Постанова № 45626160, 22.07.2011, Апеляційний суд Київської області

Справа №22-а-10024/11Головуючий у І інстанції ОСОБА_1Категорія63Доповідач у 2 інстанціїОлійник 22.07.2011

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого-судді Олійника В.І.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Панасюка С.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні апеляційного суду Київської області адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області на постанову Згурівського районного суду Київської області від 10 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про визнання протиправною бездіяльності субєкта владних повноважень та зобовязання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що він народився в 1942 році, у відповідності до ст..1 Закону України Про соціальний захист дітей війнивін є дитиною війни та згідно ст..6 цього Закону має право на державну соціальну підтримку, а саме щомісячну соціальну допомогу (надбавку) до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Позивач просив: поновити йому строк звернення до суду з позовом; визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної державної допомоги до пенсії у розмірі 30% відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст..6 закону України Про соціальний захист дітей війни, з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхуванняза період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 травня 2009 року, протиправною; зобовязати управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області, ідентифікаційний код 20622465, здійснити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: 07611 вул.Набережна, буд.10, с.Аркадіївка, Згурівського району, Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до ст..6 Закону України Про соціальний захист дітей війниза період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2009 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.

Постановою Згурівського районного суду Київської області від 10 червня 2009 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_2 строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, так як пропущений з поважних причин.

Визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 щомісячної державної допомоги до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком передбаченої ст..6 Закону України Про соціальний захист дітей війни№219 від 18 листопада 2004 року, з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхуваннявід 09 липня 2003 року №1058, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 травня 2009 року, протиправною.

Зобовязано управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області, ідентифікаційний код 20622465, здійснити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: 07611 вул.Набережна, буд.10, с.Аркадіївка, Згурівського району, Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до ст..6 Закону України Про соціальний захист дітей війниза період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2009 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області просить скасувати постанову суду та залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно преамбули Закону України "Про соціальний захист дітей війни" цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 зазначеного Закону передбачена державна соціальна підтримка дітей війни, за змістом якої дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

По справі встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ у Згурівському районі Київської області, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війнимає право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Проте, така надбавка йому виплачувалась у значно меншому розмірі, оскільки підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" був викладений в новій редакції, були звужені гарантовані Конституцією України та Законом України "Про соціальний захист дітей війни" права позивачки на державну соціальну підтримку дітей війни у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно пункту 2 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Згідно пункту 5 зазначеного Рішення положення Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд обґрунтовано виходив із засад пріоритетності законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війниі здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів відповідачу для виконання покладених на нього обовязків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.

Проте, не можна погодитись з висновком суду в частині поновлення позивачу строку звернення до суду та задоволення позовних вимог щодо періоду проведення нарахувань та виплат щомісячного державного підвищення пенсії як дитині війни, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2009 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поновлюючи позивачу строк звернення до суду та зобовязуючи відповідача провести нарахування та виплату вказаного вище підвищення за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2009 року, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що позивач мешкає у сільські місцевості, є особою похилого віку та юридично необізнаною тому, визнав дані обставини як поважними.

Однак, погодитися з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може та вважає, що зазначені судом обставини не можуть вважати поважними, а тому постанова в цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду та відмову у задоволенні вимог в частині зобовязання відповідача провести нарахування та виплату щомісячного державного підвищення пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2009 року.

Тому, враховуючи положення ст. 99 КАС, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, момент звернення до суду (29 травня 2009 року згідно дати реєстраційного штампу на позовній заяві а.с. 3) та межі позовних вимог, останні підлягають задоволенню з 29 травня 2008 року по 31 травня 2009 року

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про часткове скасування постанови суду та прийняття нової постанови.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області задовольнити частково.

Постанову Згурівського районного суду Київської області від 10 червня 2009 року в частині поновлення процесуального строку звернення до суду та зобовязання Управління Пенсійного Фонду України у Згурівському районі Київської області здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22.05.2008 року по 31 травня 2009 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум скасувати та прийняти в цій частині нову постанову.

Відмовити ОСОБА_2 у поновленні процесуального строку звернення до суду.

Позов задовольнити частково.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 невиплачену щомісячну державну соціальну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війнипочинаючи від 22 травня 2008 року.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: