Рішення № 45620577, 19.06.2015, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/494/15-ц

Провадження № 2/375/200/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2015 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Литвина О.В.

при секретарі - Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Рокитне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись, що 17.12.2010 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" і відповідачем у справі був укладений договір без номера за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 11000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Зазначає, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, а відповідач умови кредитного договору належним чином не виконує, у звязку з чим станом на 31.01.2015 року за нимрахуєтьсязаборгованість у сумі 23 685.83 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 10462.58 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом - 10634.9 грн.; заборгованість з пені та комісії за користування кредитом - 984.26 грн.; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 1104.09 грн. - штраф (процентна складова).

Просить стягнути на свою користь з відповідача вказану загальну суму заборгованості, а також понесені судові витрати в сумі 243.60 грн..

В судовому засіданні відповідач визнав повністю в частково та суду пояснив, що він дійсно брав кредит приблизно чотири-пять років тому, точно не памятає, у сумі 1000.00 грн.. В послідуючому банк збільшив йому ліміт кредиту до восьми тисяч і він зняв всього пять чи вісім тисяч, точно він не памятає, оскільки не слідкував за цим. Але він точно знає, що зняв не більше восьми тисяч гривень. Заборгованітсь за кредитом він відшкодоувв, але доказів такої обстатвини суд надати не може, оскільки чеки не збереглися.

Будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, позивач свого представника у судове засідання не направив, натомість надіслав заяву, якою просить розглянути справу у відсутності свого представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи на разі неявки відповідача.

Заслухавши відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

17.12.2010 року між банком та ОСОБА_1 був укладений договір № б/н шляхом написання заяви, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між банком та відповідачем договір про надання банківських послуг. Відповідно до умов останнього на імя відповідача було відкрито кредитний картковий рахунок про надання кредитного ліміту в розмірі 11000.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе за кредитним договором зобов'язань станом на 31.01.2015 року за нимрахуєтьсязаборгованість у сумі 23 685.83 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 10462.58 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом - 10634.9 грн.; заборгованість з пені та комісії за користування кредитом - 984.26 грн.; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 1104.09 грн. - штраф (процентна складова). Відповідні розрахунки проведені Банком та містяться в матеріалах справи.

Викладене підтверджується оглянутими в судовому засіданні письмовими матеріалами справи,

якими є: розрахунок заборгованості станом на 31.01.2015 року; анкета -заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ОСОБА_1 від 17.12.2010 року; довідка про умови кредитування з використанням платіжної картки "Універсальна", 30 днів пільгового періоду"; довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду"; Умови та правила надання банківських послуг; копія паспорта на ім'я ОСОБА_1; довідка АА № 241170 з ЄДРПОУ; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ КБ "ПриватБанк";статут ПАТ КБ "ПриватБанк".

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні положення містяться у 15 та 16 статтях ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За вимогами ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 11 вказаного Кодексу суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.

Відповідно до статті 60 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов»язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та заяви клопотань.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду спору по суті.

Судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст.ст. 526, 530, 612, 631, 1050, 1054 ЦК України.

Відповідного до ч.2 ст.1054 вказаного Кодексу, до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики. При цьому ст.1050 цього Кодексу визначає наслідки порушення договору позичальником: «…якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому».

За вимогами ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 530, 631 ЦК України, якщо у зобовязання встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк і закінчення останнього не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором, який позивач долучив до матеріалів справи, містить інформацію щодо предмета доказування - наявності заборгованості у відповідача перед позивачем, одержаний без будь-яких порушень порядку, встановленого законом, сумнівів у суду не викликає, а тому на переконання суд є належним та допустимим доказом такої обставини.

Так, відповідно до ст. ст. 57, 59 ЦПК України належними є докази, які місять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення діїі договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Як вбачається з матеріалів справи, з моменту укладення вказаного кредитного договору від 17.12.2010 року, сторони про припинення дії укладеного Договору не заявляли. При цьому, відповідач ОСОБА_1 не надав Банку письмової заяви про закриття картрахунку.

За таких обставин строк дії картки, у тому числі строк дії кредитного договору пролонговувався з кожним роком і на момент спірних відносин його дія не закінчилася і він діє до 17.12.2015 року.

Відповідно п. 2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг, в разі порушення позичальником строків платежів по любому з грошових зобовязань, передбачених даним

договором більш ніж на 30 днів,позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Тобто розмір штрафних санкцій було передбачено Умовами укладеного Договору і ОСОБА_1 погодився на їх виконання.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки ( ст. 10, 60 ЦПК України).

Відповідач не скористався своїм правом заперечувати проти доводів позову, незважаючи, що суд за його клопотанням оголошував у справі перерву для надання можливості зібрати докази на заперечення проти позову, тоді як, на переконання суду позивачем доведено свої позовні вимоги.

Позов таким чином підлягає задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати, зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, підлягають також відшкодуванню у сумі 243.60 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 16, 526, 530, 612, 631, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», 04094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором в сумі 23 685 (двадцять три тисячі шістсот вісімдесят п'ять) гривень 83 коп. та в рахунок відшкодування понесених судових витрат 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп., а всього 23 929 (двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень 43 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні при постановленні рішення, шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Литвин

Рішення набуло законної сили _____20___ року