Ухвала суду № 45550414, 17.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року Справа № 876/10082/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Глушка І.В.

за участі секретаря судового засіданняОмеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 311 826,89 грн., -

В С Т А Н О В И В:

29.08.2014 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом та просив стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 311 826,89 грн..

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої Постановою правління ПФУ 19.12.2003р. № 21-1, протягом січня-березня 2014 року не здійснював компенсацію таких витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і заборгував 31 826,89 грн..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2014 року позов задоволено. Стягнуто з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» на користь Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова 311 826,89 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-березень 2014 року.

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржило Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс», яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.

У поданій апеляційній скарзі вказує, що Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» є підприємством міського електричного транспорту, що надає послуги з перевезення населення трамваями і тролейбусами. Чинним законодавством України встановлено для водіїв трамваїв і тролейбусів норми щодо набуття ними права на пільгові пенсії.

Зазначає, що у звязку із значною заборгованістю бюджетів перед підприємством, що призвело до виникнення у підприємства заборгованостей з виплати заробітної плати, сплати податків і внесків, у тому числі й заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій керівництво підприємства неодноразово зверталось до уповноваженого органу стосовно виділення коштів на їх погашення.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не зявились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи,

Управлінням ПФУ у Франківському районі м.Львова здійснено виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс». Управлінням ПФУ у Франківському районі м.Львова відповідачу надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за січень-березень 2014 року, що підтверджується матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність заборгованості Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» перед УПФУ у Франківському районі м.Львова в сумі 311826,89 грн., за січень-березень 2014 року, та доказів погашення боргу відповідачем суду не представлені.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з наступних міркувань.

Обовязок з відшкодування відповідних витрат УПФ встановлено Законом №400/97-ВР.

Згідно з абз.4 п.1 ст.2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього ж Закону.

Абзацом 3 п.1 ст.4 Закону №400/97-ВР встановлено ставка збору у розмірі 100 відсотків від обєкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст.2 цього Закону.

Обовязок відшкодування витрат з виплати пенсій, призначених за ст.13 Закону №1788-ХІІ передбачений п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, за правилами якого пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону №1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом №1058-IV діяв Закон №400/97-ВР, абз.4 п.1 ст.2 якого передбачалось, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст.1 цього Закону, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону №1788-ХІІ.

Відповідно до абз.4 пп.1 цього ж пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Враховуючи, що положення абз.4 п.2 прикінцевих положень Закону №1058-IV є спеціальними щодо абз.3 п.2 прикінцевих положень цього ж Закону, апеляційний суд приходить до висновку про існування у відповідача обовязку відшкодовувати органам ПФУ суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст.13 Закону №1788-ХІІ.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п.6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надсилався на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, однак у встановлений строк відповідачем заборгованість не сплачено.

Підприємство отримало розрахунки УПФ фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (вказане не спростовано), які з моменту отримання є узгодженими і обовязковими для виконання, а оскільки розрахунки відповідач не оскаржив (доказів протилежного не надано), вони є обовязковими для виконання.

Наявність у працівників підприємства, по яким пенсійним органом було виставлено розрахунки, призначеної пенсії відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону №1788-ХІІ, відповідачем не заперечується.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо підставності позовних вимог УПФ про стягнення заборгованості з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за січень-березень 2014 року в сумі 311 826, 89 грн..

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2014 року у справі № 813/6017/14-а без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

ОСОБА_1