Ухвала суду № 45577045, 17.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5792/15 Справа № 201/4772/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Деркач Н.М.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Деркач Н.М.,

суддів: Красвітної Т.П., Черненкової Л.А.,

при секретарі Яловій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційними скаргами

Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова інвестиційна компаніяЕнерго Інвест,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2015 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Міський комерційний банк до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова інвестиційна компаніяЕнерго Інвест, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2015 року було задоволено заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення Тимчасової адміністрації ПАТ Міський комерційний банк про забезпечення позову по даній цивільній справі.

Накладено арешт на кошти в національній та/або іноземній валюті, а також інші цінності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що знаходяться у них або на (всіх будь-яких) їхніх рахунках і вкладах, на зберіганні у банках або інших фінансових установах, в межах суми заявлених позовних вимог. Крім того, накладено арешт на будь-яке рухоме та нерухоме майно ТОВ Промислова інвестиційна компаніяЕнерго Інвест, ОСОБА_2, ОСОБА_3, оголошено заборону на його відчуження, зобовязано провести опис майна боржників і накладення на нього арешту в межах суми заявлених позовних вимог.

В апеляційних скаргах ТОВ Промислова інвестиційна компаніяЕнерго Інвест та ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права при розгляді заяви про забезпечення позову, просять скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою повернути заявнику заяву про забезпечення позову.

ОСОБА_3 в поданій апеляційній скарзі також, посилаючись на порушення судом норм процесуального права при розгляді заяви про забезпечення позову, просить скасувати оскаржувану ухвалу районного суду та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову.

Частинами 2 та 4 ст. 151 ЦПК України передбачено, що повинно бути зазначено у заяві про забезпечення позову та що повинно бути додано до неї.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно роз'яснень, викладених в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а в п. 4 вказаної Постанови, розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Однак, вирішуючи питання щодо забезпечення позову та постановляючи 17 квітня 2015 року оскаржувану ухвалу, районний суд не врахував вищезазначених вимог процесуального закону та розяснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України, і не звернув увагу на те, що в заяві про забезпечення позову, в порушення вимог ст. 151 ЦПК України не вказане конкретне майно, конкретні рахунки та конкретні установи банку, де вони відкриті на ім'я відповідачів і на які слід накласти арешт, як і не надано доказів належності такого майна, рахунків тощо відповідачам та його вартості, що унеможливлює провести судом перевірку співмірності між вартістю такого майна (на яке слід накладати арешт) та розміром заявлених вимог до кожного із відповідачів.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що одночасно із зверненням до суду першої інстанції з позовом, ПАТ Міський комерційний банк були заявлені клопотання про забезпечення позову та забезпечення доказів, шляхом їх витребування, при цьому, обґрунтовуючи клопотання про витребування доказів, позивач посилався на те, що дані докази потрібні, в тому числі, для вирішення питання про забезпечення позову.

Однак, ухвала про забезпечення позову районним судом була постановлена без зясування питання наявності у відповідачів будь-якого майна, що свідчить про передчасність вирішення цього питання, тоді як ухвалу про забезпечення доказів судом було постановлено лише 24 квітня 2015 року.

Крім того, постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції не зазначив підстави застосування саме таких видів забезпечення позову, як і не обґрунтував необхідність їх застосування, не вказав на ті обставини, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що, розглянувши заяву про забезпечення позову, подану без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення питання про забезпечення позову, у зв'язку з чим апеляційні скарги ТОВ Промислова інвестиційна компаніяЕнерго Інвест, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню, з передачею даного питання, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова інвестиційна компаніяЕнерго Інвест, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2015 року про забезпечення позову скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Н.М. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Черненкова