Постанова № 45545238, 25.05.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року /10:30/Справа № 808/2333/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Бабаченко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Приморської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Приморська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулася із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 1031,73 грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що заборгованість виникла внаслідок наступного.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України відповідач є платником податків та в зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності та у відповідності до п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України станом на час розгляду справи має податковий борг в загальній сумі 1031,73 грн.

Податковий борг відповідача складається з єдиного податку, який виник за період з 20.01.2014р. по 20.10.2014р.

Отже, сума податкового боргу відповідача з єдиного податку з фізичних осіб складає 1031,73 грн.

У судове засідання 25.05.2015 сторони не зявилися, а тому відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Представник позивача направив заяву про розгляд справи за його відсутності, в якому просить суд позов задовольнити в повному обсязі, оскільки сума боргу не сплачена.

Відповідач у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України борг відповідачем у встановлені строки не сплачено.

Зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 291.3 ст.291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п.293.2 ст.293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.

Згідно п.295.1 ст.295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. В п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України зазначається, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно з п.п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.16.1.4 ст.16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою досудового врегульування спору, та виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, 21.03.2014 року відповідачу особисто вручено податкову вимогу №15-25 із загальною сумою податкового боргу 365,40 грн. та строком його сплати. В добровільному порядку відповідачем зобов'язання сплачено не було.

За змістом п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 300 ПК України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Доказів погашення податкового боргу відповідач не надав.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги податкової інспекції підтвердженими наданими доказами, обґрунтованими, та такими, що відповідають чинному законодавству, а отже, такими, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов позивача задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку в сумі 1031,73 грн. на р/р 31413699700251, одержувач: УК у Приазов. р-ні /Приазовське./18050400, МФО 813015, банк одержувач: ГУДКСУ у Запорізькій області ОКПО 38042754, призначення платежу:*;140; реєстрацій номер облікової картки платника податків - фізичної особи, надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкової заборгованості.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко