Ухвала суду № 45577211, 04.11.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/11012/13 Справа № 189/198/13 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів - Тамакулової В.О., Петренко І.О.

при секретарі - Куць О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» про захист прав споживача, визнання договору недійсним, стягнення коштів та відшкодування збитків, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернулось до суду з позовом до ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс», в якому просила визнати недійсним договір № 000838 від 05 січня 2013 року, укладений між нею та відповідачем, стягнути з останнього 89 000 грн., що були внесені нею на рахунок ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» відповідно до умов вказаного договору, а також 630 грн. збитків - банківської комісії та 1011 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

З таким рішенням не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення вимог процесуального і матеріального закону, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ухвалене судове рішення відповідає вказаним вимогам закону.

За змістом статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. За вимогами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 05 січня 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» укладено договір № 000838, відповідно до умов якого відповідач зобовязався надати позивачці послуги, спрямовані на придбання автомобіля Hyundai Accent 1,4 МТ, вартість якого складає 130 000 грн. на умовах діяльності програми Автофінанс, в тому числі: сформувати корпорацію клієнтів програми; організувати та проводити розподіл фінансових ресурсів корпорації, щодо надання клієнту програми права на купівлю товару; здійснити оплату товару на користь клієнта програми, чи надати відповідну суму в позику, для придбання товару самим клієнтом програми; інші послуги, зазначені в умовах діяльності програми автофінанс, чи які були додатково погоджені з клієнтом програми. (а.с. 7)

На виконання умов спірного договору позивачка внесла на розрахунковий рахунок відповідача реєстраційний платіж у сумі 13 000 грн. та авансовий платіж 76 000 грн., банківська комісія за переказ вказаних коштів склала 630 грн. (а.с. 11-13)

Окрім того, ОСОБА_2 зобовязалась щомісячно у строк до 20 числа кожного місяця сплачувати чисті платежі (згідно графіку) - за рахунок яких компанія здійснює оплату транспортного засобу, адміністративні витрати - плату за послуги компанії в сумі 758,33 грн. щомісяця.

Відповідно до п. 6.1. договору № 000838, відповідач гарантує надати позивачці лише право на купівлю автомобіля за умовами виконання нею всіх зобовязань за цим договором.

Строків (термінів) отримання ОСОБА_2 транспортного засобу спірний договір не містить. Система програма Автофінанс формується виключно на коштах учасників цієї програми, без залучення коштів товариства.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що зміст спірного договору суперечить чинному законодавству, його умови є несправедливими, суперечать принципу добросовісності та ставлять позивачку як споживача у вочевидь невигідне положення порівняно з продавцем послуги відповідачем, а тому посилаючись на положення Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 22, 215, 216, 509, 530, 598-601 ЦК України та п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним» прийшов до висновку про визнання його недійсним та стягнення з відповідача на користь позивачки 89000 грн. та 630 грн. збитків.

Колегія суддів вважає, що судом повно встановлені фактичні обставини справи на основі об*єктивної оцінки наданих сторонами доказів та вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не мають правового значення для вирішення даного спору, висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду по їх оцінці, проте відповідно до вимог ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів, належить суду, а тому переоцінка доказів на вимогу сторони не допускається.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону і підстави для його скасування відсутні, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» - відхилити.

Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: