Ухвала суду № 45550404, 18.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 р. Справа № 876/859/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Макарика В.Я., Судової-Хомюк Н.М.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.11.2014р. по справі за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії,-

встановив:

22.10.2014 року позивач - Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" звернулось до суду із позовом до відповідача - Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням Міндоходів в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку Залучанського місця проведення провадження діяльності Державного підприємства «Укрспирт» з питань дотримання норм законодавства щодо виробництва та обігу спирту за період з 17.04.2014 року по 15.05.2014 року та з питань відвантаження спирту за період з 01.01.2012 року по 15.05.2014 року, за результатами якої складено Акт № 37/09-19-21-11/37/99618 від 28.05.2014 року. Позивач вважає, що дії податкового органу при проведенні перевірки є протиправними, а висновки, викладені в акті перевірки є безпідставні та необґрунтовані. Зважаючи на це, просити суд: визнати протиправними дії Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області по проведенню перевірки ДП «Укрспирт», за результатами якої складено акт № 37/09-19-21-11/37199618 від 28.05.2014 року; визнати протиправними дії представників Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області щодо зазначення у акті № 37/09-19-21-11/37199618 від 28.05.2014 року, безпідставних та неправомірних висновків; визнати акт перевірки № 37/09-19-21-11/37199618 від 28.05.2014 року, протиправним.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.11.2014 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, позивач - Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" оскаржило її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі (аналогічних тим, що були наведені у позовній заяві). Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання сторони не зявились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що у період з 26.05.2014 року по 28.05.2014 року Головним управлінням Міндоходів в Івано-Франківській області, на підставі п.п.80.2.2, пп.80.2.5, 80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року та відповідно до направлення від 23.05.2014 року №080 та №081, наказу Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 23.05.2014 року №039-П, а також на виконання листів Міністерства доходів і зборів України від 14.04.2014 року №8792/7/99-99-21-01-17, головними державними ревізор-інспекторами відділу контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, проведена фактична перевірка Залучанського місця провадження діяльності ДП «Укрспирт»(далі - Залучанський МПД ДП «Укрспирт») з питань дотримання норм законодавства щодо виробництва та обігу спирту за період з 17.04.2014 року по 15.05.2014 року та з питань відвантаження спирту за період з 01.01.2012 року по 15.05.2014 року.

За результатами проведеної перевірки Залучанського МПД ДП «Укрспирт» встановлено порушення вимог ст.14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п.6 Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 29.08.2002 року, а саме: здійснювались відвантаження спирту та фракції головної етилового спирту без дозволу, виданого уповноваженим представником контролюючого органу та без штампу «Виїзд дозволено» на товарно-транспортних накладних.

Внаслідок виявлених порушень відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій до позивача за №000291 у вигляді штрафу в розмірі 3131358,57 грн., та за №000292 у вигляді штрафу в розмірі 183825441,59 грн.

Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" наведені вище рішення про застосування фінансових санкцій оскаржено в судовому порядку до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, та як наслідок прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, з огляду на насупне.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.75.1.3 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки визначено статтею 80 Податкового кодексу України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст. 80 ПК України).

В силу п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: - у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України); - отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України).

Відповідно до пункту 81.1 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абз.5 п.81.1 ст.81 ПК України).

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абз.6 п.81.1 ст.81 ПК України).

Згідно п.86.5 ст.86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Уразі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, контролюючий орган, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається у контролюючому органі, який проводив перевірку.

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Згідно п. 86.7 ст.86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

В контексті вищевикладених норм ПК України, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" наказ в.о. начальника ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області «Про проведення фактичної перевірки» від 23.05.2014 року № 039-П не оскаржувався, копію вказаного наказу вручено т.в.о Залучанського МПД ДП «Укрспирт» ОСОБА_3, також пред'явлено службові посвідчення та направлення на перевірку від 23.05.2014 року №080 і №081, за наявності законодавчо передбачених підстав на проведення перевірки, що відповідає вимогам ПК України.

Як наслідок, відсутні підстави вважати протиправними дії відповідача по проведенню фактичної перевірки Залучанського МПД ДП «Укрспирт» з питань дотримання норм законодавства щодо виробництва та обігу спирту за період з 17.04.2014 року по 15.05.2014 року та з питань відвантаження спирту за період з 01.01.2012 року по 15.05.2014 року.

Щодо визнання протиправними дій представників Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області щодо зазначення у акті № 37/09-19-21-11/37/99618 від 28.05.2014 року, безпідставних та неправомірних висновків а також визнання протиправним вказаного акта перевірки, суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації, яка в подальшому повинна використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

Висновки акту не є остаточними, оскільки платник податків має право надати свої зауваження до відповідного акта (абз.4 п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України), що можуть у подальшому бути враховані контролюючим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки. Натомість висновки посадових осіб, зазначені в акті перевірки є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків. При цьому, відповідно до ст. 58 Податкового кодексу України, питання щодо визначення грошового зобов'язання платникові податків за результатами перевірок вирішує контролюючий орган, а не посадові особи, що здійснювали перевірку.

Тому, діяльність із складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, крім права на надання зауважень до акта перевірки.

Таким чином, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, про те, що акт перевірки і дії посадових осіб із включення до такого акта певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, а висновки, викладені в акті перевірки, не є обов'язковими та безумовними для позивача.

Наведена позиція відповідає висновкам, викладених у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі 21-237а13, постановах Вищого адміністративного суду від 19.12.2013 року у справі № К/800/30029/13, від 23.01.2014 року № К/800/31047/13, що було враховано судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" є необґрунтованими та безпідставними, а тому у задоволенні таких слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.11.2014р. по справі № 809/3410/14 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді В.Я. Макарик

ОСОБА_4

Ухвала складена в повному обсязі 23.06.2015 року.