Рішення № 45653930, 18.06.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/9541/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1286/15Головуючий у 1-й інстанції Зємцов В. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Омельченко Л.М.

Суддів: Гальонкіна С.А., Триголова В.М.

При секретарі Ачкасовій О.Н.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адмінстрації ОСОБА_3

на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 листопада 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2», Кременчуцького відділення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» про захист прав споживача та стягнення банківського вкладу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернулася в суд із зазначеним вище позовом.

Посилалась на те, що 09 липня 2013 року між нею і Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_2» в особі Кременчуцького відділенняПублічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» був укладений банківський договір «Подарунок» «Постійний» «Тринадцятимісячний» №613429/2013 про банківський строковий вклад (депозит) в доларах США на строк 13 (тринадцять) місяців, з щомісячною виплатою процентів з 09.07.2013 року по 09.08.2014 року.

Відповідно до умов цього договору вона передала, а відповідач прийняв на депозитний рахунок №26353160300525 (далі Депозитний рахунок) грошові кошти у сумі 10000 доларів США на умовах вищевказаного договору (далі Договір).

Згідно п.1.5 Договору, виплата процентів, нарахованих за ставкою 11% річних, здійснюється згідно з умовами та відповідно до «Правил».

Відповідно до п. 1.7 Договору, відповідач зобов»язаний на вимогу позивача повернути суму внеску і суму нарахованих процентів за період користування ним в день, наступний за останнім днем строку внеску.

Після спливу строку дії Договору позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути суму внеску та нараховані за користування ним проценти, однак отримав відмову у поверненні суми внеску, а проценти було виплачено 15.08.2015 року.

У зв»язку з відсутністю готівкових коштів у відділенні Банку запропоновано пролонгувати вклад, на що позивач погодився.

15 серпня 2014 року сторони уклали договір № 833994/2014, відповідно до умов якого вклад у розмірі 7000 доларів США пролонговано, а суму 3000 доларів США відповідач повинен був повернути в найкоротший строк шляхом видачі через касу банку.

Станом на 22 вересня 2014 року позивачу видано лише 400 доларів США. Заборгованість складає 2607,93 доларів США.

Посилаючись на вище викладені обставини і на ст.ст.321, 626, 629, 1058, 1060, 1061, 1067,1074 ЦК України та на ст.ст.1, 22 Закону України «Про захист прав споживача», ОСОБА_4 просила суд визнати дії (бездіяльність) відповідачів, виражену у несвоєчасній сплаті їй грошових коштів (вкладу) за строковим договором №613429/2013 від 09.07.2013 року неправомірними; стягнути з відповідачів на її користь заборгованість за вищевказаним строковим договором банківського вкладу у загальному розмірі 2607,93 доларів США, 5000 грн.00 коп. моральної шкоди, пеню за прострочення виконання зобов»язання в розмірі 125,15 доларів США, грошові кошти за ставкою 11% річних за користування вкладом понад строк дії договору з 10.08.2014 року по день подачі позовної заяви до суду у загальному розмірі 55,07 доларів США, а також судові витрати.

Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 листопада 2014 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» на користь ОСОБА_4 суму боргу у розмірі 2607,93 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на день розгляду справи становить 39032 грн.59 коп.

Стягнути зПАТ «ВіЕйБі Банк» на користь ОСОБА_4 пеню за прострочення виконання зобов»язання у сумі 125,15 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на день розгляду справи становить 1873 грн. 10 коп.

Стягнути з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на користь ОСОБА_4 грошові кошти за ставкою 11 процентів річних за користування вкладом понад строк дії договору у розмірі 55,07 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на день розгляду справи становить 824 грн.23 коп.

Стягнути з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на користь держави судовий збір в сумі 4173 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

26.01. 2015 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_3 подало заяву про перегляд заочного рішення.

Згідно ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 лютого 2015 року заяву ПАТ «ВіЕйБі Банк» про перегляд заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27.11.2014 року залишено без задоволення.

Рішення місцевого суду в апеляційному порядку оскаржило ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_3

Апелянт просить рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог і стягнення судового збору та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове по суті позовних вимог.

Згідно п.п. 1, 3, 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ст.1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов»язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

В силу положень ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов»язанні строк (термін) його виконання.

Порушенням зобов»язання, з огляду на зміст ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 09.07.2013 року між ОСОБА_4 і ПАТ «ВіЕйБі Банк» було укладено договір банківського вкладу «Подарунок» «Постійний» «Тринадцятимісячний» № 613429/2013, згідно умов якого позивач розмістив вклад на суму 10000 доларів США на строк 13 місяців зі щомісячною виплатою 11% річних, а саме: з 09.07.2013 року по 09.08.2014 року (а.с.8).

Після закінчення строку дії вищевказаного договору ОСОБА_4 звернулася до відповідача із заявою про намір забрати вклад і нараховані відсотки. Однак, останній відмовив їй у видачі вкладу, посилаючись на відсутність грошових коштів, запропонувавши пролонгувати договір вкладу.

15.08.2014 року між сторонами було укладено договір банківського вкладу «НВУ «Квартальний» № 833994/2014 ( в доларах США) в сумі 7000 доларів США на 13 місяців з дня укладення договору (а.с.9).

Також встановлено, що із залишку суми первісного депозитного договору в розмірі 3000 доларів США, Банком 18 серпня 2014 року було видано ОСОБА_4 100,00 доларів США, 21 серпня 2014 року 100,00 доларів США, 19 вересня 2014 року 100,00 доларів США і 22 вересня 2014 року 100,00 доларів США. Залишок невиданої грошової суми на останню дату становить 2607,93 доларів США.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що банк не виконав умов депозитного договору і не повернув позивачу в установлений строк всю суму вкладу з нарахованими за ним відсотками.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 після укладення 15.08.2014 року з Банком договору банківського вкладу «НВУ «Квартальний» № 833994/2014 в сумі 7000 доларів США залишкову суму вкладу у розмірі 3000 доларів США по договору «Подарунок» «Постійний» «Тринадцятимісячний» №613429/2013 про банківський строковий вклад (депозит) (в доларах США) отримувала частинами по 100 доларів США зі свого поточного рахунку № 26205160302057, куди за її згодою були переведені грошові кошти після укладення 15.08.2014 року Договору банківського вкладу на вимогу «Для виплат». Про це свідчать надані нею виписки по особових рахунках (а.с.13-14).

Доказів про те, що позивач звертався до відповідача з проханням видати з вищевказаного поточного рахунку всю грошову суму, ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не було надано.

Однак, місцевий суд не звернув увагу на дані обставини і, врахувавши заяву вимогу ОСОБА_4 від 15.09.2014 року про виплату банківського вкладу по договору «Подарунок» «Постійний» «Тринадцятимісячний» №613429/2013 від 09.07.2013 року, дійшов до хибного висновку про порушення з боку відповідача умов договору банківського вкладу, який припинено зі згоди обох сторін 15 серпня 2014 року у зв»язку з укладенням нових договорів вкладів (а.с.10).

Крім того, суд першої інстанції також неповно з»ясував обставини справи про те, що, згідно постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» до категорії неплатоспроможних», ПАТ "ВіЕйБі Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким 21.11.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський ОСОБА_2»(а.с.60-62).

Таким чином, з моменту запровадження у ПАТ «ВіЕйБі Банк» тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про банки та банківську діяльність в Україні» і Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами 200000 грн., встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Згідно з ч.5 п.1 ст.36 зазначеного Закону, під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку, нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов»язань щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів), а також зобов»язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов»язань банку.

За умовами ч.5 ст.45 вищевказаного Закону, протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

З апеляційної скарги вбачається, що 06 лютого 2015 року банком-агентом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 повністю повернуто суму депозиту по її поточному рахунку №26205160302057.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 з ухваленням нового рішення про відмову в цій частині вимог за безпідставністю.

Крім того, постановляючи рішення про стягнення з відповідача на користь держави судового збору в сумі 4173,00 грн., місцевий суд не звернув увагу на вимоги Закону України «Про судовий збір», згідно умов якого максимальна ставка судового збору складає три розміри мінімальної заробітної плати, тобто 3654 грн.00 коп.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягають задоволенню, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду в частині стягнення з ПАТ «ВіЕйБі Банк» судових витрат з ухваленням нового про віднесення цих витрат за рахунок держави в силу положень ч.4 ст.88 ЦПК України.

Щодо відмови у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди, рішення суду є законним, обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, не оскаржується жодною із сторін, тому в цій частині його слід залишити без змін.

Керуючисьст.ст.303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.1, 3, 4, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» задовольнити.

Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 листопада 2014 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та в частині стягнення на користь держави судового збору.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 доПублічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» про захист прав споживача та стягнення банківського вкладу відмовити.

Судовий збір віднести за рахунок держави.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом 20 днів з дня набрання ним чинності шляхом подачі касаційної скарги доВищогоспеціалізованого суду Україниз розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: суддя (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно: