Постанова № 45550256, 22.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 755/6694/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилова О.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 07 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання дій, бездіяльності протиправними, стягнення збитків,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, в якому просив суд:

- визнати протиправними виконання відповідачами у продовж нерозумного строку примусових проваджень №30582571, 34050716, 41695828;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача - Головного територіального управління юстиції у м. Києві в особах начальника підрозділу ВДВС ГУЮ у м. Києві Кантемір В.І., головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві Мурихіна С.В. в частині забезпечення примусового виконання судових рішень у виконавчих провадженнях №30582571, №34050716, №41695828;

- зобов'язати відповідача Головне територіальне управління юстиції у м. Києві надати відповідачу відповідь на заяви від 22.10.2014 року вх. №11679/04-03-28, вх. №11680/04-03-28, від 16.03.2015 року вх. №2414/04-05-28, вх. №2415/04-05-28; вх. №2416/04-05-28, від 03.12.2014 року вх. №14085/04-03-28;

- стягнути з Управління Державної виконавчої служби у м. Києві збитки відповідно офіційному індексу інфляції в сумі 13466,40 грн;

- встановити судовий контроль шляхом зобов'язання відповідачів надати суду звіт щодо виконання судових рішень у примусових провадженнях №30582571, №34050716, №41695828.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 травня 2015 року позов задоволено частково, визнано протиправним виконання Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві примусових виконавчих проваджень №30582571, №34050716, з порушенням встановленого законом строку; визнано протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві в частині незабезпечення примусового виконання судових рішень у виконавчих провадженнях №30582571, №34050716; в інший частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 07 травня 2015 року в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення всіх позовних вимог, зазначених у апеляційній скарзі.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві Мурихіним С.М. від 03.09.2012 року відкрито виконавче провадження №34050716 з виконання виконавчого листа №2а-3275/1/2011, що виданий Дніпровським районним судом м. Києва 29.08.2012 року, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 державну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.10.2010 року з урахуванням проведених виплат; боржнику наданий семиденний строк з дня винесення постанови для добровільного виконання судового рішення.

В подальшому на адресу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва були направлені вимоги державного виконавця від 25.09.2012 року та від 07.11.2012 року №3604/8, якими зобов'язано боржника повідомити про повне фактичне виконання виконавчого листа, та надати належним чином завірені копії документів щодо фактичного виконання відповідно до резолютивної частини рішення суду.

Листом Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 29.01.2013 року №1442/08 державному виконавцю повідомлено, що територіальним управлінням Пенсійного фонду України здійснено перерахунок та нарахування пенсії відповідно до рішення суду у розмірі 18469,65 грн; виплата коштів буде проведення у разі наявності фінансування. Також роз'яснено, що нарахування пенсій у м. Києві займаються Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, а виплатою Управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві.

01.02.2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №34050716 у зв'язку із тим, що боржником на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії, а виплата пенсії здійснюється Управлінням з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року позов ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у м. Києві, Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у м. Києві задоволені частково, визнані протиправними дії державного виконавця щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.02.2013 року №34050716 та скасовано вказану постанову.

05.01.2015 року державним виконавцем відновлено виконавче провадження №34050716.

В подальшому вказана постанова була направлена на адресу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, на що останнім листом від 05.01.2015 року №3604/8 надано аналогічну відповідь, що надана листом від 29.01.2013 року №1442/08 про перерахунок пенсії та її нарахування у розмірі 18469,65 грн.

Також, на адресу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва були направлені вимоги державного виконавця від 12.03.2015 року та від 10.04.2015 року №3604/8, на які листами від 27.03.2015 року №5304/8 та від 20.04.2015 року №6505/08 надано аналогічну відповідь, що надана попередніми листами про перерахунок пенсії та її нарахування у розмірі 18469,65 грн.

Постановою державного виконавця від 10.11.2011 року відкрито виконавче провадження №30582571 з виконання виконавчого листа №2а-4651/2011, що виданий Дніпровським районним судом м. Києва 04.11.2011 року, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з 50 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 06.12.2010 року по 22.07.2011 року, з урахуванням проведених виплат.

В подальшому на адресу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва були направлені вимоги державного виконавця від 26.12.2011 року, від 30.01.2012 року, від 06.03.2012 року, від 16.05.2012 року, від 13.07.2012 року №2669/8, якими зобов'язано боржника повідомити про повне фактичне виконання виконавчого листа, та надати належним чином завірені копії документів щодо фактичного виконання відповідно до резолютивної частини рішення суду.

Листами Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 11.04.2012 року №7976/08, від 16.08.2012 року №12879/08 державному виконавцю повідомлено, що виконання постанови можливо буде після розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 по суті Київським апеляційним адміністративним судом.

Також, на адресу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва були направлені вимоги державного виконавця від 17.11.2012 року, від 28.12.2012 року, від 27.03.2013 року №2669/8, якими зобов'язано боржника повідомити про повне фактичне виконання виконавчого листа, та надати належним чином завірені копії документів щодо фактичного виконання відповідно до резолютивної частини рішення суду.

Листом Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 03.04.2013 року №5487/08 повідомлено державного виконавця, що територіальним управлінням Пенсійного фонду України здійснено перерахунок та нарахування пенсії відповідно до рішення суду у розмірі 18469,65 грн; виплата коштів буде проведення у разі наявності фінансування. Також роз'яснено, що нарахування пенсій у м. Києві займаються Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, а виплатою Управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві.

11.04.2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №30582571 у зв'язку із тим, що боржником на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії, а виплата пенсії здійснюється Управлінням з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року визнано незаконною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №30582571 від 11.04.2013 року, у зв'язку із чим 08.04.2014 року державним виконавцем відновлено виконавче провадження №30582571.

Згідно матеріалів виконавчого провадження з метою виконання судового рішення державний виконавець звертався до суду з поданням про заміну способу та порядку виконання рішення суду, проте ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 червня 2014 року у задоволенні подання відмовлено; ухвала отримана Управлінням державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві 02.02.2015 року.

07.04.2015 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану.

30.01.2014 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження №41695828 з виконання виконавчого листа №2а-2604/218/2012, що виданий Дніпровським районним судом м. Києва 17.01.2014 року, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ВАТ «Радикал» від 21.12.2007 року №96 та довідки Галузевого державного архіву від 28.09.2007 року №37192, починаючи з 24.04.2011 року з урахуванням проведених виплат.

В подальшому на адресу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва була направлена вимога державного виконавця від 10.03.2014 року №438/8, якою зобов'язано боржника повідомити про повне фактичне виконання виконавчого листа, та надати належним чином завірені копії документів щодо фактичного виконання відповідно до резолютивної частини рішення суду.

Листом Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 12.03.2014 року №3965/08 державному виконавцю повідомлено, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2013 року, якою зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ВАТ «Радикал» від 21.12.2007 року №96 та довідки Галузевого державного архіву від 28.09.2007 року №37192, починаючи з 24.04.2011 року з урахуванням проведених виплат, оскаржується в касаційному порядку, про що Вищим адміністративним судом України від 23 грудня 2013 року було відкрито касаційне провадження. У зв'язку із наведеним територіальне управління пенсійного фонду України просило зупинити виконавче провадження.

Також, в подальшому на адресу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва неодноразово були направлені аналогічного змісту вимоги державного виконавця, зокрема, від 30.04.2014 року, від 30.06.2014 року, від 12.09.2014 року, від 14.11.2014 року, від 15.01.2015 року, від 02.03.2015 року №438/8, якими зобов'язано боржника повідомити про повне фактичне виконання виконавчого листа, та надати належним чином завірені копії документів щодо фактичного виконання відповідно до резолютивної частини рішення суду.

Листами Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 19.05.2014 року №8716/08, від 28.07.2014 року №136/08, від 15.09.2014 року №15713/08, від 21.11.2014 року №20053/08, від 22.01.2015 року №1281/08, від 20.03.2015 року №2275/08 повідомлено державного виконавця про неможливість здійснення перерахунку пенсії у зв'язку із оскарженням постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.

Також, згідно матеріалів справи, позивач 22.10.2014 року звертався до начальника підрозділу примусового виконання рішень суду відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві з заявами (зареєстровані за вх. №11679/04-03-28, вх. №11680/04-03-28) в яких просив на підставі постанов Дніпровського районного суду м. Києві від 21.03.2014 року (справа №755/31462/13-а), від 22.08.2014 року (справа №755/31723/13-а), статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» видати копії постанов про відновлення ВП №30582571 та № 34050716 та невідкладно подати заяви до суду про зміну способу і порядку виконання постанов Дніпровського районного суду м. Києва від 18.10.2011 року у справі №2а-4651/11 від 04.07.2011 року у справі №2а-3275/1/11; надати інформацію про вжиті заходи.

Листом за підписом начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 20.11.2014 року надано відповідь по суті поставлених питань в заявах від 22.10.2014 року. Так, позивачу повідомлено про рух виконавчого провадження №30582571 та про те, що державний виконавець звертався до суду з поданням про заміну способу та порядку виконання рішення суду, проте ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 червня 2014 року у задоволенні подання відмовлено. Також позивачу повідомлено про рух виконавчого провадження №34050716.

Окрім цього, 16.03.2015 року позивач звертався з заявами до начальника відділу примусового виконання рішень суду Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві (зареєстровані за вх. №№ 2414/04-03-28, 2415/04-05-28, 2416/04-03-28), в яких просив прискорити виконання виконавчих листів №2а-2604/218/2012 (ВП №41695828), №2а-4651/11 (ВП №30582571), №2а-3275/11 (ВП №34050716).

Листом за підписом заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 10.04.2015 року повідомлено позивача про рух виконавчих проваджень, та роз'яснено, що подальше виконання буде організовано відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Листом за підписом заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 30.12.2014 року на лист позивача від 03.12.2014 року №14085/04-03-28 про надання інформації про вчинені державним виконавцем дій примусового характеру по забезпеченню виконання виконавчого листа №2а-2604/218/2012 (ВП №41695828), повідомлено позивача про рух виконавчого провадження.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовним вимог про визнання протиправним виконання органом державної виконавчої служби у продовж нерозумного строку виконавчих проваджень №30582571, №34050716 та про визнання протиправною бездіяльність в частині незабезпечення примусового виконання судових рішень у вказаних виконавчих провадженнях, оскільки позивачу не здійснено виплату пенсії.

Разом з тим, суд першої інстанції визнав необґрунтованими позовні вимоги про визнання протиправним невиконання органом державної виконавчої служби у продовж нерозумного строку виконавчого провадження №41695828 та визнання протиправною бездіяльності в частині незабезпечення примусового виконання судового рішення у вказаному виконавчому провадженні, оскільки рішення суду станом на день судового розгляду даної справи перебуває на перегляді в суді касаційної інстанції.

Також, суд першої інстанції визнав необґрунтованими позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача - Головного територіального управління юстиції у м. Києві, надати відповідачу відповідь на заяви від 22.10.2014 року вх. №11679/04-03-28, вх. №11680/04-03-28, від 16.03.2015 року вх. №2414/04-05-28, вх. №2415/04-05-28; вх. №2416/04-05-28, від 03.12.2014 року вх. №14085/04-03-28, оскільки в матеріалах справи містяться письмові відповіді Управління державної виконавчої служби Головного управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві на вказані звернення позивача, що надані йому в установленому Законом України «Про звернення громадян» місячний строк.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з Управління Державної виконавчої служби у м. Києві збитків відповідно офіційному індексу інфляції в сумі 13466,40 грн, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів завдання позивачу збитків під час проведення виконавчих дій. При цьому, суд першої інстанції врахував, що Управління Державної виконавчої служби у м. Києві не є суб'єктом правовідносин, що виникли між позивачем та управлінням Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги позивач не погоджується з постановою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо виконавчого провадження №41695828 та стягнення з Управління Державної виконавчої служби у м. Києві збитків відповідно офіційному індексу інфляції в сумі 13466,40 грн.

Тому, відповідно до частини першої статті 195 КАС України колегія суддів переглядає постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 07 травня 2015 року в межах апеляційної скарги.

Так, щодо позовних вимог про визнання протиправними дій щодо виконання у продовж нерозумного строку виконавчого провадження №41695828 та визнання протиправною бездіяльності в частині забезпечення примусового виконання судового рішення у виконавчому провадженні №41695828 колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною другою статті 25 Закону передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до частини першої та другої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно статті 89 зазначеного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва державним виконавцем неодноразово були направлені вимоги (від 10.03.2014 року, від 30.04.2014 року, від 30.06.2014 року, від 12.09.2014 року, від 14.11.2014 року, від 15.01.2015 року, від 02.03.2015 року №438/8), якими зобов'язано боржника повідомити про повне фактичне виконання виконавчого листа, та надати належним чином завірені копії документів щодо фактичного виконання відповідно до резолютивної частини рішення суду.

В відповідях від 12.03.2014 року №3965/08, від 19.05.2014 року №8716/08, від 28.07.2014 року №136/08, від 15.09.2014 року №15713/08, від 21.11.2014 року №20053/08, від 22.01.2015 року №1281/08, від 20.03.2015 року №2275/08 як на підставу неможливості виконання рішення суду про перерахунок пенсії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва посилалося на те, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2013 року, якою зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ВАТ «Радикал» від 21.12.2007 року № 96 та довідки Галузевого державного архіву від 28.09.2007 року №37192, починаючи з 24.04.2011 з урахуванням проведених виплат, оскаржена в касаційному порядку і на даний час по суті не винесено рішення.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 грудня 2013 року у справі №К/800/64254/13 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у справі №2а/2604/218/12.

Разом з тим, відповідно до частини п'ятої статті 254 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно матеріалів справи та письмових відповідей Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2013 року у справі №2а/2604/218/12 прийнята в порядку письмового провадження та отримана управлінням, відповідно набрала законної сили та підлягає виконанню.

Частиною другою статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, в той час як виконавче провадження з моменту відкриття триває більше року.

Колегія суддів вважає, що державним виконавцем не було здійснено заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зокрема, не були направлені запити чи вимоги до органу Державної казначейської служби щодо надання інформації про наявність рахунків, з яких можливо провести списання коштів з метою виконання судового рішення, не направлено вимогу до територіального управління Пенсійного фонду України про надання інформації щодо фінансування виплат по рішенням судів у відповідних роках, не порушено питання про відстрочку або розстрочку виконання; державним виконавцем були направлені лише аналогічного змісту вимоги.

Так, відповідно до частини третьої статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Також, згідно частини першої статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання.

Згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання.

Відповідно до частини третьої статті 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначено, що органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Отже, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві є органом державної виконавчої служби.

Таким чином, колегія суддів вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві щодо проведення виконавчий дій з виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва у справі №2а-2604/218/2012 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ВАТ «Радикал» від 21.12.2007 року №96 та довідки Галузевого державного архіву від 28.09.2007 року №37192, починаючи з 24.04.2011 року з урахуванням проведених виплат, протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №41695828.

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідачів надати суду звіт щодо виконання судових рішень у виконавчих провадженнях №30582571, №34050716, №41695828, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Цій нормі кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд першої інстанції може під час прийняття постанови у справі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлені судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке реалізовується під час прийняття постанови у справі, є дискреційним повноваженням та застосовується на розсуд суду, який ухвалює постанову.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, суд першої інстанції не знайшов підстав для зобов'язання суб'єктів владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення.

Щодо стягнення з Управління Державної виконавчої служби у м. Києві збитків відповідно офіційному індексу інфляції в сумі 13466,40 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, в даному випадку позивач не є кредитором перед відповідачами (боржниками).

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1192 ЦК України передбачає способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого. Так, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Проте, в даному випадку позивачем не доведено, яким чином дією або бездіяльністю відповідачів, завдано шкоду його майну.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмовлених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві щодо проведення виконавчий дій з виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва у справі №2а-2604/218/2012 протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №41695828, з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 07 травня 2015 року в частині відмовлених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо забезпечення примусового виконання судових рішень у виконавчому провадженні №41695828 та ухвалити в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві щодо проведення виконавчий дій з виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва у справі №2а-2604/218/2012 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ВАТ «Радикал» від 21.12.2007 року №96 та довідки Галузевого державного архіву від 28.09.2007 року №37192, починаючи з 24.04.2011 року з урахуванням проведених виплат, протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №41695828.

В інший частини постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 25.06.2015 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.