Постанова № 45705276, 25.06.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1660/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Державна податкова інспекція у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (далі - позивач, ДПІ у м.Херсоні, контролюючий орган) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 11848,85 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, який виник 30.04.2013 р. за рахунок несплати узгоджених сум податкового зобовязання згідно податкової декларації про майновий стан і доходи від 30.04.2013 р. на суму 11678,85 грн. та згідно податкового повідомлення-рішення від 27.08.2013 р. №7111311701 на суму 170,00 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених грошових зобов'язань в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.06.2015 р. №7302703325868.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 КАС України).

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства України дійшов до наступного.

ОСОБА_1 з 01.06.2006 р. була зареєстрована як фізична особа-підприємець, з цієї ж дати взята на облік до контролюючих органів, а 23.01.2015 р. проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

З матеріалів справи вбачається, що 30.04.2013 р. ОСОБА_1 подано до ДПІ у м.Херсоні податкову декларацію про майновий стан і доходи №1300022637, в якій відповідачем самостійно визначено суму, яка підлягає сплаті платником податку самостійно в розмірі 11678,85 грн.

Крім того, судом встановлено, що 19.07.2013 р. посадовою особою ДПІ у м.Херсоні проведена камеральна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання встановлених чинним законодавством граничних строків надання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 р., за результатами якої складено акт №980/17.1, в якому зафіксовано порушення пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, що полягало в несвоєчасному поданні відповідної податкової декларації.

На підставі вказаного акту контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2013 р. №7111311701 на суму 170,00 грн., яке отримано відповідачем 12.09.2013 р.

З облікової картки платника податків вбачається, що станом на 28.02.2015 р. за ОСОБА_1 рахується податковий борг в сумі 11848,85 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 36.1 ст.36 ПКУ визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (пп.168.2.2 п.168.2 ст.168 ПК України).

Так, згідно із пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Згідно із п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Положеннями п.179.7 ст.179 ПК України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Із вищезазначеного слідує, що податкове зобов'язання в сумі 11678,85 грн. є узгодженим.

Стосовно податкової заборгованості, нарахованої податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2013 р. №7111311701 в сумі 170,00 грн., суд зазначає, що в силу вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Визезазначений акт індивідуальної дії не оскаржувався відповідачем, а відтак грошові зобов'язання в сумі 170,00 грн. набули статусу узгоджених. Оскільки ці зобов'язання не було сплачено платником у встановлений Законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст.59 ПК України).

Згідно матеріалів справи, 11.10.2013 року контролюючим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу № 3936-17 на суму 11678,85 грн., яку відповідач отримала 15.11.2013 р.

Пунктом 59.5. ст. 59 ПК передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Із часу направлення податкової вимоги. до часу звернення із позовом до суду відповідач був постійним боржником, що підтверджується копією зворотного боку облікової картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

Крім того, слід зазначити, що ст. 97 ПК України передбачено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є зокрема стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.

Доказів виконання зобов'язання щодо сплати заборгованості в сумі 11848,85 грн., заявленій до стягнення, відповідачем до суду не надано, доводи контролюючого органу щодо наявності такої заборгованості відповідачем не спростовані.

За приписами ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 128, 161-163 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг в сумі 11848 (одинадцять тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 85 коп. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, код платежу 11010500, до державного бюджету. отримувач: УДКСУ у Херсонській області, код 37959779, банк ГУДКС МФО 852010.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 8.2.3