Ухвала суду № 45636300, 08.06.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/6675/14-ц 08.06.2015

Провадження №22ц/784/1258/15 Головуючий у 1-й інстанції Губницький Д.Г.

Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1

У Х В А Л А

іменем України

08 червня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Серебрякової Т.В. та Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання Харитоновою І.В.,

за участі:

відповідача - ОСОБА_2,

переглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про призначення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, а також його ж клопотань про розгляд справи з дотриманням загально визначених правил поведінки, застосуванням відеозьомки судового засідання, перенесення розгляду справи та зупинення апеляційного провадження у справі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства, -

в с т а н о в и л а:

26 вересня 2014 року ОСОБА_4 предявила зазначений позов до ОСОБА_2, який обґрунтовувала наступним.

Вона, на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, виданого їй 19 липня 2012 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, та її батько ОСОБА_2, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2008 року, в рівних частках є співвласниками однокімнатної квартири спільного заселення № 14 у будинку № 248 по вул. Чигрина м.Миколаєва.

Останні два роки відповідач названою квартирою не користується, плату за її утримання та утримання прибудинкової території не вносить, комунальні послуги, які повинен нести відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, не сплачує, у звязку з чим весь тягар утримання спільного майна несе вона.

У звязку з цим та небажанням батька домовлятися про порядок спільної з нею участі в утриманні квартири, а також, через неможливість її технічного поділу на дві окремі ізольовані квартири, просила припинити право того на належну йому частку у спільній квартирі, попередньо стягнувши з неї на його користь вартість цієї частки.

У подальшому сторони звернулись до суду із заявою про затвердження мирової угоди.

Відповідно до її умов, право ОСОБА_2 на ? частку у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 підлягало припиненню, з набуттям права власності на неї ОСОБА_4 та покладенням на останню обовязку по сплаті відповідачу вартості частки у розмірі 72 537 гривень.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 грудня 2014 року цю мирову угоду було визнано, провадження у справі закрито.

За апеляційною скаргою ОСОБА_3, ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 11 лютого 2015 року зазначену ухвалу задоволено частково, ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 грудня 2014 року скасовано і постановлено нову ухвалу, якою у визнанні мирової угоди, укладеної 19 грудня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, відмовлено.

У звязку з викладеним, розгляд справи було продовжено.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2015 року у позові відмовлено за його безпідставністю.

ОСОБА_4 подала на це рішення апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати й ухвалити нове рішення - про задоволення позову.

Ця скарга була прийнята апеляційним судом і по ній відкрито провадження.

Розгляд справи призначено на 08 червня 2015 року.

Скаргу обгрунтовувала неповним зясуванням судом обставин справи, які мають значення для справи та невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи.

Розгляд апеляційної скарги призначено на 08 червня 2015 року.

26 травня 2015 року ОСОБА_3, який є у справі 3-ю особою без самостійних вимог, подав до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, для вирішення питання про відповідність квартири АДРЕСА_1 технічній документації та технічному плану, розробленими державним науково-дослідницьким інститутом «Ндіпроектреконструкція».

Того ж дня, ОСОБА_3 подав ще два клопотання про покладення на сторін обовязку дотримуватися при розгляді справи загально визначених правил поведінки та про застосування відеозьомки.

04 червня 2015 року, він же, подав до апеляційного суду заяву про зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання публічних торгів та свідоцтва № 233 від 27 липня 2014 року про право власності на ? частину квартири недійсними, а 08 червня 2015 року, ще й заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, в звязку з необхідністю його знаходження в медичному закладі за станом здоровя, при цьому доказів останній обставині не надав.

Розглянувши зазначені клопотання. колегія суддів дійшла наступного.

Клопотання ОСОБА_3 про покладення на сторін обовязку дотримуватися при розгляді справи загально визначених правил поведінки та про застосування відеозьомки слід задовольнити, як таке, що відповідає принципам та нормам цивільного законодавства.

В задоволені інших клопотань слід відмовити, за їх необгрунтованістю та недоцільністю.

Так, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4ст. 201 ЦПК Українисуд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

З аналізу ст. 201 ЦПК Українивбачається, що зупинення провадження по справі - це тимчасове зупинення розгляду справи, у зв'язку з обставинами, які перешкоджають розглядові справи.

Ознайомившись з мотивами клопотання, заслухавши думку учасників процесу заявленого клопотання, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження, так як наведені доводи в клопотанні не перешкоджають розгляду справи по суті, а у справі достатньо доказів та інформації про права та обовязки сторін та інших учасників спору, що дає суду можливість вирішити справу обєктивно і без рішення по іншій цивільній справі.

Стосовно ж клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із перебуванням ОСОБА_3 у медичному закладі, то ніяких доказів названій обставині він не надав, що позбавляє апеляційну інстанцію можливості задовольнити таке клопотання.

Що ж до, клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, то воно теж не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Дійсно, згідно ч.1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Проте, у даній справі такої необхідності немає, оскільки предметом спору є однокімнатна квартира спільного заселення № 14 у будинку № 248 по вул. Чигрина м.Миколаєва, відносно якої у справі достатньо документів та доказів, підтверджуючих її стан та характеристики на час розгляду справи, при цьому деякі з них, носять приюдиційний характер.

Керуючись ст.ст. 143, 201, 315 ЦПК України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні клопотань про призначення судової будівельно-технічної експертизи, перенесення розгляду справи на іншу дату та про зупинення апеляційного провадження у справі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства.

Клопотання ОСОБА_3 про покладення на сторін обовязку дотримуватися при розгляді справи загально визначених правил поведінки та про застосування відеозьомки судового засідання задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді :