Постанова № 4554914, 17.07.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

17 липня 2009 р.                                                                                     Справа № 2-а-2843/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Мультян Марини Бондівни,

при секретарі судового засідання:   Подолян Наталії Вікторівні 

за участю представників сторін:

прокурора: Каменяр С.В.;

позивача      :   Стратович С.В.-  представник за довіреністю;

відповідача :   Прокопчук А.В.-директор,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Вінницького району в інтересах управління Пенсійного Фонду України у Вінницькому районі  

до:    Дочірнього підприємства "Якушинецького комунального підприємства по обслуговуванню населення Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький райсількомунгосп" 

про: про стягнення недоїмки , штрафних санкцій та пені

ВСТАНОВИВ :

15 червня 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся   прокурор  Вінницького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі з позовною заявою про стягнення з дочірнього підприємства "Якушинецького комунального підприємства по обслуговуванню населення" товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький райсількомунгосп" заборгованість в сумі 9898 грн.  86 коп..

Позов мотивовано тим, що відповідачем своєчасно не сплачувались нараховані  за відповідний базовий звітний період страхові внески, в результаті чого виникла недоїмка в сумі 4439 грн. 53 коп. за  березень 2009 року (по строку сплати за квітень 2009р.), яка підтверджується звітом за березень 2009 року. 30.03.2009р. тереторіальним органом Пенсійного фонду України у Вінницькому районі прийняте рішення № 268 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені в сумі 2585 грн. 84 коп. (штраф) та 2873 грн. 49 коп.(пеня).

Таким чином, станом на 12.06.2009р. сума боргу становить 9898 грн. 86 коп.. 07.05.2009р. відповідачу направлялась вимога про сплату боргу № Ю-128 від 05.05.2009р. на суму 9898 грн. 86 коп.. Боржник  протягом 10-ти робочих днів після отримання вимоги не сплатив зазначену у вимозі суму та не оскаржив її.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні  в повному обсязі позовні вимоги визнав.

Заслухавши сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Відносини, щодо  загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Згідно положень ч. 2 ст. 5 Закону № 1058- IV, виключно цим законом визначаються принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.

Статтею 15 вищевказаного Закону передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, дочірнє підприємство "Якушинецького комунального підприємства по обслуговуванню населення" товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький райсількомунгосп" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькому районі і є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 6 ч. 2 ст.17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року № 64/8663 передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а саме до 20 числа наступного за звітним місяцем.

Однак, в порушення вищевказаних положень, відповідач не своєчасно сплачував страхові внески, у зв'язку з чим виник борг в сумі 4439 грн. 53 коп.. Даний борг був визначений на підставі розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, поданий відповідачем за період березень 2009 року.

Згідно п. 2, п. 3 ст. 106 даного Закону, суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні  органи  Пенсійного  фонду  за  формою  і  у строки,  визначені   правлінням   Пенсійного   фонду,   надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

На підставі п. 2 ч. 9 статті 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду України, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

З урахуванням вищевказаних положень Закону позивачем застосовано до відповідача фінансові санкції та прийняте рішення № 268 від  30.03.2009р..

Крім того, позивачем  направлялась вимога  № Ю - 128 від 05.05.2009р. на суму 9898 грн. 86 коп., в т.р. 4439 грн. 53 коп. - недоїмка, 2585 грн. 84 коп. - фінансові санкції, 2873 грн. 49 коп. - пеня, яка протягом 10-ти робочих днів після отримання вимоги не сплачена та не оскаржена.

Таким чином судом встановлено, загальна сума заборгованості становить 9898 грн. 86 коп., в т.р. 4439 грн. 53 коп. - недоїмка, 2585 грн. 84 коп. - фінансові санкції, 2873 грн. 49 коп. - пеня, що підтверджується: розрахунком сум страхових внесків на загальнообов‘язкове державне  пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період березень 2009 року, рішенням  № 268 від  30.03.2009р., вимогою про сплату боргу  № Ю - 128 від 05.05.2009р..

В силу ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державна пенсійне страхування” страхові  внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який  справляється  на   всій   території   України   в   порядку,  встановленому цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 106 вищевказаного Закону, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. 

Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва  у суді інтересів  держави  -  наявність  порушень  або  загрози  порушень економічних,  політичних  та  інших  державних інтересів внаслідок протиправних  дій  (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються  у  відносинах між ними або з державою.

Відповідно до  ст. 60  Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Частна 2  статті 51 КАС України   передбачаає, що крім  прав  та  обов'язків,  визначених  у статті 49 цього Кодексу,  відповідач  має  право  визнати  адміністративний  позов  повністю або частково,  подати заперечення проти адміністративного позову.

 Відповідно до ст.  112 КАС України  позивач  може  відмовитися  від  адміністративного  позову повністю  або  частково,  а  відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.  У   разі   часткового  визнання  адміністративного  позову відповідачем і прийняття його судом може бути  прийнята  постанова суду   про   задоволення   визнаних  відповідачем  позовних  вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу.  У разі  повного  визнання відповідачем  адміністративного  позову  і  прийняття  його  судом приймається  постанова  суду  про  задоволення   адміністративного позову.

 Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги прокурора та позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, визнані відповідачем, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову. 

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

 Адміністративний позов задовольнити.

 Стягнути з Дочірнього підприємства "Якушинецького комунального підприємства по обслуговуванню населення Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький райсількомунгосп" (с. Зарванці Вінницького району Вінницької області вул. Зарічна, 12 р/р 260083013778 в "ПІБ", МФО 302571, код ЄДРПОУ 30804297) на рахунок Управління Пенсійного Фонду України у Вінницькому районні (21009, м. Вінниця, вул. Вінниченка, 27 р\р 25609323481203 (33,2 %) та 25606323481303 (2 %) в ОПЕРВ облуправління ВАТ "Держощадбанк" м. Вінниці МФО 302076, код 20098343) 9898 грн. 86коп. недоїмки по сплаті страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування, штраф та пеню.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено: 21.07.09               

Суддя                                                                     Мультян Марина Бондівна