Рішення № 45632044, 18.06.2015, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Орлов І.В.

Справа № 420/298/14-ц

Провадження № 22ц/782/106/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого: Орлова І.В.,

суддів: Гаврилюка В.К., Стахової Н.В.,

при секретарі: Веселові С.С., Коротенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 29 жовтня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

28 лютого 2014 року представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі Банк або позивач) звернувся до ОСОБА_2 (далі відповідач) з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 15 лютого 2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк») та відповідачем був укладений кредитний договір. Відповідно до умов договору Банк надав відповідачу кредит у розмірі 3.000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Внаслідок невиконання ОСОБА_2 договірних зобов'язань утворилась заборгованість, розмір якої станом на 22.11.2013 року складав 20.916,00 гривень, в тому числі: заборгованість за кредитом 2.238,00 гривень; заборгованість за відсотками 10.065,81 гривень; заборгованість по комісії за користування кредитом 7.140,00 гривень; штраф (фіксована частина) 500,00 гривень; штраф (процентна складова) 972,19 гривень.

Рішенням Новопсковського районного суду міста Луганська від 29 жовтня позовні вимоги задоволено у повному обсязі. З ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 15.02.2008 року в розмірі 20.916,00 гривень, а також судові витрати в сумі 243,60 гривень.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив: рішення скасувати; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог ПАТ КБ «Приватбанк» відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 порушив взяті на себе 15 лютого 2008 року договірні зобов'язання, які були викладені у заяві позичальника та Умовах та правилах надання банківських послуг; позивач звернувся до суду в межах визначеного кредитним договором строку позовної давності.

З вищевказаними висновками суду погодитися неможна з огляду на наступні обставини

У справі встановлено, що 15 лютого 2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» ( правонаступником якого є ПАТ «Приватбанк») та ОСОБА_2 було укладено договір б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 3.000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (по технології CASH-кредит) зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Сторони домовились, що заява позичальника, Правила надання банківських послуг, а також тарифи становлять Договір про надання банківського кредиту. Для перерахування коштів цього ж дня на ім'я ОСОБА_2 був викритий рахунок № 22222209477334. Відповідно з Довідкою про стандартні умови кредитування Приватбанку та орієнтовну вартість CASH-кредиту, строк кредиту CASH-кредит становить 12 місяців.

Між сторонами виник спір з приводу виконання умов кредитного договору. Правовідносини сторін врегульовані нормами цивільного законодавства України.

Так, статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1, 4 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з частиною 5 статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно Умов та Правил надання банківських послуг, що були надані позивачем, мінімальний обов'язковий платіж - це розмір боргових зобов'язань позичальника, які щомісячно підлягають сплаті позичальником на протязі строку дії картки (а. с.11).

Відповідно доп.3.1.1 Правил користування платіжною карткою (далі Правила) , строк дії картки вказується на лицевій стороні картки (місяць і рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця (а.с.13).

Пунктом 3.1.3 Правил встановлено, що після закінчення строку дії відповідна картка продовжується Банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії картки) не надійшла письмова заява держателя картки щодо закриття карткового рахунку, а також за умови наявності грошових коштів на картковому рахунку для оплати послуг з виконання операцій по картковому рахунку, та при дотриманні інших умов продовження, передбачених договором ( а.с.13)

Зі змісту п. 5.4 Правил вбачається, що строк погашення кредиту у повному обсязі здійснюється не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці у полі «місяць» . Відповідно до п. 9.6 Умов та Правил надання банківських послуг, вбачається, що при відсутності на картрахунку карти грошових коштів у розмірі, достатньому для оплати послуг банку для продовження дії карти та при неотриманні грошових коштів протягом 3 місяців з моменту спливу строку дії карти, банк стягує комісію за обслуговування рахунку згідно діючим тарифам. Вказана комісія стягується банком за закінченням вказаного в цьому пункті строку, щомісячно. У разі, якщо залишок на картрахунку менше розміру комісії, встановленому тарифами банку, то розмір комісії за обслуговування картрахунку встановлюється у розмірі залишку коштів на картрахунку отримувача. При нульовому залишку коштів на неактивному картрахунку карти останній закривається.

Аналіз зазначених норм дає колегії суддів підстави зробити висновок про те,що позивач мав закрити неактивний картрахунок за умови невнесення відповідачем відповідних сум.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач 15.02.2008 року отримав кредит в розмірі 3.000,00 гривень Строк дії кредитного ліміту збігається зі строком дії кредитної кратки - в березні 2009 року. Однак після закінчення цього строку нову картку відповідач не отримав. Після 01.04.2008 року ОСОБА_2 не вносив відповідні суми в погашення отриманого кредиту. Позивач всупереч Умов і Правил надання банківських послуг не закрив неактивний картрахунок та не вирішив питання про повернення кредиту.

Отже, аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення платежу.

Відповідно до положень статті 257 та частини 3 статті 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, що було зроблено представником відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції.

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором у грудні 2013 року (а.с.5), тобто з пропуском загального строку позовної давності, передбаченого законом, який закінчився 01.04.2012 року. Представник відповідача під час розгляду справи просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Відповідно до частини 4 статті 267 ЦПК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не визначився з нормою права, що підлягає застосуванню та за наявності спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог. За таких обставин рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 29 жовтня 2014 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Керуючись статтями 303, 307,309, 314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 29 жовтня 2014 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 15.02.2008 року, - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів в касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: