83 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 36.1 ст.36 ПКУ визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (пп.168.2.2 п.168.2 ст.168 ПК України).

Згідно із п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Положеннями п.179.7 ст.179 ПК України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до положень ст.. 174 ПК України об'єкти спадщини оподатковуються, зокрема за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини. Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку. Нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об'єкта спадщини.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб.

В силу вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Визезазначений акт індивідуальної дії не оскаржувався відповідачем, а відтак грошові зобов'язання набули статусу узгоджених. Оскільки ці зобов'язання не було сплачено платником у встановлений Законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст.59 ПК України).

Згідно матеріалів справи, 16.10.2014 року контролюючим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу № 5640-21 на суму 2362,83 грн., яку відповідач отримав особисто.

За приписами ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, а також враховуючи, що відповідачем визнано суму податкового боргу, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 128, 161-163 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податкову заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2362 (дві тисячі триста шістдесят дві) грн. 83 грн. на р/р 33112341700030 код доходу 11010500 одержувач - Радянська сільська рада, ЄДРПОУ 37949011, банк УДКС у Херсонській області, МФО 852010.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 8.2.3