Вирок № 4558487, 29.01.2009, Франківський районний суд м. Львова

справа № 1-101/09 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2009 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої - судді Гінди О.М.

при секретарі Павлюку С.С.

з участю прокурора Івченка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця смт.Ратне Ратнівського району Волинської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, студента Українського державного лісотехнічного університету 5-й курс, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1раніше не суджений,-

за ст. 185 ч.1 КК України, -

в с т а н о в и в :

21 листопада 2008 року ОСОБА_1 близько 12 год. 00 хв. перебуваючи в приміщенні гуртожитку Українського державного лісотехнічного університету що по АДРЕСА_1що на п»ятому поверсі даного гуртожитку. У кімнаті ОСОБА_1 виявив мобільний телефон марки «Нокіа 6300» в корпусі сірого кольору, який був підключений до зарядного пристрою. Скориставшись, що у кімнаті нікого не було підсудний викрав згаданий мобільний телефон з картою пам»яті на 2 Gb, загальною вартістю 945 грн., сім-картою оператора «ДіДжус» вартістю 25 грн., на рахунку якої було 20 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 990 грн. 06 грудня 2008 року працівниками міліції у ОСОБА_1. було вилучено викрадений мобільний телефон.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, та пояснив, що він дійсно 21 листопада 2008 року близько 12 год. 00 хв. перебуваючи в приміщенні гуртожитку Українського державного лісотехнічного університету що по АДРЕСА_1мобільний телефон марки «Нокіа 6300 з картою пам»яті на 2 Gb, сім-картою оператора «ДіДжус» вартістю 25 грн., на рахунку якої було 20 грн. на загальну суму 990 грн.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1 його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюються.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше не суджений (а.с.70), по місцю навчання характеризується позитивно (а.с.75), на диспансерних обліках не перебуває (а.с.73).

Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття підсудного та поблажливе ставлення потерпілого, відшкодування заподіяної шкоди.

З вищенаведеного, суд вважає, що підсудному слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, в межах санкції статті - у вигляді штрафу, оскільки підсудний навчається та отримує стипендію.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Нокіа 6300», карта пам»яті на 2 Gb, які зберігаються у камері схову Франківського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області -повернути потерпілому ОСОБА_2 (а.с. 64).

Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи (а.с.57) на суму 300, 48 грн. НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області - слід стягнути з підсудного.

З наведених міркувань та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

ОСОБА_1визнати винним за ст. 185 ч.1 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Запобіжний захід засудженому,  до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області (код ЄДРПОУ: 25575150, рахунок 35221003000808, МФО: 825014) судові витрати за проведення товарознавчої експертизи НДЕКЦ при УМВСУ у Львівській області на суму 300, 48 грн. (триста грн. 48 коп.).

 Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Нокіа 6300», карта пам»яті на 2 Gb, які зберігаються у камері схову Франківського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області -повернути потерпілому ОСОБА_2(а.с. 64).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

 Суддя: Гінда О.М.