Постанова № 45545183, 11.06.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/1049/15

11 червня 2015 року 14год. 15хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Енерготех" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2014р. №0004161503 ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Енерготех" звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2014 № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що позивачем до податкового органу подано заперечення на акт перевірки, відповіді за результатами розгляду яких позивач не отримав. 17.09.2014 позивач подав податкову декларацію з ПДВ за серпень поточного року, в якій з урахуванням Уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ та Додатка 1 до Декларації з ПДВ, задекларовано 9440,00 грн. в складі показників декларації, а 29.09.2014 відповідно до платіжного доручення № 387, сплачено зобовязання до бюджету в повному обсязі згідно декларації з ПДВ за серпень 2014 року. Дану декларацію податковий орган прийняв без зауважень, порушень не виявлено, про що свідчить відповідна квитанція податкового органу про прийняття та реєстрацію такої декларації. Вказує, що в діях позивача відсутні ознаки правопорушення, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установленим Податковим кодексом, вважає винесене податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях. Вказує, що за результатами проведеної камеральної перевірки позивача за серпень 2014 року встановлено порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України та розділ VI "Порядок заповнення уточнюючого розрахунку" наказу № 678 від 13.11.2013 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової світності з податку на додану вартість". Вважає прийняте податкове повідомлення-рішення правомірним, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Енерготех" зареєстроване як юридична особа.

20.10.2014 відповідачем здійснено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2014 року ТОВ "Енерготех", за результатами якої складено акт № 1256/08-28-15-03/25480588 (а.с.12-13).

Під час перевірки контролюючим органом зафіксовано, що згідно з даними податкової декларації ТОВ "Енерготех" у рядку 18 (позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9-рядок 17) (позитивне значення) позивачем не зазначено нічого, водночас за даними камеральної перевірки встановлено, що в такому рядку має бути сума 9440; рядок 25 (сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду) повинен мати значення 9440 грн., а за даними платника числового значення не має.

За таких обставин контролюючий орган вважає, що дані камеральної перевірки свідчать про заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 9440 грн. в результаті порушення платником пп.50.1 ст. 50 Розділу ІІ Податкового кодексу України, розділу VI "Порядок заповнення уточнюючого розрахунку" наказу № 678 від 13.11.2013 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової світності з податку на додану вартість".

05.12.2014 за вихідним номером 47 позивачем подано заперечення на акт перевірки (а.с.8-9), які отримані відповідачем 11.12.2014 (а.с.55).

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 № НОМЕР_1, яким позивачу відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 9440 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2360 грн. (а.с. 10).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пунктів 86.7, 86.8 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

В ході судового розгляду справи встановлено, що заперечення позивача відповідач отримав 11.12.2014 року (а.с.8-9, 55).

Водночас відповідачем, в порушення вимог ст. ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів щодо розгляду заперечень позивача. Покликання представника відповідача на те, що позивач перейшов на облік до іншого податкового органу, а відтак інформація щодо розгляду заперечень у відповідача відсутня, суд не приймає з огляду на те, що заперечення подавалися саме до ДПІ в Ленінському районі м.Запоріжжя, податкове повідомлення-рішення виносилося вказаним органом, а відтак, саме вказаний податковий орган повинен був розглядати заперечення позивача на акт перевірки.

Зважаючи, що відповідачем не надано суду доказів щодо розгляду заперечень та надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, суд позбавлений можливості перевірити правомірність винесення саме 24.12.2014 податкового повідомлення-рішення №0004161503, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

У звязку з вказаним, відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не дотримано принципу рівності перед законом, не доведено своєчасність прийняття такого рішення та не надано доказів на підтвердження того, що податкове повідомлення-рішення прийнято у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України.

Щодо суті виявлених порушень суд зазначає таке.

Порядок внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок передбачено статтею 50 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Аналогічні положення містяться в пункті 2 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013 № 678, що був чинним на дату виникнення спірних правовідносин (далі Порядок № 678).

Відповідно до розділу IV "Внесення змін до податкової звітності" Порядку № 678, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

17.09.2014 позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 (а.с. 7, 26-37). Разом в вказаною декларацією позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість за липень 2014 та як додаток до Декларації подано розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1).

Уточнюючим розрахунком позивачем внесено зміни до податкової декларації з ПДВ за липень 2014, а саме збільшено податкові зобовязання на 93311 грн. та збільшено податковий кредит на 83871 грн. Суд погоджується з висновком податкового органу про те, що в розділі ІІІ "Розрахунки за звітний період" позивачем в рядку 18 не вказана сума позитивного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (9440 грн.) та в рядку 25 не вказана сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (а.с.30-34).

Водночас, згідно з абзацом 2 п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Тобто, контролюючий орган при визначенні суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством у ході камеральної перевірки повинен враховувати всю податкову звітність суцільним порядком.

З податкової декларації з ПДВ за серпень 2014, розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (а.с.26-29, 36-37) вбачається, що в них показники сум податкових зобовязань, податкового кредиту та розрахунки за звітний період відображені вже з врахуванням показників уточнюючого розрахунку. Так, сума коригування податкових зобовязань (розділ 1 Розрахунку коригування суми податку на додану вартість (а.с.36) складає 126093 грн., яка складається з сум ПДВ: 32782,03 грн. + 32150,96 грн. + 31008,83 грн. + 30133,33 грн. + 17,92 грн. Сума ПДВ по податкових накладних № 2 від 07.07.2014, № 3 від 09.07.2014, № 12 від 25.07.2014 та № 5 від 22.07.2014 складає 93311 грн., тобто та, яка зазначена в уточнюючому розрахунку. Так само, сума коригування податкового кредиту складає 125538 грн. (а.с.37). Вказана сума складається з сум ПДВ, визначених в податкових накладних: № 102 від 25.06.2014 (41666,67 грн.), № 1 від 01.07.2014 (23179,00 грн.), № 13 від 02.07.2014 (32241,30 грн.), № 16 від 24.07.2014 (400,00 грн.), № 806 від 28.07.2014 (27885,47 грн.), №959 від 30.07.2014 (165,45 грн.). Сума податкового кредиту по останніх пяти зазначених податкових накладних складає 83871 грн., тобто, така ж сама, як і в уточнюючому розрахунку.

А відтак, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що не вказання позивачем числових значень в рядках 18, 25, 25.1 уточнюючого розрахунку не призвело до помилок у правильності обчислення показників податкової звітності позивача та не зменшило суму податкового зобов'язання, яке має сплатити підприємство за наслідками звітного (податкового) періоду, а відтак не завдало шкоди бюджету.

Не вказання значень таких рядків може свідчити про допущені позивачем методологічні помилки при заповненні уточнюючого розрахунку, і допущення таких помилок не може бути підставою для збільшення суми грошового зобовязання. Так, відповідно до пп. 54.3.2 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган визначає суму грошових зобов'язань якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, свідчать про заниження його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Однак в ході судового розгляду суд прийшов до висновку, що допущення позивачем методологічної помилки при заповненні уточнюючого розрахунку не призвело до заниження податкових зобовязань.

Крім того, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні відповідач зазначає, що позивачем допущено порушення розділу VI "Порядок заповнення уточнюючого розрахунку" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013 № 678, однак в ході судового розгляду справи відповідачем не вказано, що ж саме з визначеного у даному розділі позивачем порушено.

Враховуючи, що твердження відповідача про порушення позивачем вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013 № 678, які призвели до втрат державного бюджету були спростовані, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 24.12.2014 № НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 182,70 грн. підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 № НОМЕР_1.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Енерготех" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька