Постанова № 45542819, 17.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 р. Справа № 804/6927/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Державного підприємства з переробки брухту та відходів із вмістом дорогоцінних металів «Дніпро-ВДМ» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2015 р. Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (надалі позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства з переробки брухту та відходів із вмістом дорогоцінних металів «Дніпро-ВДМ» (надалі відповідач) з позовними вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 340149,90 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем не сплачені самостійно обчислені суми єдиного внеску, в результаті чого утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у вказаному розмірі.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позов визнав.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Проаналізувавши матеріали адміністративного позову та додані до нього документи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство з переробки брухту та відходів із вмістом дорогоцінних металів «Дніпро-ВДМ» перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області як платник податків та інших обовязкових платежів.

Відповідач має заборгованість перед бюджетом в сумі 340149,90 грн., що стало підставою для звернення до суду.

Відповідно до ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем до податкового органу подавались наступні звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: №1507966784 від 17.02.2015 р., відповідно до якої грошове зобовязання підприємства становить 29036,17 грн. по строку сплати 20.02.2015 р.; №1510765798 від 18.03.2015 р., відповідно до якої грошове зобовязання підприємства становить 93173,85 грн. по строку сплати 20.03.2015 р., №1512283818 від 17.04.2015 р., відповідно до якої грошове зобовязання підприємства становить 96031,77 грн. по строку сплати 20.04.2015 р., №1514202899 від 15.05.2015 р., відповідно до якої грошове зобовязання підприємства становить 121908,15 грн. по строку сплати 20.05.2015 р.

Таким чином, самостійно нарахована сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вказаний період, що підлягає сплаті відповідачем, становить 340149,90 грн.

Відповідно до довідки про стан розрахунку та зворотного боку облікової картки платника податку, які містяться у справі, підприємством у визначені законодавством терміни суми зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування добровільно у повному обсязі не сплачені.

Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового борту змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Крім того, пунктом 7 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до п.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Судом встановлено, що податковим органом сформовані податкові вимоги від 31.12.2014 р. №Ю-984-22, від 08.04.2015 р. №Ю-984-22 Відповідачем зазначені вимоги отримані 10.02.2015 р. та 08.04.2015 р. відповідно, що підтверджується матеріалами справи.

Доказів оскарження зазначених податкових вимог у судовому порядку до суду не надано.

Натомість, відповідач проти позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Відповідно до абзацу 9 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до ч.1. ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11 зазначеної статті).

Відповідно до положень ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позов в повному обсязі, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, натомість відповідачем наявність податкового боргу не спростовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Державного підприємства з переробки брухту та відходів із вмістом дорогоцінних металів «Дніпро-ВДМ» про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства з переробки брухту та відходів із вмістом дорогоцінних металів «Дніпро-ВДМ» (код ЄДРПОУ 24433063) на користь бюджету податковий борг по єдиному внеску нарахований роботодавцями у сумі 340149,90 грн. (триста сорок тисяч сто сорок девять грн., 90 коп.), за кодом бюджетної класифікації 71010000 на рахунок № 37193201000466, отримувач: УДКС України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, код 37989253, банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 17.06.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_2