Постанова № 45545182, 23.06.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року Справа № 808/3012/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується суд) надійшов позов Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі іменується позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі іменується відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі 510 грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем у повному обсязі суми грошового зобовязання, нарахованого контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні №0018131702 від 23.12.2014. При реалізації владної управлінської функції субєктом владних повноважень відносно платника податків винесено податкову вимогу, якою покладено обовязок здійснити платіж на користь Державного бюджету України. Однак, така вимога була залишена відповідачем без виконання, що спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Ухвалою судді від 05.06.2015 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та зобовязано відповідача у десятиденний строк, з дня отримання ухвали, подати до суду, у разі незгоди з позовними вимогами, письмові заперечення проти адміністративного позову.

Зазначена ухвала відповідачем не отримана, на адресу суду повернувся конверт із зазначенням «за зазначеною адресою не проживає».

За приписами частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (далі іменується Закон України №755-IV), відомості про юридичну особу або фізичну особу підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, фізичним особам підприємцям за адресою їх місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами частини одинадцятої статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Станом на 23.06.2015 до канцелярії суду не подані письмові заперечення проти адміністративного позову.

За приписами статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для вирішення спору по суті.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, пройшла процедуру державної реєстрації, а відтак набула правового статусу субєкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України №755-IV; перебуває на обліку у Пологівській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (статті 63, 65 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується ПК України)); та зареєстрована за податковою адресою: індекс 70600, Запорізька область, Пологівський район, місто Пологи, вулиця Стадіонна, будинок №19 (стаття 45 ПК України, статті 1, 17, 18 Закону України №755-IV).

З матеріалів справи вбачається, що за платником податків обліковується податковий борг зі сплати грошових зобовязань з єдиного податку з фізичних осіб, у сумі 510 грн. 00 коп.

Податковий борг з єдиного податку з фізичних осі виник внаслідок проведеної Пологівською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області камеральної перевірки з питань своєчасності подання контролюючим органам податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2012 2014 роки, за результатами якої складений акт №2716/2885713906/1701 від 02.12.2014.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0018131702 від 23.12.2014, яким платнику податків збільшено суму грошового зобовязання зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 510 грн. 00 коп.

Зазначене податкове повідомлення-рішення надіслане на адресу відповідача 23.12.2014.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки суду не надано доказів оскарження податкового повідомлення-рішення №0018131702 від 23.12.2014, так само як і доказів його скасування, суд вважає, що грошове зобовязання з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 510 грн. 00 коп. є узгодженим.

Статтею 67 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР та підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У звязку з несплатою платником податків сум податкових/грошових зобовязань (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України) у строки, визначені статтею 57 ПК України, зазначені зобовязання набули статусу податкового боргу (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, відповідно до пунктів 59.1, 59.4 статті 59 ПК України. Так, контролюючим органом виставлена податкова вимога від 17.02.2015 №64-23 (підпункт 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України), яка направлена на адресу відповідача 18.02.2015, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку про направлення податкової вимоги. В силу норм пунктів 59.3, 59.5 статті 59 та статті 60 ПК України, податкова вимога на момент розгляду справи по суті є невідкликаною (чинною).

За приписами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 712, 14, 86, 158162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; індекс 70600, Запорізька область, Пологівський район, місто Пологи, вулиця Стадіонна, будинок №19) на користь Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області суму податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб, у сумі 510 грн. (пятсот десять) грн. 00 (нуль) коп., яку зарахувати на р/р №31415699700237, код бюджетної класифікації: 18050400, одержувач: УК у Пологівському районі/ м. Пологи, банк: ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко