Рішення № 45699908, 26.05.2015, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/3601/15-ц

Провадження №2/428/1357/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі :

головуючого судді Скочій Г.Д.,

при секретарі Андрусишин Н.Т.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою та виселенні із квартири без надання іншого приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 Н І звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач її співмешканець та зареєстрований в квартирі за договором піднайму. З ним вона сумісно прожила 12 років. Останні 5 років відносини з відповідачем погіршилися і проживати з ним стало не можливо, він її постійно ображає , погрожує, влаштовує сварки, пошкодив меблі в квартирі. З цього приводу вона зверталась до міліції. Як власник квартири просить усунути перешкоди в користуванні квартирою та виселити ОСОБА_3 з її квартири без надання іншого житлового приміщення.

В судовому засіданні позивачка наполягала задовольнити позовні вимоги та зазначила, що відповідач постійно влаштовує сварки, погрожує їй застосуванням фізичної сили, через це вона не може спокійно жити у власній квартирі.

Відповідач в суді проти задоволення позовних вимог заперечував, пояснив, що іншого житла у нього не має. Разом з позивачкою вони проживають з 2002 року однією сімьєю, у них був сумісний бюджет. На протязі всього часу він проживав в цій квартирі, проводив ремонт, ставився до квартири як до свого житла, та вважав, що має право на частку квартири, оскільки вкладав свої кошти в її придбання. Але по домовленості між ним та позивачкою квартиру було оформлено за договором дарування, щоб зменшити вирати при оформленні квартири. Останнім часом у них постійно виникають сварки, так як позивачка хоче його виписати з квартири, сама провокує сварки.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Згідно договору дарування від 22.05.2002 р. ОСОБА_1 отримала в дар от ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2. Згідно даних домової книги та довідки КП Єдиного розрахункового центру м.Сєвєродонецька ОСОБА_2 з 2002 року зареєстрований у спірній квартирі ( а.с. 5,6).

З інформації Сєвєродонецького МВ ГУ МВС України вбачається, що як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2 впродовж 2013 року неодноразово звертались до міліції з заявами про вчинення протиправних дій один проти одного та з ними проводилися профілактичні бесіди.

Виселення без надання іншого жилого приміщення передбачено ч. 1 ст. 116 Житлового Кодексу України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших осіб проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 при вирішенні справ про виселення на підставі ст. 116 ЖК осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача (незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення).

Враховуючі, що позивачка не обґрунтувала свої вимоги про виселення відповідача с посиланням на норми матеріального права, а доказів виселення його у порядку ст.116 ЖК України нею не надано та в суді таких доказів не добуто, суд вважає, що підстав для виселення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 10,11,60, 88, 212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод в користуванні квартирою та виселенні із квартири без надання іншого приміщення ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення в повному обсязі складено 28 травня 2015 року.

Суддя Г. Д. Скочій