Ухвала суду № 45653964, 22.06.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/330/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1787/15Головуючий у 1-й інстанції Левицька Т. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І..,

При секретарі: Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та доповненнями до неї

на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 21 квітня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 21 квітня 2015 року вказаний позов задоволено.

В порядку спадкування після смерті 23 квітня 2014 року ОСОБА_5, за законом та заповітом, посвідченим секретарем виконкому Обознівської сільської ради 2 березня 2000 року за реєстром № 85, визнано право власності: ОСОБА_3, на 2/3 частини, ОСОБА_4, на 1/6 частину, ОСОБА_2, на 1/6 частину квартири №1 житлового будинку №24 по вул. Молодіжній в с. Жовтневе Глобинського району Полтавської області. яка розташована на першому поверсі одноповерхового будинку та складається в цілому з 1 кімнати, житловою площею 13.0 кв.м., кухні площею 7.3 кв.м., коридору площею 2.7 кв.м., веранди площею 6.8 кв.м., комори площею 2.9. кв.м., загальною площею 32.7 кв.м.

В порядку спадкування за законом після смерті 23 квітня 2014 року ОСОБА_5 визнано право власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 кожного на 1/3 частину земельних ділянок площею 4,89 га кожна за кадастровими номерами 5320685800:00:010:0053 та 5320685800:00:010:0038, з цільовими призначеннями для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Обознівської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

Стягнуто з ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_3 в сумі 972,52 грн., на користь ОСОБА_4 в сумі 858,52 грн.

З вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апелянт вважає що має місце неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, зокрема зазначає, що позивачами не доведено, що між сторонами існує спір про розподіл спадкового майна як і не доведено, що нотаріус у передбаченому порядку відмовив їм у видачі свідоцтв про право на спадщину.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 15 жовтня 2008 року померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КЕ №113171, виданим 16 жовтня 2008 року Обознівською сільською радою Глобинського району Полтавської області, яка була матірю позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_2 (а.с. 15).

23 квітня 2014 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КЕ № 269770, який був батьком позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_2 (а.с. 16).

Заяву про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 у встановлений законом строк подав ОСОБА_5 (а.с. 69).

Після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_5, в порядку спадкування за законом після смерті дружини 15 травня 2009 року, було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 4,89 га, розташовану на території Обознівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 26).

Частку ОСОБА_6 у спільній сумісній власності квартири № 1 житлового будинку №24 по вул.Молодіжній в с.Обізнівка ОСОБА_5 фактично прийняв, але юридично не переоформив.

Тобто, місцевим судом вірно встановлено, що спадкове майно після смерті ОСОБА_5 складається з:

- квартири № 1 житлового будинку № 24 по вул. Молодіжній в с. Обознівка ( згідно рішення виконкому Обознівської сільської ради Глобинського району Полтавської області від 20.03.2008 року житловому будинку в с. Обознівка по вул. Молодіжній, 24 встановлено нову адресу: с. Жовтневе, вул. Молодіжна, 24) Глобинського району Полтавської області, яка розташована на першому поверсі одноповерхового будинку та складається в цілому з 1 кімнати, житловою площею 13.0 кв.м., кухні площею 7.3 кв.м., коридору площею 2.7 кв.м., веранди площею 6.8 кв.м., комори площею 2.9 кв.м., загальною площею 32.7 кв.м. та належала ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності подружжя на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого держплемзаводом «Жовтень» Глобинського району Полтавської області 20 жовтня 1996 року, зареєстровану в Кременчуцькому міжміському бюро технічної інвентаризації у реєстрову книгу №1 за реєстровим №68, 1\2 частину якої він фактично прийняв, але юридично не переоформив після смерті 15.10.2008 р. дружини ОСОБА_6 ( далі - квартира);

- земельної ділянки площею 4,89 га, кадастровий номер 5320685800:00:010:0053, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Обознівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, що належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №025912, виданого Глобинською райдержадміністрацією 21 січня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010455300291;

- земельної ділянки площею 4,89 га, кадастровий номер 5320685800:00:010:0038, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Обознівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, що належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Глобинською держнотконторою 15 травня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №2-736, право власності на яку ОСОБА_5 не було зареєстровано у встановленому законом порядку

Згідно заповіту, складеного ОСОБА_5 та посвідченого секретарем виконкому Обознівської сільської ради 2 березня 2000 року за реєстровим номером 85, ОСОБА_5 частину квартири № 1 житлового будинку № 24 по вул. Молодіжній в с. Обознівка, яка належала йому на праві власності заповів дочці ОСОБА_7 (а.с. 18), а сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ПЛ №0349850, зареєстрований 9 квітня 1998 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 443 заповів синові ОСОБА_2.

Згідно свідоцтва про одруження від 17 липня 2003 року ОСОБА_7 змінила прізвище на ОСОБА_3.

Тобто, ОСОБА_3 має право на спадкування за заповітом 1/2 частини квартири № 1 житлового будинку № 24 по вул. Молодіжній в с. Жовтневе Глобинського району Полтавської області.

Далі судом встановлено, що ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0349850, 21.01.2004 року отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 025912.

За змістом пункту 17 перехідних положень Земельного Кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що на дату відкриття спадщини 23.04.2014 року, право ОСОБА_5 на частку (пай), підтверджене сертифікатом, у звязку з отриманням державного акта на землю від 21.01.2004 року, було припинене, тобто припинено існування предмета заповіту від 02 березня 2000 року (права на земельну частку (пай).

Відповідно дост.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями першої черги за законом, які мають право на спадщину померлого ОСОБА_5 є діти померлого: син ОСОБА_2, дочка ОСОБА_4, дочка ОСОБА_3, які у встановлений законом 6-місячний строк звернулися до Глобинської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_8, що підтверджується копією спадкової справи, дослідженої в судовому засіданні.

Згідно довідки державного нотаріуса Глобинської державної нотаріальної контори № 7\06-16 від 13.01.2015 року та постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 25.03.2015 року, відмовлено ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, що складається з квартири та земельних ділянок з посиланням на те, що відсутні документи, які підтверджують право власності померлого на все зазначене майно, яке він фактично прийняв, але не оформив після смерті своєї дружини ОСОБА_6, відсутні права померлого на деяке майно (сертифікати на право на земельну частку) та існують суперечності у праві власності на наявне та зазначене у заповітах майно (а.с. 58, 101).

Згідно із абз. 2 п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким, чином вирішуючи спір по суті та ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий суд виходив з того, що за наявності мотивованої відмови нотаріуса у видачі свідоцтв про право на спадщину на вказане майно, право позивачів на спадкове майно може бути захищене в обраний ними спосіб, а відтак доводи апеляційної скарги стосовно відсутності спору та належної відмови у вчиненні нотаріальних дій є безпідставними.

З огляду на наявні у справі докази, колегія суддів вважає зазначений висновок суду вірним та обґрунтованим і такий висновок доводами апеляційної скарги ОСОБА_2 та її доповненнями не спростовується, а докази та обставини, на які посилається апелянт, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткової юридичної оцінки не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні місцевим судом дотримано норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами і їм надана належна правова оцінка. В судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, а відтак суд обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позову.

Згідно п 8 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який набув чинності з 01.11.2011р., ставки судового збору за апеляційною скаргою на рішення суду встановлені у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. В свою чергу, за звернення із позовною заявою майнового характеру законом встановлено розмір судового збору 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Оскільки апелянтом не було сплачено судовий збір в сумі 915, 51 грн., то сума несплати підлягає стягненню.

Керуючись ст. ст.. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 308, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та доповнення до неї відхилити.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 21 квітня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави несплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 915 грн. 51коп. за реквізитами:

отримувач: УДКСУ у м. Полтаві;

код ЄДРПОУ: 38019510;

банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області;

код банку отримувача: 831019;

розрахунковий рахунок: 31217206780002;

код доходів бюджету: 22030001.

код ЄДРПОУ суду: 02893077.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ..

Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_9 /підпис/ ОСОБА_10

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області _____ ОСОБА_1