Ухвала суду № 45550040, 18.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/931/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року адміністративну справу за позовом прокурора м. Чернігова в інтересах ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Прокурор м. Чернігова звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 про визнання протиправними дій управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради (надалі за текстом - «Управління») та про зобов'язання відповідача надати розглянути питання щодо надання ОСОБА_2 статусу члена сім'ї загиблого ветерана війни.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову повністю.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 являється дружиною померлого ОСОБА_3 який був інвалідом 2 групи внаслідок травми, отриманої при виконанні службових обов'язків.

ОСОБА_3 займав посаду начальника енергомеханічного відділу виконання покарань УМВС.

У травні 2014 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 15.05.2014 року серії НОМЕР_1 та довідкою про причину смерті від 15.05.2014 року № 614, відповідно до якої причиною смерті є механічна асфіксія внаслідок повішення у петлі.

20.05.2014 року ОСОБА_2 звернулась до Управління із заявою, в якій просила надати їй статус «Член сім'ї загиблого ветерана війни» у зв'язку зі смертю чоловіка, інваліда війни внаслідок травми, отриманої при виконанні службових обов'язків.

Листом від 10 червня 2014 року № 09-09/8439 відповідач відмовив у наданні статусу.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них закріплено в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-XII (надалі за текстом - Закон № 3551-XII).

Пунктом 2 частини 2 ст. 7 Закону № 3551-XII передбачено, що до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

Відповідно до ст. 10 Закону № 3551-XII, чинність цього Закону поширюється на: 1) сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів; сім'ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов'язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з антигромадськими проявами; сім'ї загиблих під час Великої Вітчизняної війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об'єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім'ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів; сім'ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; 2) дружин (чоловіків) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге. На дружин (чоловіків) померлих інвалідів війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя інвалідами, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті інваліда; 3) дружин (чоловіків), які не одружилися вдруге, батьків, неповнолітніх дітей померлих учасників бойових дій, партизанів, підпільників, військовослужбовців та учасників війни, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років та війни 1938, 1939, 1945 років з імперіалістичною Японією, нагороджених за бойові дії державними нагородами та орденами і медалями колишнього Союзу РСР (крім ювілейних); 4) дітей померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, до закінчення цих навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 жовтня 1999 року, BЛK УМВС України в Чернігівській області проведене освідування ОСОБА_3 та за наслідками огляду встановлено наступні діагнози - посттравматичний артроз правого колінного суглобу 2-3 ст., артодесмогенна контрактура правого колінного суглоба 2-3 ст., застаріле пошкодження передньої хрестоподібної зв'язки правого колінного суглоба, порушення функції опори та ходи в значній мірі. Травма є пов'язаною з виконанням службових обов'язків. Органічне ураження ЦНС, дисцикуляторна енцефалопатія 2 ст., церебросклероз та черепно-мозкова травма, психоорганічний синдром, кардіосклероз. Вказані хвороби також пов'язані з проходженням військової служби в ОВС.

Відповідно до експертного висновку Обласної медико-соціальної експертної комісії КМЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи Чернігівської обласної ради» від 03.06.2014 року, який 23.07.2014 року переглядався Науково-дослідним інститутом реабілітації інвалідів ВНМУ ім. М.І. Пирогова (м. Вінниця) та надані аналогічні висновки, що причиною смерті ОСОБА_3 визнана механічна асфіксія внаслідок повішення у петлі. Причина смерті може бути пов'язана з захворюванням та психоорганічний синдром зі схильністю до тривожно-депресивних реакцій, яке, у свою чергу, є захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Враховуючи наведені правові норми та фактичні обставини справи, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте законне і обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Такий висновок суду попередньої інстанції ґрунтується на повно і всебічно встановлених обставинах справи, які підтверджені належним чином перевіреними у судовому засіданні доказами.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 23 червня 2015 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.