Ухвала суду № 45636299, 15.06.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №469/1568/14-ц 15.06.2015 15.06.2015 15.06.2015

Провадження №22-ц/784/1429/15 Головуючий у суді 1 інстанції ОСОБА_1

Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

15 червня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Самчишиної Н.В. та Галущенка О.І.,

із секретарем судового засідання Богуславською О.М.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_6 Оосами Абдулелли ОСОБА_3 ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2015 року про зупинення провадження у справі, постановлену за позовом ОСОБА_6 Оосами Абдулелли до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, Реєстраційної служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області, товариства з обмеженою відповідальністю агентство «Медіус-Плюс» та ОСОБА_4 про визнання недійсними свідоцтв про право власності, договору купівлі-продажу, договору оренди земельної ділянки та заміну замовника в акті введення в експлуатацію, -

у с т а н о в и л а:

25 грудня 2014 року ОСОБА_6 предявив зазначений позов до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, Реєстраційної служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області, товариства з обмеженою відповідальністю «Медіус-Плюс» (далі ТОВ «Медіус-Плюс»), ОСОБА_4, який обґрунтував наступним.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 25 червня 2014 року, залишеного без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 04 червня 2014 року, за вимогою ОСОБА_6 і в його інтересах звернуто стягнення на базу відпочинку "Алые Паруса", що знаходиться за адресою: Миколаївська область Березанський район с. Коблеве, пр.Курортний, 51, що належала ТОВ агентство «Медіус-Плюс», і була передана позивачеві в іпотеку на забезпечення боргового зобовязання ОСОБА_7 перед ним.

Згідно нього, для погашення загальної заборгованості перед ОСОБА_6 у розмірі 8 527 968 гривень, названий предмет іпотеки підлягав продажу на прилюдних торгах, за початковою ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження.

Посилаючись на те, що відповідачами, всупереч умов та вимог іпотечного договору, приписів чинного законодавства України, вчинені дії, які привели до знищення однієї частини споруд та будівель, які входили до складу предмету іпотеки, а інша частина споруд та будівель передані у власність інших осіб, що робить неможливим виконання названого вище рішення, позивач просив:

визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 3746037 за адресою: Миколаївська область, Березанський р-н, с. Коблеве, проспект Курортний, 53, видане 22 травня 2013 року Реєстраційною службою Березанського РУЮ Миколаївської області; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельних ділянок площею 0,44 га та 0,725 га, які розташовані за адресою: Миколаївська область, Бережанський р-н, с. Коблеве, проспект Курортний, 53, посвідчений приватним нотаріусом ММНО ОСОБА_8 17 вересня 2014 року за реєстровим № 676; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 24591006, видане на земельну ділянку площею 0,725 га за адресою: Миколаївська область, Березанський р-н, с. Коблеве, проспект Курортний, 53, Реєстраційною службою Березанського РУЮ Миколаївської області 23 липня 2014 року на ім'я ТОВ «Медіус-Плюс»; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 24592085, видане на земельну ділянку площею 0,44 га за адресою: Миколаївська область, Березанський р-н, с. Коблеве, проспект Курортний, 53, Реєстраційною службою Березанського РУЮ Миколаївської області 23 липня 2014 року на ім'я ТОВ «Медіус-Плюс»; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 24591689, видане на земельну ділянку площею 0,135 га за адресою: Миколаївська область, Березанський р-н, с. Коблеве, проспект Курортний, 51, Реєстраційною службою Березанського РУЮ Миколаївської області 23 липня 2014 року на ім'я ТОВ «Медіус-Плюс»; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,648 га, яка розташована за адресою: Миколаївська область, Березанський р-н, с.Коблеве, проспект Курортний, 53, надану для обслуговування бази відпочинку «Алые паруса», укладений між ОСОБА_4 та Коблівською сільскою радою Березанського району Миколаївської області, посвідчений приватним нотаріусом ММНО ОСОБА_9 18 липня 2014 року за реєстровим № 639; здійснити заміну замовника зі ОСОБА_4 на ТОВ «Медіус-плюс» в акті введення в експлуатацію будівель та споруд, який видано на підставі Декларації про початок будівельних робіт від 2011 року на земельній ділянці за адресою: Миколаївська область, Березанський р-н, с. Коблеве, проспект Курортний, 51.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 25 грудня 2014 року за позовною заявою ОСОБА_6 було відкрито провадження у справі, проте, 12 травня 2015 року, на задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_4- ОСОБА_10, - воно було зупинено до розгляду іншої цивільної справи, порушеної провадженням за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Медіус-Плюс» та ОСОБА_6 про визнання договору іпотеки недійсним.

Крім того, ухвалою названого суду у той же день неналежного відповідача ТОВ «Медіус Плюс» замінено на належного - ТОВ агентство «Медіус-Плюс».

Представник позивача ОСОБА_6 ОСОБА_3 оскаржила цю ухвалу, подавши на неї апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати у звязку з невідповідністю вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства.

Апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу суду 1 інстанції скасувати, оскільки той постановив її без додержання норм процесуального права.

Зупиняючи провадження у справі, районний суд виходив з того, що лише за вирішення цивільної справи, щодо визнання договору іпотеки недійсним, можливо вірно, обґрунтовано і законно вирішити даний позовом, в той час, як протилежне - унеможливить це і може зробити майбутнє рішення в даній справі, таким, що неможливо буде виконати.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області з таким висновком суду 1 інстанції погодитися не може, вважає його помилковим, спричиненим розширеним тлумаченням норм цивільно-процесуального законодавства.

В силу статей 1 та 157 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Виписані правила є прямим втіленням конституційних норм про державні гарантії судового захисту прав, свобод та інтересів громадян, юридичних осіб та держави від будь-яких посягань, а тому підлягають беззастережному виконанню судами.

Тяганина при вирішенні цивільних справ вважається грубим порушенням цивільно-процесуального законодавства, а, відповідно, є неприпустимою.

Виключенням з виписаних правил є застосування положень про зупинення провадження у справі, підставами якого слугують обставини, передбачені цивільно-процесуальним законом, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України.

За ним, суд зобовязаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

З системного аналізу виписаних статей та аналізу судової практики можна зробити наступні висновки.

Необхідність в зупиненні провадження у справі за названим пунктом виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

При цьому, між двома справами, що розглядаються, існує тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній справі, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

Проте і в описаному випадку, зазначена підстава для зупинення провадження у справі застосовується лише у разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Неможливість розгляду справи є оціночним поняттям. Воно повинно ґрунтуватися на можливості ухвалення рішення тільки після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій цивільній, кримінальній, адміністративній чи такій іншій справі.

Треба зазначити, що все виписане стосується тільки справ, рішення по яким не прийнято, в той же час, якщо рішення по іншій справі, у звязку з якою сторона бажає зупинити провадження вирішена, набрало законної сили, то провадження у справі з названої підстави взагалі не може бути зупинено.

Колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області приходить до висновку про те, що за наявності рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке набрало чинності, між даною цивільною справою і цивільною справою за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю агенство «Медіус-Плюс» та ОСОБА_6 не існує презюмованого законодавцем тісного матеріально-правового зв'язку, який би давав підстави суду для зупинення її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду даної справи є вирішення питання про правову долю правоустановчих документів, які були отримані відповідачами вже після звернення стягнення на предмет іпотеки, а предметом розгляду іншої справи є правомірність укладення договору іпотеки, тобто, предмети судового розгляду у названих справах є різними, як і підстави позовів.

За такого, законних підстав для зупинення провадження у даній справі немає.

Між тим, як на думку заявників, вже сама по собі наявність двох цивільних справ з участю одних і тих же сторін, зі спорідненим предметом, це є беззастережною підставою для зупинення провадження у даній справі, що вирішується в порядку цивільного судочинства.

З цим погодився і районний суд.

Проте така їх думка є помилковою, оскільки ґрунтується на невірному тлумаченні п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України.

У матеріалах даної справи є достатньо інформації щодо прав та обовязків сторін у спірному правовідношенні, умов та порядку його регулювання, а тому оспорення договору, який безпосередньо не торкається позовних вимог у даній справі, не є підставою для зупинення провадження у ній до вирішення справи, щодо вирішення правової долі договору іпотеки.

За такого, у районного суду не було підстав для вчинення названої процесуальної дії, а тому оскаржена ухвала підлягає скасуванню з поверненням справи для її вирішення до суду 1 інстанції.

У разі вирішення іншої справи на користь відповідача, той не позбавлений можливості вимагати перегляду попереднього рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки за нововиявленими обставинами, а потім і на постановлене по даній справі рішення.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 Оосами Абдулелли ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2015 року про зупинення провадження у справіскасувати.

Цивільну справу повернути до того ж суду 1 інстанції для її розгляду по суті.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: