Вирок № 45617266, 22.06.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа № 359/2779/15-к

Провадження №1-КП/359/195/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Туманової К.Л.,

за участю прокурора Маркицького А.М.,

за участю обвинуваченого ОСОБА_1,

за участю потерпілого ОСОБА_2,

при секретарі судового засідання Поліщук А.О.

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_3, за таких обставин.

1 січня 2015 року, близько 01 год. 00 хв. водій автомобіля "Тойота Камрі", реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1, рухаючись проїзною частиною вулиці Леніна в межах села Кірове Бориспільського району Київської області, в смузі для руху в бік с. Лебедин, в порушення вимог п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 року, згідно з яким "для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну" та п. 2.3 д) ПДР України, відповідно до якого "водій повинен не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху" не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху.

В порушення вимог п. 12.3 ПДР України, згідно з яким "у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди", ОСОБА_1 виявивши на проїзній частині вищевказаної вулиці, неподалік будинку №47, попереду керованого ним транспортного засобу, в межах своєї смуги для руху пішохода ОСОБА_3, яка перетинала проїзну частину справа наліво відносно напрямку руху автомобіля, вчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода.

Внаслідок даної пригодипішохід ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди. Згідно з висновком судово-медичної експертизи №2 від 30.01.2015 року встановлено, що при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_3 виявлені наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма, забійна рана потиличної ділянки зліва, крововилив в м'які тканини голови в потиличній ділянці зліва та в лівій скроневий м'яз, переломи кісток склепіння та основи черепу, крововиливи під м'якою мозковою оболонкою зліва та справа, забійна рана лівого стегна. Виявлені тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, імовірно під час дорожньо-транспортної пригоди (наїзд автомобілем на пішохода). Вказані тілесні ушкодження за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті ОСОБА_3 Смерть ОСОБА_3 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепу, крововиливами під оболонку головного мозку, що супроводжувалась набряком головного мозку.

Таким чином, порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3 б), 2.9 д) та 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002 року перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді смерті ОСОБА_3

ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений показав, що 01.01.2015 року, близько 01 год. 00 хв. він керував автомобілем "Тойота Камрі" та рухаючись проїзною частиною вулиці Леніна в с. Кірове Бориспільського району Київської області в напрямку с. Лебедин. Під час руху створив небезпеку, яка загрожувала життю та здоров'ю громадян, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно вчасно не зреагував на її зміну, тому виявивши попереду у 20 метрах керованого ним транспортного засобу, в межах своєї смуги для руху пішохода ОСОБА_3, яка перетинала проїзну частину справа наліво відносно напрямку руху його автомобіля, почав гамувати, але було вже запізно. Тобто він вчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на потерпілу ОСОБА_3 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, від яких померла.

У звязку з тим, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення злочину, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого кваліфіковані:

- за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого.

Таку кваліфікацію дій ОСОБА_1 суд вважає правильною.

Адже обвинувачений під час керування автомобілем, не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, допустив неуважність, яка полягає у тому, що він проявив злочинну недбалість, не оцінив дорожню обстановку реагуючи на її зміну та не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху, внаслідок чого не впорався з керуванням автомобіля. Такі діяння заборонене ПДР України.ОСОБА_1 вчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на пішохода. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, від яких загинула. Додаткових обставин, які сприяли настанню цих наслідків, суд не встановив. Тому між бездіяльністю обвинуваченого та смертю ОСОБА_3 існує безпосередній причино-наслідковий зв'язок. Обвинувачений не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх діянь, хоча повинен був і міг їх передбачити. Це свідчить про наявність в його діяннях злочинної недбалості. Вчинений злочин є закінченим.

Враховуючи викладене, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1 повинен бути засуджений:

- за ч. 2 ст. 286 КК України, за порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого.

Обираючи покарання, суд виходить з того, що обвинувачений вчинив тяжке кримінальне правопорушення. Разом з тим, він щиро розкаявся в скоєному злочині, та одразу намагався надати допомогу ОСОБА_3, поки вона ще була жива. Підклав ковдру під її голову, визвав міліцію.(а.с.58 ) Також зупинив першу зустрічну машину, та попросив у невстановлених осіб допомогти та викликати швидку, що вони і зробили. У відповідності до ч. 2 "1" ст. 66 КК України, суд відносить до обставин що помякшують покарання, надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину. Обвинувачений є людиною похилого віку та перебуває на пенсії, має ІІІ групу інвалідності(а.с.44). Також, у відповідності до ч. 2 ст. 66 КК України, суд відносить до обставин що помякшують покарання, вчинення ОСОБА_1 злочину в похилому віці. Отже, ці три обставини пом'якшують покарання.

Обвинувачений на досудовому слідстві добровільно частково відшкодував заподіяну матеріальну шкоду. Потерпілий в судовому засіданні зазначив, що не має жодних претензій до обвинуваченого. У такий спосіб були частково відшкодовані збитки, заподіяні їм вчиненням кримінального правопорушення. Ця обставина істотно зменшує суспільну небезпечність злочину.

Обставини, які обтяжують покарання, не встановлені. Аналіз даних про особу обвинуваченого вказує на те, що він раніше не судимий (а.с.45), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с.47, 48).Як вбачається з довідки - характеристики (а.с.49) обвинувачений спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує. До адміністративної відповідальності не притягувався. Ці обставини позитивно характеризують його особу.

З урахуванням цих обставин ОСОБА_1 належить призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.

З огляду на кількість обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які позитивно характеризують особу обвинуваченому, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 належить звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі. Йому слід призначити іспитовий строк певної тривалості та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Крім того, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на проведення експертиз у розмірі 1 793 гривень 16 копійок (а.с.54-57).

Речові докази: транспортний засіб - автомобіль марки "Тойота Камрі", 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, належить залишити у володінні обвинуваченому; паспорт громадянина України СМ 058574, на ім'я ОСОБА_1

Цивільний позов не пред'являвся.

Керуючись ст. 22, ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, ч. 2, ч. 3 ст. 373, ст.ст. 374-376 КПК України, ст.ст. 65-66, 75-77, ч. 2 ст. 286 КК України, суд

присудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі та призначити йому іспитовий строк тривалістю в 3 роки.

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (розрахунковий рахунок: 31111115700008, МФО: 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код: 37975298) витрати на проведення експертиз у розмірі 1 793 гривень 16 копійок.

Речові докази: транспортний засіб - автомобіль марки "Тойота Камрі", 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, залишити у володінні обвинуваченому; паспорт громадянина України СМ 058574, на ім'я ОСОБА_1

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_4