Постанова № 45703788, 18.06.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 року № 813/1336/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Косів М.Б.

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства Галичина до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Галичина» звернулося з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання притиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 28.11.2014 року №0000504001/17494 та №0000494001/17495.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що господарські операції між ПрАТ «Галичина» та ПП «Агенство маркетингових досліджень» мали реальний характер, що підтверджується звітами маркетингових послуг. Серед персоналу ПрАТ «Галичина» не числяться дистрибютори та регіональні представники товариства, а маркетологи завантажені іншою роботою, відтак для отримання необхідної інформації було залучено ПП «Агенство маркетингових досліджень». А також, що підприємство не несе відповідальності за можливу несплату податків контрагентом.

Представник позивача в судове засідання не зявився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких полягає в наступному.

За результатами перевірки встановлено, що у представлених звітах маркетингових послуг міститься інформація, якою ПрАТ «Галичина» володіє в процесі здійснення діяльності із покупцями продукції (без отримання додаткових маркетингових послуг). У наданих ПП "Агенство Маркетингових Досліджень" звітах маркетингових досліджень відображена інформація щодо різниці між кількістю реалізованої продукції ПрАТ «Галичина» за звітний та за попередній місяці у відсотковому відношенні в розрізі окремих продуктів, інформація щодо обємів продажу продукції ТМ «Галичина» у торгівельних пунктах мережі ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» у кількісному та вартісному еквіваленті.

Також, встановлено, що у звітах щодо проведення фокус-групових досліджень, телефонних опитувань, анкетуваннях споживачів міститься загальновідома інформація щодо продуктів харчування, крім цього, не зазначено адресу, за якою проводилися дослідження, не вказано кількість опитуваних споживачів, не визначено кількість та вартісні показники здійснених маркетингових досліджень та взагалі не вказано повний зміст проведених робіт, не вказано, на чому ґрунтується вартість отриманих маркетингових послуг, що свідчить про відсутність фактичного здійснення вказаних досліджень.

Використання маркетингових послуг отриманих від ПП "Агенство Маркетингових Досліджень" не призвело до збільшення обсягів продажу продукції. Отримані послуги від ПП "Агенство Маркетингових Досліджень" не містять економічного ефекту у господарській діяльності ПрАТ «Галичина», та свідчать про фіктивний характер даних послуг.

Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів проведена перевірка ПрАТ «Галичина», за результатами якої складено акт від 13.11.2014р. № 496/28-06-40-01/25553579 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Галичина» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо достовірності декларування, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП «Агентство маркетингових досліджень» (ЄДРПОУ 37274459) за січень-травень 2014 року».

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення ПрАТ «Галичина» вимог:

п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до:

заниження податкового зобовязання по загальній декларації з ПДВ на суму 613 026,41 грн., в тому числі за: січень 2014 року на суму 57 717,58 грн., лютий 2014 року - 137 767,68 грн., квітень 2014 року - 272 165,87 грн., травень 2014 року - 145 375,28 грн.;

заниження податкового зобовязання по декларації з ПДВ у спеціальному режимі оподаткування переробного підприємства на суму 1 861 215,25 грн., в тому числі за: січень 2014 року на суму 533 045,76 грн., лютий 2014 року 400 387,32 грн., квітень 2014 року 677 470,78 грн., травень 2014 року 250 311,38 грн.

За наслідками перевірки та на підставі Акту, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 28.11.2014 року №0000504001/17494 яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2 791 822,88 грн., у тому числі у сумі 1 861 215,25 грн. - за основним платежем, у сумі 930 607,63 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та №0000494001/17495 яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 919 539,62 грн., у тому числі у сумі 613 026,41 грн. - за основним платежем, у сумі 360 513,21 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до акту перевірки встановлено наступне:

ПрАТ «Галичина» за період січень-травень 2014 року проводило взаєморозрахунки з ПП «Агентство маркетингових досліджень» (ЄДРПОУ 37274459) щодо придбання маркетингових послуг згідно договору №58 від 01.01.2014р.

Під час документальної виїзної перевірки ПрАТ «Галичина» надано договір про надання маркетингових послуг від 01.01.2014 року №58 укладені між ПП «Агенство Маркетингових Досліджень» (Виконавець) та ПрАТ «Галичина» (Замовник). Згідно умов, договору Виконавець зобовязується надати маркетингові послуги, а Замовник прийняти й оплатити надані послуги.

На виконання умов вказаного договору ПП "Агенство Маркетингових Досліджень" на адресу ПрАТ «Галичина» виписані акти приймання виконаних робіт, податкові накладні, звіти маркетиногових послуг.

Відповідно до наданих документів встановлено, що ПП "Агенство Маркетингових Досліджень" виписало ряд первинних документів (зазначених вище) для ПрАТ «Галичина» на поставку маркетингових послуг по дослідженню продукції ТМ «Галичина», продаж якої здійснювався у торгових точках мережі ТОВ «АТБ-МАРКЕТ».

Суми податку на додану вартість, згідно отриманих від ПП "Агенство Маркетингових Досліджень" податкових накладних, ПрАТ «Галичина» відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних та включено до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за січень 2014 року на суму 590 763,33 грн., за лютий 2014 року на суму 538 155,00 грн., квітень 2014 року на суму 909 820,00 грн., травень 2014 року на суму 435 503,33 грн.

За результатами перевірки встановлено, що у представлених звітах маркетингових послуг міститься інформація, якою ПрАТ «Галичина» володіє в процесі здійснення діяльності із покупцями продукції (без отримання додаткових маркетингових послуг). У наданих ПП "Агенство Маркетингових Досліджень" звітах маркетингових досліджень відображена інформація щодо різниці між кількістю реалізованої продукції ПрАТ «Галичина» за звітний та за попередній місяці у відсотковому відношенні в розрізі окремих продуктів, інформація щодо обємів продажу продукції ТМ «Галичина» у торгівельних пунктах мережі ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» у кількісному та вартісному еквіваленті.

Також, встановлено, що у звітах щодо проведення фокус-групових досліджень, телефонних опитувань, анкетуваннях споживачів міститься загальновідома інформація щодо продуктів харчування, крім цього, не зазначено адресу, за якою проводилися дослідження, не вказано кількість опитуваних споживачів, не визначено кількість та вартісні показники здійснених маркетингових досліджень та взагалі не вказано повний зміст проведених робіт, не вказано, на чому ґрунтується вартість отриманих маркетингових послуг, що свідчить про відсутність фактичного здійснення вказаних досліджень.

Згідно АС «Податковий блок» встановлено, що за перевіряємий період ПП "Агенство Маркетингових Досліджень" одночасно здійснювало продаж послуг іншим контрагентам, кількість яких становила: у січні 2014 року 78 СГД, у лютому 79 СГД, у березні 95 СГД, у квітні 97 СГД, у травні 93 СГД. Загальний обсяг поставлених послуг становить: у січні 2014 року 28 094 997 грн., у лютому 27 084 625 грн., у березні 26 945 219 грн., у квітні 33 721 983 грн., у травні 27 282 792 грн.

Відповідно до поданої ПП "Агенство Маркетингових Досліджень" форми 1-ДФ на підприємстві чисельність працюючого персоналу становила: протягом 1 кварталу 2014 року 20 чоловік, протягом 2 кварталу 18 чоловік, що недостатньо для здійснення маркетингових досліджень у зазначених обсягах одночасно для вказаної кількості СГД з використанням такої чисельності працівників.

Крім цього, за результатами перевірки встановлено, що кількість торгівельних пунктів (далі «тп») мережі ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» у містах, де проводилися маркетингові дослідження становила: м. Дніпропетровськ 86 тп., м.Київ 64 тп., м. Запоріжжя 35 тп., що також свідчить про сумнівність фактичного здійснення маркетингових досліджень щодо продукції ТМ «Галичина» реалізованої в даних пунктах, за допомогою працівників ПП "Агенство Маркетингових Досліджень".

Крім цього, про відсутність фактичного постачання маркетингових послуг від ПП "Агенство Маркетингових Досліджень" на ПрАТ «Галичина» за період січень-травень 2014 року свідчить наступне:

СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів отримано акт Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів Дніпропетровської області № 233/2204/37274459 від 18.04.2014 «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "АГЕНТСТВО МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ", код за ЄДРПОУ 37274459 з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків з ТОВ «Протей-Груп» (код 38905326) та ТОВ «Буд Альянс» (код 38834947) за січень 2014 року».

СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ Міндоходів отримано акт Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів Дніпропетровської області № 295/2204/37274459 від 20.05.2014 «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "АГЕНТСТВО МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ", код за ЄДРПОУ 37274459 з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків з ТОВ «Протей-Груп» (код 38905326) та ТОВ «Сентор» (код 38959539) за лютий 2014 року».

З огляду на отримання вищезазначених актів зроблено висновок, що операції з придбання товарів (робіт, послуг) ПрАТ «Галичина» від ПП "АГЕНТСТВО МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ" мають багатоступеневий ланцюг постачання, до складу якого входять постачальники, які здійснювали незаконну діяльність, проводили неіснуючі операції з продажу товарів (робіт, послуг), з метою незаконного формування податкового кредиту та валових витрат, заниження своїх податкових зобовязань з податку на додану вартість і податку на прибуток.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи відповідача, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах. Відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат інших підприємств. Тому вищевказані господарські операції, які фактично не відбулись є безтоварними, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а спрямовані лише на формування податкового кредиту у звязку із відображенням їх змісту у первинних документах.

Підпунктом 14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) визначено, що господарська діяльність діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.56 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що доходи загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 14.1.231 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з статтею 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ст. 42 підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями), з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (відповідно до ст.1 Закону України „Про підприємництво підприємництво це безпосередня самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отриманню прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як субєкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством).

Згідно Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року N 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Пунктом 44.3 ст. 44 Податкового Кодексу України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХІV (далі по тексту Закон від 16.07.99 № 996-ХІV), із внесеними змінами та доповненнями, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону від 16.07.99 № 996-ХІV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону від 16.07.99 № 996-ХІV визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності на формою операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно з ст.8 Закону від 16.07.99 № 996-ХІV, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.12.2013р. № 2094/24626) Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. Податкова звітність повинна бути підписана керівником платника податку або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку і подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку…»

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ «… Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною… Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.»

Згідно з п. 198.6 ст.198 ПКУ «…Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону…».

Наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської діяльності (оприбуткування товару, надання послуг чи їх оплата) не може бути підставою для включення, визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідно документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) встановлено наступне:

- п. 185.1 ст. 185 «…обєктом оподаткування є постачання товарів та послуг, місце постачання розташоване на митній території України…..»;

- п. 188.1 ст. 188 «База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)»;

- п.198.1 ст.198 «Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу»;

- п. 198.2 ст. 198 «Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною»;

- п. 198.6 ст. 198 «Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)»

Надаючи правову оцінку первинним документам, а саме договіру про надання маркетингових послуг від 01.01.2014 року №58, актам приймання виконаних робіт, податковим накладним, звітам маркетиногових послуг, суд зазначає наступне.

Згідно з договором від 01.01.2014 року №58, а саме п.1.2, п.3.1 перелік, вартість та вид послуг, які Виконавець має надати ПрАТ «Галичина» вказується в додатку до даного договору, який є його невідємною частиною. В додатку №1 від 01.01.2014 року зазначено 19 найменувань послуг, що надаються згідно умов договору. Як встановлено згідно наданих позивачем звітів, останньому було надано послуг лише по пяти позиціям.

Акти здачі - прийняття виконаних робіт має істотні недоліки, оскільки не містить обсягу наданих послуг, не конкретизовано обєм послуг; відсутній розрахунок вартості послуг, не конкретизовано фактичний зміст. Даний акт містить лише посилання на договір. Проте в самій цивільно-правовій угоді не зазначено суми, яку ПрАТ «Галичина» має сплатити Виконавцю за надані послуги. В додатку №1 до даного договору зазначено вид послуг та ціна за окрему послугу в кількісному вимірі за "одну". Однак, загальна кількість наданих послуг та оплата за ці послуги договором не обумовлена.

На вимогу суду, позивачем також не надано конкретного розрахунку загальної вартості наданих послуг. У звітах щодо проведення фокус-групових досліджень, телефонних опитувань, анкетуваннях споживачів міститься загальновідома інформація щодо продуктів харчування, крім цього, не зазначено адресу, за якою проводилися дослідження, не вказано кількість опитуваних споживачів, не визначено кількість та вартісні показники здійснених маркетингових досліджень та взагалі не вказано повний зміст проведених робіт, не вказано, на чому ґрунтується вартість отриманих маркетингових послуг, не містять конкретного розрахунку вартості наданих послуг. Також позивачем не надано документів про економічну доцільність та економічний ефект даних господарських операцій.

Оскільки, первинні документи є недостовірними, вони не можуть вважатися первинними документами, що відображають господарську операцію. За таких обставин вони не можуть бути і доказом витрат, на підставі якого позивачем сформовано податковий кредит. Наявність у позивача лише документів, які відповідно до Закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданої податкової накладної, яка оформлена з порушенням, сама по-собі не є підставою для включення до складу податкового кредиту.

Отже, копії документів, які надані як додатки до позовної заяви не спростовують порушення зазначені в акті перевірки, а також позивачем не надано аргументів, які б слугували підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи не спростовують висновків Акту від 13.11.2014 р. відповідача, а відтак відсутні підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2014 року №0000504001/17494 та №0000494001/17495.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути з позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

Постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Галичина на користь Державного бюджету України 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський