Постанова № 45549560, 10.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2015 рокусправа № 808/2683/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року у справі №808/2683/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запороженергопостач» до про Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запороженергопостач» (далі по тексту позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту відповідач), в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 20.02.2014 року.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №808/2683/14.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зокрема, зазначив, що висновки акту проведеної перевірки, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, щодо неможливості реального здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «ЗАПОРОЖЕНЕРГОПОСТАЧ» з постачальником ТОВ «ТЕХНОСФЕРА-2000», та стосовно того, що правочини з ТОВ «ТЕХНОСФЕРА-2000» і ПАТ «КРИВОРІЗЬКІЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» не спричиняють реального настання правових насідків і суперечать інтересам держави, є необґрунтованими.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року у справі №808/2683/14 адміністративний позов задоволено. (суддя Каракуша С.М.)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року у справі №808/2683/14 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що в провадженні СВ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС знаходяться матеріали кримінального провадження №32013080020000030, внесені до ЄРДР від 10.04.13 за ч.2 ст. 205 КК України, відносно невстановлених осіб, які у липні 2011 року здійснили фіктивне підприємництво, тобто придбали субєкт підприємницької діяльності ТОВ «Техносфера-2000» з метою прикриття незаконної діяльності, а саме надавали податкову вигоду третім особам. Перевіркою первинних документів не підтверджено фактичне здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Техносфера-2000», отже відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів таких документів. Крім того, позивачем не було надано довіреності на отримання товару від «Техносфера-2000», товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт поставки товару.

Представником Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області у судовому засіданні заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, а саме заміну відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на його правонаступника Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Колегія суддів, з урахуванням положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалила здійснити процесуальне правонаступництво у даній адміністративній справі, а саме замінити Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року у справі №808/2683/14 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін оскаржувану постанову суду.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін по справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, посадовими особами відповідача в період з 11 листопада 2013 року по 15 листопада 2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Запороженергопостач» з питань своєчасності та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Техносфера-2000» за період з 01.11.2011 по 30.06.2012 року, результати якої оформлено актом №107/22-01/34948193 від 22 листопада 2013 року.

Податковий орган в акті перевірки зазначає, що операції, укладені між позивачем та ТОВ «Техносфера-2000» не спричиняють реального настання правових наслідків. Товари від зазначеного контрагента фактично не поставлені, тому сума ПДВ не повинна бути віднесена до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем:

1) пункту 185 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.3 та пункту 198.3 статті 198, пункту 201.1та пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого:

- занижено податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у загальній сумі 39 грн., у тому числі за січень 2012 року в сумі 39 грн.;

- завищено податок на додану вартість, якій підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у загальній сумі 39 грн., у тому числі за листопад 2011 в сумі 39 грн.;

2) підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.2 статті 135, пункту 138.8. статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого:

- занижено податок на прибуток підприємств, нарахованого та сплаченого за період з 01.10.2011 по 30.06.2012 в загальній сумі 1820 грн., у тому числі по періодам: 2-4 квартали 2011 року в сумі 71 грн.; 1 квартал 2012 року 1750 грн.;

- завищено податку на прибуток підприємств, нарахованого та сплаченого за період з 01.10.2011 по 30.06.2012 в сумі 65 грн., у тому числі по періодам: півріччя 2012 року в сумі 65 грн.;

3) неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «ЗАПОРОЖЕНЕРГОПОСТАЧ» з постачальником ТОВ «ТЕХНОСФЕРА-2000» з ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами законодавства України у періоді з 01.10.2011 по 30.06.2012.

Порушення статті 215, пункту 1 статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ЗАПОРОЖЕНЕРГОПОСТАЧ» у періоді з 01.10.2011 по 30.06.2012 з постачальником - ТОВ «ТЕХНОСФЕРА-2000» та покупцем - ПАТ «КРИВОРІЗЬКІЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ», не спричиняють настання реальних наслідків та суперечать інтересам держави.

На підставі акту перевірки №107/22-01/34948193 від 22 листопада 2013 року відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.12.2013 № НОМЕР_2, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 6 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 437 грн. 50 коп. та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.12.2013 № НОМЕР_3, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 грн. 75 коп.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 14.02.2014 №577/10/НОМЕР_4 (№577/10/НОМЕР_4) податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.12.2013 №0001312201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість скасовано, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.12.2013 № НОМЕР_3 в частині 436 грн. надмірно застосованих штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток скасовано, в іншій частині зазначене рішення залишено без змін.

20 лютого 2014 року відповідачем, на підставі Акту перевірки та рішення Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 14.02.2014 року №577/10/НОМЕР_4 (№577/10/НОМЕР_4), прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000532201, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 6 грн. та засновані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн. 50 коп. Дане податкове повідомлення-рішення є предметом оскарження у даній адміністративній справі.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ТЕХНОСФЕРА-2000» в особі директора ОСОБА_1 10 листопада 2011 року було укладено Договір поставки товару №101111.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції може свідчити, зокрема те, що результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

У відповідності до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Із матеріалів справи вбачається, що вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі №336/7607/14-к від 21 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 13 січня 2015 року, визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.205 ч.2 Кримінального кодексу України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 510 гривень.

Вищевказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що ТОВ «ТЕХНОСФЕРА-2000» в період з 01 липня 2011 року по 30 червня 2012 року фактично господарську діяльність не здійснювало. Після проведення перереєстрації ТОВ «Техносфера-2000», з метою здійснення фіктивного підприємництва невстановлена особа щомісячно надавала первинні бухгалтерські документи підприємства для підпису ОСОБА_1, які використовувались для подальшого прикриття незаконної діяльності з ухилення від сплати податків, конвертації грошових коштів та формування податкового кредиту підприємствам-контрагентам, по ніби то проведеним фінансово-господарським операціям. За підписання фінансово-господарських документів ОСОБА_2 отримував грошову винагороду, з підприємствами-контрагентами, як службова особа ТОВ «Техносфера-2000», не зустрічався, товари (послуги) не постачав. Крім того встановлено, що на балансі ТОВ «Техносфера-2000» були відсутні основні фонди та будь-яке обладнання для забезпечення виробничого процесу, постачання товару та виконання робіт. На підприємстві був зареєстрований лише ОСОБА_2, який одночасно займав посаду директора та головного бухгалтера. Інших найманих працівників на підприємстві не було. Крім цього, згідно з інформацією наданої УДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області, підприємство ТОВ «Техносфера-2000» з 01.07.2011 р. по момент винесення вироку не мало у власності зареєстрованих транспортних засобів, що унеможливлює поставку та реалізацію будь-якої продукції. В судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Судом у даній адміністративній справі встановлено, що в договорі поставки від 10 листопада 2011 року №101111, укладеному між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Техносфера-2000», в якості директора останнього зазначено саме ОСОБА_1. Крім того, в наданих позивачем копіях податкових накладних особою, яка здійснила підпис від імені ТОВ «Техносфера-2000», також зазначено ОСОБА_1.

Належних доказів, що спростовують обставини, встановлені вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі №336/7607/14-к від 21 жовтня 2014 року, позивач не надав.

Колегія суддів вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

З огляду на викладене, з урахуванням обставин, встановлених вироком суду, що набрав законної сили, стосовно того, що ТОВ «Техносфера-2000» в період з 01 липня 2011 року по 30 червня 2012 року фактично господарську діяльність не здійснювало, не мало основних фондів та будь-якого обладнання для забезпечення виробничого процесу, постачання товару та виконання робіт, а також не мало у власності зареєстрованих транспортних засобів, колегія суддів вважає, що надані позивачем первинні документи згідно договору №101111 від 10 листопада 2011 року не можна вважати такими, що підтверджують здійснення господарської операції, виходячи з чого показники податкового обліку підприємства по даним відносинам не підтверджені у встановленому порядку.

Отже, висновки податкового органу щодо відсутності належних документів на підтвердження господарських операцій та показників податкової звітності, сформованої позивачем з посиланнями на ТОВ «Техносфера-2000» за період перевірки, а саме з 01.11.2011р. по 30.06.2012р., підтверджено матеріалами справи. Зазначене не спростовано позивачем та є достатньою підставою для висновку про правомірність прийнятого по відношенню до платника податків податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, і тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року у справі №808/2683/14 скасуванню. Підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись ч.3 ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року у справі №808/2683/14 скасувати.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 15 червня 2015 року.

Головуючий:В.В. Мельник

Суддя:О.В. Юхименко

Суддя:Л.М. Нагорна