Ухвала суду № 45550670, 23.06.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 р.Справа № 818/1025/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.04.2015р. по справі № 818/1025/15

за позовом Приватного малого виробничого підприємства "Юніта"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області , Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне мале виробниче підприємство "Юніта" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2014 року в розмірі 143 941,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного від 20.04.2015 року адміністративний позов задоволено.

Державна податкова інспекція у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного від 20.04.2015 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 23.06.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.11.2014 року ПМВП "Юніта" подало до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року (а.с.6-7).

Згідно вказаної декларації позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податок на додану вартість у сумі 143 941грн.

Разом з податковою декларацією податковому органу підприємством надано заяву про повернення суми та розрахунок суми бюджетного відшкодування у розмірі 143 941 грн. (а.с.8-10).

Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПМВП "Юніта" відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2014 року, за результатами якої складено довідку №283/18-19-15-02/14001196 від 26 січня 2015 року (а.с.11-16).

Вказаною довідкою підтверджено позивачу бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за жовтень 2014 року в сумі 143 941 грн.

На момент предявлення позову до суду та на час розгляду справи судом, в порушення вимог п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Сумах не подано висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, сума ПДВ не відшкодована.

Задовольняючи позовні вимоги приватного малого виробничого підприємства Юніта про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 143 941, 00 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість та підтвердження матеріалами справи.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі по тексту Кодекс) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст. 200 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 200.7 встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно пунктів 200.11, 200.12, 200.13, 200.14 за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Під час судового розгляду справи встановлено заборгованість бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 143 941грн. позивачеві не перераховано, висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 143 941грн. до органу Державної казначейської служби України відповідачем не направлявся.

Згідно п. 200. 17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Також, відповідно до п. 200.23. ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача у апеляційній скарзі на відсутність підстав для бюджетного відшкодування сум ПДВ ПМВП "Юніта" через обставини не отримання узагальнених матеріалів з Головного управління ДФС у Сумській області, виходячи з наступного.

У відповідності до пунктів 7, 8 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 р. N 39, орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом:

- трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

- п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

На виконання пункту 8 зазначеного Порядку N 39, та з метою забезпечення координації дій органів державної податкової служби та державного казначейства у процесі бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, було прийнято Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України 03.02.11 р. N 68/23.

Таким чином, у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Такий обов'язок є безумовним, а його невиконання з підстав порушення центральним органом Міндоходів України приписів Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, в частині не направлення узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, не може позбавляти ТОВ "Юніта" права на своєчасне отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не впливають на висновок суду першої інстанції.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.04.2015р. по справі № 818/1025/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 .