Ухвала суду № 45675944, 27.01.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: судді - Даниленка В.М.,

Суддів: Малінської С.М., Швецової Л.А.,

за участю секретаря: Каменської Д.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ПРОМБУД-2» про визнання права на приватизацію житла та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, у якому вказувала на те, що з 1993 року вона постійно проживає у квартирі № 12 корпусу № 2 житлового будинку № 46-а по вул. Блюхера в м. Харкові. Власником вказаного житлового будинку є відповідач по справі ПАТ «ПРОМБУД-2». Рішенням виконкому Харківської міської ради № 238 від 01.03.2006 року корпус № 2 будинку № 46-а по вул. Блюхера в м. Харкові було виключено з числа гуртожитків ВАТ «ПРОМБУД-2» та дозволено ВАТ «ПРОМБУД-2» і Московському райвиконкому закріпити за мешканцями займану ними житлову площу та відкрити особові рахунки.

Рішенням виконкому Московської районної в місті Харкові ради № 16/14 від 27.01.2009 року за мешканцями корпусу № 2 житлового будинку № 46-а по вул. Блюхера в м. Харкові закріплено займану ними житлову площу, зокрема за позивачкою закріплено дві кімнати, житловою площею 28,3 кв.м. у квартирі № 12 та на її імя відкрито особовий рахунок, за яким вона сплачує всі комунальні платежі за окремими договорами.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що вона неодноразово зверталась до ПАТ «ПРОМБУД-2» із заявами про надання їй дозволу на приватизацію займаного нею житла, проте їй у цьому було відмовлено, позивачка ОСОБА_2 просила суд на підставі ст. 65-1 ЖК України та Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визнати за нею право на приватизацію двох кімнат, жилою площею 28,3 кв.м. в квартирі № 12 корпусу № 2 житлового будинку № 46-а по вул. Блюхера в м. Харкові та зобовязати відповідача ПАТ «ПРОМБУД-2» надати їй необхідні документи для здійснення приватизації зазначених кімнат.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 підтримав заявлені нею вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача ПАТ «ПРОМБУД-2» проти задоволення заявленого ОСОБА_2 позову заперечував, посилаючись на те, що позивачка проживає в квартирі на законних підставах, проте її вимога щодо приватизації займаних нею кімнат є передчасною, оскільки рішення виконкому Харківської міської ради про виключення корпусу № 2 житлового будинку № 46-а по вул. Блюхера в м. Харкові із числа гуртожитків ВАТ «ПРОМБУД-2», дійсно існує, але передача колишнього сімейного гуртожитку, що належить товариству, до комунальної власності територіальної громади м. Харкова ще не здійснена.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання за нею права на приватизацію двох кімнат житловою площею 28,3 кв.м. у квартирі № 12 корпусу № 2 житлового будинку № 46-а по вул. Блюхера в м. Харкові відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням районного суду позивачка ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить скасувати це судове рішення та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити заявлені нею позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги апелянт ОСОБА_2 посилається на неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення цивільно-правового спору по суті.

Зокрема, апелянт вказує на те, що відмовляючи у задоволенні її позовних вимог суд виходив з того, що незважаючи на виключення з числа гуртожитків корпусу, в якому вона проживає, передача його у комунальну власність ще не відбулась, а отже і приватизація квартир, що в ньому знаходяться є неможливою. Проте, цей висновок суду першої інстанції, на думку позивачки, не відповідає вимогам Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», яким не передбачено такої підстави для відмови у приватизації житла, а тому районний суд мав всі правові підстави для задоволення її позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача та перевіривши матеріали цивільної справи, судова колегія вважає, що ця справа на даний час не може бути предметом апеляційного розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 215 ЦПК України рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частини.

При цьому в мотивувальній частині судового рішення, зокрема повинно бути зазначено:

- встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини;

- мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти;

- чи порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким.

Як розяснено в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК).

Згідно вищевказаної коментованої процесуальної норми - ст. 215 ЦПК України в резолютивній частині судового рішення повинні бути, зокрема зазначені: висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, висновок суду по суті заявлених позовних вимог.

Як розяснено в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі», резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 - 217 ЦПК.

У ній, зокрема, має бути зазначено:

висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково (при відмові в позові слід точно зазначити, кому, відносно кого та в чому відмовлено).

Як убачається зі змісту резолютивної частини рішення Московського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2014 року, ухваленого по справі, судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання за нею права на приватизацію двох кімнат житловою площею 28,3 кв.м. у квартирі № 12 корпусу № 2 житлового будинку № 46-а по вул. Блюхера в м. Харкові.

Однак, при цьому всупереч вимогам п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України в резолютивній частині зазначеного судового рішення взагалі відсутній будь-який висновок суду першої інстанції стосовно позовних вимог ОСОБА_2 щодо зобовязання відповідача ПАТ «ПРОМБУД-2» надати їй необхідні документи для здійснення приватизації займаних нею кімнат, що фактично позбавляє суд апеляційної інстанції можливості в повному обсязі перевірити законність і обґрунтованість ухваленого районним судом по справі рішення.

Відповідно до ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі й у разі, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, а також ту обставину, що вказані вище позовні вимоги ОСОБА_2 були предметом судового розгляду, в звязку з чим зазначений недолік може бути усунутий судом першої інстанції шляхом ухвалення додаткового рішення, судова колегія вважає за необхідне відповідно до ч. 7 ст. 297 ЦПК України зняти цивільну справу з апеляційного розгляду та повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення по справі додаткового судового рішення за правилами ст. 220 ЦПК України.

З огляду на викладене, та керуючись ст. 297 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ПРОМБУД-2» про визнання права на приватизацію житла та зобовязання вчинити певні дії зняти з апеляційного розгляду та повернути до Московського районного суду м. Харкова для вирішення питання про ухвалення по справі додаткового судового рішення протягом 25 днів.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення й касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: