Ухвала суду № 45597930, 11.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 року м. Київ К/800/35929/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Сіроша М.І.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013

у справі 2-3142/10/2270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астек-Х»

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької

області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-

рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астек-Х» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.04.2013 позовні вимоги задоволено частково.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.04.2013 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив його в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову 06.08.2013 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів відповідачем проведено проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Астек-Х» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року., за результатами якої складено акт від 16.02.2010 №2096/23-6/34088664.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі вищезазначеного акта фіскальним органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.09.2010 №0001172301/0/2385 про визначення податкового зобов`язання у сумі 482537 грн.

Приймаючи спірне рішення фіскальний орган виходи в з того, що позивачем не включено до складу валових доходів суми безповоротної фінансової допомоги у вигляді кредиторської заборгованості, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності в сумі 505425 грн.

Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Згідно із п.п. 1.22.1. п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Пункт 1.25. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності, відносить до безнадійної заборгованості.

Отже, для віднесення заборгованості до безнадійної заборгованості мають бути наявними виключні правові підстави, визначені у законі, зокрема, закінчення строку позовної давності.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Наведене дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності у три роки щодо погашення грошових зобов'язань пов'язується з настанням строку погашення таких зобов'язань.

І тільки після закінчення такого строку позовної давності непогашена заборгованість відноситься в податковому періоді до безповоротної фінансової допомоги, а у платника податку виникає обов'язок збільшити валовий доход на суму такої допомоги згідно із вимогами п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ASSU TEKSTIL укладено контракт від 01.03.2006 про поставку товару, згідно якого, оплата товару здійснюється протягом 120 днів з моменту перетину товаром кордону України. Вперше в Україну товар за даним контрактом поступив 17.04.2006 року на суму 59737,26 грн. Крім того, товар надходив 07.06.2006 року на суму 61797,96 грн., 18.07.2006 року - на суму 195236,33 грн., 15.08.2006 року - на суму 188653,51 грн.

Судом апеляцйної інстанції встановлено, що додатковою ухвалою від 02.03.2009 домовлено про продовження строку розрахунків за поставлений товар до 31.12.2010. Додаткова угода між позивачем та його контрагентом ASSU TEKSTIL підписана повноважними особами, скріплена печатками і в судовому порядку недійсною не визнана.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції правомірно встановив, що відлік початку строку позовної давності слід починати з дати, яка узгоджена сторонами правочину і цей строк не почав свого перебігу на час здійснення податкової перевірки та на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013 у справі 2-3142/10/2270 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013 у справі 2-3142/10/2270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді М.І. Сірош Ю.І. Цвіркун