Постанова № 4563843, 07.07.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

__________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

07 липня 2009 р.                                                                                                    справа № 2-а-2605/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Дончика В.В.,

при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,

за участю: представника позивача - Щетиніна С.М., представника відповідача –Бойка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Родина Щетиніних - шлях до комунізму" до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и в :

В травні 2009 року ФГ “Родина Щетиніних - шлях до комунізму” звернулось в суд з позовом до Вінницької МДПІ про визнання дій протиправними, скасування акту та податкового повідомлення-рішення.

Зазначали, що за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість за січень та лютий 2009 року, проведеною Вінницькою МДПІ, складено Акт перевірки № 166/1500/35777944 від 14.05.2009 року, на підставі якого відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003691500/0 від 14.05.2009 року, яким ФГ “Родина Щетиніних - шлях до комунізму” визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 3017 грн., з яких 2873 грн. - основний платіж, 144 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач не погоджується з висновком акту перевірки, зокрема з тим, що ФГ “Родина Щетиніних - шлях до комунізму”, в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року № 2956 від 17.02.2009 року, безпідставно перенесло суму ПДВ, яка була відображена в (скороченій) податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року № 3798 від 14.01.2009 року в розмірі 74113 грн., тим самим, нібито, порушило пп. 5.13.2 наказу Державної податкової адміністрації України “Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість”№ 8 від 21.01.2009 року (далі-Наказ ДПА України № 8), а також просить визнати протиправним та скасувати прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення № 0003691500/0 від 14.05.2009 року, посилаючись на те, що форма і порядок заповнення податкової декларації визначаються виключно Законом України “Про податок на додану вартість”і Наказ ДПА України № 8 їх змінювати не може.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задоволити позовні вимоги.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на обставини викладені у запереченні на позов, просили відмовити в його задоволенні. Заперечення приєднанні до матеріалів справи (а.с.36-40).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволені позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ФГ "Родина Щетиніних - шлях до комунізму" (код ЄДРПОУ 35777944) зареєстровано як юридичну особу Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 4.03.2008 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 828284 (а.с.8), та перебуває на обліку платників податків у Вінницькій МДПІ  з 18.05.2005 року як платник податку на додану вартість.

Згідно довідки Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 020543, видами діяльності за КВЕД ФГ “Родина Щетиніних - шлях до комунізму”є :

- вирощування зернових та технічних культур;

- рибальство, надання послуг у рибальстві;

- рибництво, надання послуг у рибництві;

- інші види рекреаційної діяльності;

- оренда інших наземних транспортних засобів та устаткування;

- лісництво та лісозаготівлі (а.с.9).

Судом також встановлено, що 12 травня 2009 року Вінницькою МДПІ була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2009 року № 2956 від 17.02.2009 року (далі-Декларація № 2956) та лютий 2009 року № 4043 від 10.03.2009 року (далі-Декларація № 4043) ФГ “Родина Щетиніних - шлях до комунізму”, на предмет виявлення в них арифметичних та методологічних помилок.

За результатами перевірки складено акт №166/1500/35777944 від 14.05.2009 року, яким було встановлено, що ФГ “Родина Щетиніних - шлях до комунізму”до рядка 8.4 Декларації № 2956 “інші випадки коригування податкових зобов’язань” перенесена сума ПДВ, яка була відображена в рядку 24 (скороченої) Декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року № 3798 від 14.01.2009 року в розмірі 74113 грн. “сума ПДВ, яка в наступному звітному періоді зменшує суму податку, що залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання, і не відображається в особовому рахунку платника”тобто, це сума податкового кредиту, в результаті чого, сума ПДВ, яка підлягає сплаті позивачем за січень 2009 року склала 1735 грн.; за лютий 2009 року, за рахунок від’ємного значення ПДВ, який відображений в рядку 22.2 Декларації № 2956, сума ПДВ, що підлягає сплаті позивачем склала 1138 грн. Таким чином, перевіркою було встановлено порушення ФГ “Родина Щетиніних - шлях до комунізму”пп.5.13.2 Наказу ДПА України № 8 (а.с.5,22-28).

На підставі вказаного акту, Вінницькою МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003691500/0 від 14.05.2009 року, яким ФГ “Родина Щетиніних - шлях до комунізму”визначено податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 3017 грн. , з яких 2873 грн. - основний платіж, 144 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.6).

Суд, проаналізувавши доводи позивача стосовно незаконності підстав для проведення перевірки, а також визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003691500/0 від 14.10.2009 року, прийнятого за наслідками такої перевірки, вважає їх необґрунтованими, такими, що суперечать дійсним обставинам справи, та не підтверджуються нормами чинного законодавства, враховуючи наступне.

Згідно статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 зазначеного Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку,  встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати  податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі  -  платники податків).

Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” дано визначення поняттю “Камеральної перевірки”, відповідно до якого, камеральною перевіркою суб’єкта господарювання визнається перевірка, яка проводиться контролюючим органом з метою виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків податковій декларації, при цьому обов’язкової присутності платника податку під час проведення такої перевірки, законодавством не передбачено.

Згідно підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Крім того, Наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 року, затверджено “Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів”, відповідно до якого, камеральна перевірка податкових декларацій і розрахунків здійснюється безпосередньо у державній податковій інспекції, а у разі виявлення помилок, інспектор запрошує платника для складання Акту перевірки.

Як свідчать матеріали справи, Вінницькою МДПІ на адресу ФГ “Родина Щетиніних - шлях до комунізму”, листом № 3464/10/15, було направлено запрошення, яким просили керівника підприємства з’явитися до податкового органу для складання акту перевірки.

Враховуючи зазначене, посилання позивача на пункт 4 статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, за яким, орган державного нагляду, що здійснює перевірку, повинен письмово попередити платника податку, щодо якого здійснюється перевірка, не пізніш як за десять днів до її початку, є безпідставним, оскільки дана вимога Закону стосується лише планових заходів з державного нагляду, тоді як в даному випадку, проведена невиїзна (камеральна) перевірка, порядком проведення якої не передбачено попереджати платника заздалегідь про початок її проведення.

Крім того, частиною 2 статті 2 цього Закону передбачено, що його дія не поширюється на відносини, які виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя.

Вимоги позивача, щодо безпідставності визначення відповідачем за результатами проведеної перевірки податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 3017 грн., з яких 2873 грн. – основний платіж, 144 грн. - штрафні (фінансові) санкції внаслідок порушення пп.5.13.2 Наказу ДПА України № 8, суд, також вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно установчих документів, ФГ “Родина Щетиніних - шлях до комунізму”є сільськогосподарським підприємством, яке відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість”має право користуватись спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.

Відповідно до підпунктів 8-1.1, 8-1.2 статті 8-1 Закону України “Про податок на додану вартість”, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Пунктом 8-1.13 статті 8-1 цього Закону передбачено, що сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку.

Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується наказом ДПА України  (пп. 4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед  бюджетами  та  державними цільовими фондами").

Так, Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9.07.1997 року за № 250/2054, було затверджено форму податкової декларації та Порядок її заповнення і подання.

Наказом ДПА України № 8 від 21.01.2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2009 року за № 90/16106, внесено зміни до податкової звітності з податку на додану вартість.

Згідно пп. 5.13.2 цього Наказу, суми податку на додану вартість, відображені в рядку 24 податкової декларації (скороченої) сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських товаровиробників за останній податковий період в умовах дії Закону, чинного до внесення змін Законом № 639, уключаються із знаком “”до рядка 8.4 “інші випадки" податкової декларації з податку на додану вартість, що подається після набуття чинності Законом № 639.

Таким чином, ДПА України чітко зазначила, що сума податку на додану вартість, яка відображена в минулій скороченій декларації, переноситься не до загальної декларації, а до нової спеціальної (скороченої) декларації з податку на додану вартість.

Всупереч зазначеному, ФГ “Родина Щетиніних - шлях до комунізму”віднесло з від’ємним значенням (із знаком “”) із спеціальної (скороченої) декларації по податку на додану вартість за грудень 2008 року № 3798 від 14.01.2009 року до загальної декларації за січень 2009 року № 2956 від 17.02.2009 року, суму ПДВ в розмірі 74113 грн., при цьому не обґрунтувавши таке перенесення жодною нормою Закону.

Суд, звертає увагу позивача на те, що законодавством передбачена можливість у будь-який час, незалежно від того, коли він стане на спеціальний режим оподаткування, перенести від’ємне значення (із знаком “”) (74113 грн. ПДВ) із попередньої (за грудень 2008 року) спеціальної (скороченої) декларації по ПДВ до нової спеціальної (скороченої) декларації по ПДВ.

Враховуючи вище зазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ФГ “Родина Щетиніних - шлях до комунізму”є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів  владних повноважень адміністративні суди перевіряючи ,чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі у межах повноважень  та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано , тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення  яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення ;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративному судочинства України, В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За правилами встановленими частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративному судочинства України, передбачено якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 цього Кодексу).

Керуючись статтями 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в :

В задоволені позову відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено 13.07.2009 року.

Суддя                                                                         Дончик Віталій Володимирович