Ухвала суду № 45676640, 11.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 643/4797/14-к Головуючий 1 інстанції Єлізаров І.Є.

Провадження № 11кп/790/1012/15 Доповідач Грошева О.Ю.

Категорія : ч. 2 ст. 307 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого - Грошевої О.Ю.,

суддів - Гришина П.В., Щебетун Л.М.,

при секретарі - Євдокименко В.В.,

за участю прокурора - Крестьянінової І.А.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_1, в частині оскарження призначеного судом покарання, на вирок Московського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, уродженка м. Харкова, не одружена, не працююча, що зареєстрована та проживає за адресою : АДРЕСА_1, раніше судима 09.01.2008 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком на 1 рік; 28.07.2008 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців; 13.03.2013 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України від покарання звільнена з іспитовим строком на 3 роки; 05.12.2013 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 315, ч. 2 ст. 317 КК України до покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі без конфіскації майна,-

засуджена за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що їй особисто належить.

Відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано покарання, призначене ОСОБА_1 за вироком Московського районного суду м. Харкова від 05.12.2013року, та остаточно призначено покарання 6 (шість) років 3 (три) місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке їй особисто належить.

Згідно вироку,14лютого 2014 року ОСОБА_1, маючи умисел, спрямований на незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту, збут особливо небезпечного наркотичного засобу - "опій ацетильований", діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, достовірно знаючи способи і рецепти незаконного виготовлення зазначеного наркотичного засобу, використовуючи підготовлені нею інгредієнти і компоненти, незаконно виготовила шляхом виварювання насіння маку, настоювання та хімічних реакцій особливо небезпечний наркотичний засіб - "опій ацетильований", частину якого в той же день, близько 12 год. 55 хв., знаходячись за місцем свого мешкання, незаконно збула за гроші у розмірі 200 гривень громадянину з вигаданими анкетними даними "ОСОБА_2.", особисті дані якого змінено в порядку ст.ст. 7, 15 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", медичний шприц, ємністю 5 мл з особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим.

У той же день о 13 год. 01хв.«ОСОБА_2.» біля будинку № 6 по вул. Командарма Уборевича в м.Харкові добровільно видав працівникам міліції медичний шприц, ємністю 5 мл з рідиною, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 323 від 17.02.2014 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, масою в перерахунку на суху речовину 0,2489 гр., який йому незаконно збула ОСОБА_1 в ході проведення у неї оперативної закупівлі наркотичних засобів за 200 грн. при вищезазначених обставинах.

Крім цього, 19.02.2014 року, близько 12 год. ОСОБА_1, діючи повторно, маючи умисел, спрямований на незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту, збут особливо небезпечного наркотичного засобу - "опій ацетильований", діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, достовірно знаючи способи і рецепти незаконного виготовлення зазначеного наркотичного засобу, використовуючи підготовлені нею інгредієнти і компоненти, незаконно виготовила шляхом виварювання насіння маку, настоювання та хімічних реакцій особливо небезпечний наркотичний засіб - "опій ацетильований" масою в перерахунку на суху речовину 0,3013 гр., частину якого в той же день близько 14 год. 25 хв. , знаходячись у вище зазначеній квартирі під час проведення у неї співробітниками міліції у встановленому законом порядку оперативної закупівлі наркотичного засобу, незаконно збула за гроші у розмірі 200 гривень громадянину з вигаданими анкетними даними - "ОСОБА_2.", особисті дані якого змінено в порядку ст.ст. 7, 15 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", медичний шприц ємністю 5 мл з наявним у ньому особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим.

У той же день о 14 годині 40 хвилин особа, яка проводила оперативну закупівлю - "ОСОБА_2.", біля будинку № 9-а по вул. Командарма Корка в м. Харкові, добровільно видала працівникам міліції медичний шприц ємністю 5 мл з наявним у ньому, згідно висновку експерта № 360 від 20.02.2014року особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, масою в перерахунку на суху речовину 0,0954 гр., який йому незаконно збула ОСОБА_1 в ході проведення у неї оперативної закупівлі наркотичних засобів за 200 гривень при вищезазначених обставинах.

Одразу після цього ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на збут решти виготовленого за вказаних вище обставин наркотичного засобу, взяла решту виготовленого нею, згідно висновку експерта № 361 від 20.02.2014року особливо небезпечного наркотичного засобу "опію ацетильованого", масою в перерахунку на суху речовину 0,2059 гр., який знаходився у медичному шприці ємністю 10 мл, поклала до кишені свого одягу і направилась на зустріч з невстановленою в ході досудового розслідування дівчиною, якій планувала збути зазначений наркотичний засіб, однак 19.02.2014 року о 15 годині 00 хв. ОСОБА_1 була затримана співробітниками міліції та о 15год. 25 хв. ОСОБА_1біля кафе "Ахпю" за адресою: м.Харків, вул. Командарма Уборевича, 24, із правої руки добровільно видала працівникам міліції шприц ємністю 10 млзі, згідно висновку експерта № 361 від 20.02.2014року, особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим масою в перерахунку на суху речовину 0,2059 гр., який вона незаконно виготовила та зберігала при собі при вищевказаних обставинах з метою збуту.

До закінчення апеляційного розгляду від прокурора, який приймав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції, надійшла відмова від поданої апеляційної скарги, у зв'язку з чим, її доводи не є предметом розгляду в суді.

Обвинувачена ОСОБА_1 за змістом її апеляційної скарги в частині оскарження призначеного судом покарання просить вирок суду змінити, пом'якшивши покарання, застосувати до неї ст. 69 КК України. Крім цього обвинувачена посилається на те, що суд не дотримався процедури, встановленої ч.3 ст.349 КПК України і безпідставно звузив об'єм доказів, які підлягали дослідженню, допустив порушення її права на захист і неповноту судового розгляду.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження міститься клопотання ОСОБА_1 про застосування до неї положень Закону України «Про амністію у 2014 році», з яким обвинувачена звернулася до апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, обвинувачену, яка просила задовольнити її апеляційну скаргу та вказала на порушення судом вимог ст. 349 КПК України, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В суді першої інстанції судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 проводився в скороченому порядку відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, тобто за згодою всіх учасників судового провадження визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин злочину, які ніким не оспорювались.

Тому відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. В зв'язку з цим ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30 квітня 2015 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_1 в частині оскарження фактичних обставин справи у вироку районного суду.

Матеріали кримінального провадження, в тому числі запис судового засідання, зроблений за допомогою технічного засобу, та журнал судового засідання від 11.06.2014 року свідчать про те, що при визначенні обсягу досліджуваних доказів суд дотримався процедури, передбаченої ч.3 ст.349 КПК України (т. 2 а.с. 48-49).

Головуючий суддя у судовому засіданні в суді першої інстанції роз'яснив обвинуваченій суть обвинувачення, з'ясував, чи правильно вона розуміє зміст обставин вчиненого правопорушення, роз'яснив їй наслідки процесуальних дій суду, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Обвинувачена ОСОБА_1 не заперечувала проти визнання недоцільним дослідження доказів стосовно обставин, які ніким не оспорювалися, про що свідчить наявна в матеріалах кримінального провадження заява обвинуваченої від 11.06.2014 року, яка власноручно нею підписана (т.2 а.с.47).

Тому апелянт безпідставно вважає необґрунтованим застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, посилається на неповноту судового розгляду, відсутність доказів на підтвердження її винуватості у вчиненні вказаного правопорушення.

У суді першої інстанції обвинувачена ОСОБА_1 визнавала себе винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, і не оспорювала обставини цього кримінального правопорушення. В ході судового засідання обвинувачена підтвердила, що дійсно 14.02.2014 року та 19.02.2014 року продала за 200 грн. громадянину «ОСОБА_2.» опій ацетильований.

Під час апеляційного розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції обвинувачена ОСОБА_1 не заперечувала фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції, підтвердила факт підготовлення нею інгредієнтів та компонентів для виготовлення наркотичного засобу, факт виготовлення та зберігання наркотичного засобу, пояснила, що «ОСОБА_2.» у неї мешкав, вживав наркотичні засоби, однак гроші за це вона від нього не отримувала, також обвинувачена ОСОБА_1 погодилася із фактом вилучення шприцю ємністю 10 мл, в якому вона зберігала наркотичний засіб - опій ацетильований, який, на її думку, був вилучений у неї за місцем її мешкання, а не біля кафе «Ахпю».

Виходячи із встановлених фактичних обставин, суд сформулював обвинувачення, яке вважав доведеним, та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винною в незаконному виготовленні, збереженні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, повторно, особою, яка раніше вчиняла злочини, передбачені ст.ст. 309,315, 317 КК України. Тому такі її дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України.

При здійсненні кримінального провадження забезпечено дотримання права обвинуваченої на захист. В ході судового засідання 11.06.2014 року обвинувачена ОСОБА_1 заявила про те, що захисник їй не потрібен, свої права вона буде захищати самостійно, що підтверджується наявною в матеріалах кримінального провадження письмовою заявою (т.2 а.с.46). Суд допитав обвинувачену, з'ясовував її думку щодо дій, пов'язаних з процедурою судового розгляду.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.ст. 50,65 КК України, суд призначив покарання у межах, встановлених у санкції ч.2 ст. 307 КК України. Судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Так, обвинувачена ОСОБА_1 раніше судима, не заміжня, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, судом визнане її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

За таких обставин призначене ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України є необхідним, достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Не викликає сумніву і правильність застосування судом ст.71 КК України та призначення ОСОБА_1 остаточного покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання призначеного ОСОБА_1 покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 05.12.2013 року.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування ухваленого вироку, не вбачається.

Тому судове рішення законне, обґрунтоване і вмотивоване, відповідає положенням ст.370 КПК України.

Щодо клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про застосування відносно неї положень Закону України «Про амністію у 2014 році», колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не є суб'єктом цього закону, тому вказане клопотання обвинуваченої не підлягає задоволенню. Оскільки відповідно до ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», де в п. «в» передбачено, що амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження вироком Московського районного суду м. Харкова від 05.12.2013 року ОСОБА_1 засуджена за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 315, ч. 2 ст. 317 КК України, відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 317 та ч. 2 ст. 315 КК України, є тяжким та особливо тяжким відповідно. Вироком Московського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2014 року ОСОБА_1 засуджена за злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, який є тяжким.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_1 в частині оскарження призначеного судом покарання залишити без задоволення, а вирок Московського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2014 року відносно ОСОБА_1 - без змін.

У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про застосування відносно неї положень Закону України «Про амністію у 2014 році» відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий -

Судді: