Рішення № 45650475, 05.06.2015, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 05.06.2015 Справа № 554/17850/14-ц

Провадження №2/554/4722/2014

2/554/204/2015

2/554/1943/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2015 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави, в складі суду:

головуючої судді Блажко І.О.

при секретарі - Гребенюк С.С.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Вілмат», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Джаст Тревел» про повернення безпідставно отриманих коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ПП «Вілмат» про повернення безпідставно отриманих коштів. В якому прохав : стягнути з ПП «Вілмат» безпідставно отримані кошти в розмірі 10 820 грн.; інфляційні втрати за період з 03 жовтня 2014 року по 01 листопада 2014 року у розмірі 2115 грн. 31 коп.; відсотки за користування грошима, збереженими без достатньої правової підстави у розмірі 1 802 грн. 14 грн.; моральну шкоду у розмірі 1000 грн.; судові витрати у розмірі 400 грн. В обґрунтування зазначив, що 02 жовтня 2012 року ним - ОСОБА_1 з метою отримання туристичної пупвки до Вєтнаму з 30 жовтня 2012 року по 14 листопада 2012 року згідно усної домовленості було внесено до каси ПП «Вілмат» кошти в poзмірі 10 820 грн. 03 жовтня 2012 року ПП «Вілмат» було перераховано кошти в poзмірі 10 414 грн. на користь туроператора ТОВ «Джаст Тревел» з призначенням платежу - оплата рахунок-фактура №СФ-0000333 від 02 жовтня 2012 року за туристичні послуги для ОСОБА_1 в т.ч. ПДВ - 10 грн. Але послуги, які була ним - ОСОБА_1 оплачені, так надано i не було. Тур до Вєтнаму з 30 жовтня 2012 по 14 листопада 2012 року було скасовано. Починаючи з листопада 2012 року він ОСОБА_1 неодноразово звертався до працівника ПП «Вілмат» з вимогою повернути безпідставно отримані кошти у poзмipi 10 820 грн., але натомість отримував лише ycнi пояснения та прохання почекати деякий час, тому він і звертається до суду з даним позовом.

21 квітня 2015 року ухвалою суду залучено до участі в справі в якості третьої особи ТОВ «Джаст Тревел».

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, прохав його задовольнити.

Представник відповідача ПП «Вілмат», в судовому засіданні позов не визнав, прохав відмовити в його задоволенні.

Третя особа ТОВ «Джаст Тревел» в судове засідання представника не направила.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Судом встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду у справі №816/3340/13-а від 11 вересня 2013 року за позовом ПП «Вілмат» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області про визнання протиправними, скасування припису та постанови адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано постанову від 28 травня 2013 року №95 про накладення стягнень, передбачених ст.23 ЗУ «Про захист прав споживачів» у вигляді штрафу у розмірі 10820 грн., а також припису до акту від 17 травня 2013 року №000172, винесені Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Полтавській області.

Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи із ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язанна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як слідує із постанови : ОСОБА_1 02 жовтня 2012 року внесено до каси ПП «Вілмат» кошти в розмірі 10 820 грн. Цю оплату було здійснено згідно усної домовленості між ним та ПП «Вілмат» як оплату за рекламний тур до Вєтнаму. 03 жовтня 2012 року ПП «Вілмат» перерахувало грошові кошти в розмірі 10 414 грн. на користь туроператора ТОВ «Джаст Тревел» з призначенням платежу - оплата рахунок-фактура №СФ-000033 від 02 жовтня 2012 року за турпослуги для ОСОБА_1 в т.ч ПДВ 10 грн. Актом встановлено порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання робіт, надання послуг, а оскільки не встановлено матеріалами справи та не доведено відповідачем факту укладення договору в тій формі і з усіма істотними умовами, то не виявляється можливим і порушення його умов.

23 березня 2013 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до ПП «Вілмат» стосовно повернення протягом десяти днів з дня вручення даного листа сплачених коштів в сумі 10 820 грн., яку ПП «Вілмат» отримало 27 березня 2013 що підтверджується копією : заяви; повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

Згідно ст.20 ЗУ «Про туризм» визначено, що за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов»язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобовязується його оплатити.

Згідно ст.1 ЗУ «Про туризм», туристичний продукт-це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше, ніж дві такі послуги, що реалізуються або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов»язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об»єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Статтею 5 ЗУ «Про туризм», туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи суб»єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність із реалізації туристичного продукту туроператорів і туристичних послуг інших суб»єктів туристичної діяльності.

Таким чином, зазначена туристична подорож до Вєтнаму є туристичним продуктом, який було створено туроператором TOB «Джаст Тревел», а реалізація вказаного продукту у відповідності до ЗУ «Про туризм» відбувалася від його імені через турагента - ПП «Вілмат».

Діяльність між турагентом ПП «Вілмат» та туроператором TOB «Джаст Тревел» є договірною та регулюється гл.31 Господарського кодексу України, відповідно до ст.297 ГК України, за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов»язується надати послуги другій стороні (суб»єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб»єкта і за його рахунок.

ПП «Вілмат», відповідно до замовлення позивача як турагент забронювала у туроператора TOB «Джаст Тревел» туристичний продукт, заявка від 28 вересня 2012 року була підтверджена туроператором 01 жовтня 2012 року шляхом надання рахунку фактури №СФ-0000333 від 02 жовтня 2012 року на суму 10414 грн. за вищевказані туристичні послуги, шо підтверджується копією : заявки від 28 вересня 2012 року; підтвердження тура від 01 жовтня 2012 року; рахунку-фактури від 02 жовтня 2012 року.

Згідно квитанції платіжного доручення ПАТ КБ «Приватбанк» 03 жовтня 2012 року від імені ПП «Вілмат» оплачено TOB «Джаст Тревел» за туристичні послуги згідно вищевказаного рахунку фактури 10 414 грн., так як агентська винагорода відповідача становила 396 грн.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов»язання боржником, він зобов»язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором.

Відповідно до ст.32 ЗУ «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов»язань туроператор, турагент, інші суб»єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства турагент не створює туристичний продукт, а лише здійснює функції з його продажу.

Таким чином, турагент несе відповідальність виключно за власні дії і не відповідає за надання туристичного продукту та правовідносини що виникли під час безпосереднього надання послуг. З цього приводу позовні вимоги необхідно пред»являти до туроператора - ТОВ «Джаст Тревел», проте позивач таким правом не скористався після роз»яснення в судовому засіданні права щодо залучення до участі в розгляді справи в якості сторони ТОВ «Джаст Тревел», котре було залучено як третя особа.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно, або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави зобов»язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов»язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави також застосовуються до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов»язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов»язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном бездостатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов»язана повернути доходи. У разі безпідставно одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Між тим, позивач не надав суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Таким чином, позивач не довів факт того, що відповідач ПП «Вілмат» безпідставно отримав грошові кошти від позивача.

Також, в постанові від 24 вересня 2014 року по справі № 6-122цс14 Верховний Суд України наголосив на наступному: той факт, що, договір сторонами укладено у формі, яка не відповідає вимогам закону, не свідчить про те, що він не є укладеним. Разом з тим, правила ст.1212 ЦК України застосовуються тоді, коли майно передано на виконання юридично ще не укладеного договору. Отже, оскільки відносини, які склалися між сторонами, є договірними, то судом помилково застосовано до них ст.1212 ЦК України. Виходячи з наведених обставин слід зазначити про те, що оскільки позивачем зазначені підстави позову, які мають характер договору, а судом встановлено, що правовідносини між сторонами справи носили характер договору, застосування ст.1212 ЦК України до правовідносин сторін є неможливим.

Таким чином, ст.1212 ЦК України не може бути застосована до даних правовідносин.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову. Оскільки турагент ПП «Віл мат» несе відповідальність виключно за власні дії і не відповідає за надання туристичного продукту та правовідносини що виникли під час безпосереднього надання послуг. З цього приводу позовні вимоги необхідно пред'являти до туроператора- ТОВ «Джаст Тревел». Також, суду не надано доказів на підтвердження того, що відповідач - ПП "Вілмат" безпідставно отримало кошти. Крім того, ст.1212 ЦК України не може бути застосована до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст.10, 57, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_1 до приватного підприємства «Вілмат» про повернення безпідставно отриманих коштів відмовити.

Складання повного тексту рішення відкладено на 5 (п»ять) робочих днів 11 червня 2015 року.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

СуддяОСОБА_3