ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2015 р. Справа № 804/6174/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддяВіхрова В.С.
при секретарі судового засідання Драгота С.А.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Путіна» до Східно-Дніпровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
13.05.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Путіна» (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східно-Дніпровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якому просить визнати недійсними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення Східно- Дніпровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області:
- №0000111500 від 29.01.2015 р., яким позивачу донараховано суму грошового зобовязання з орендної плати за землю в розмірі 18 269,19 грн. (14615,35 грн. - основного платежу та 3653,84 грн. - штрафних (фінансових) санкцій);
- №0000121500 від 29.01.2015 р., яким позивачудонараховано суму грошового зобовязання з орендної плати за землю в розмірі 32 610,21 грн. (26088,17 грн. - основного платежу та 6522,04 грн. - штрафних (фінансових) санкцій);
- №0000101500 від 29.01.2015 р., яким позивачу донараховано суму грошового зобовязання з орендної плати за землю в розмірі 8 934,20 грн. (7147,36 грн. - основного платежу та 1786,84 грн. - штрафних (фінансових) санкцій).
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає зазначені податкові повідомлення-рішення недійсними та таким, що підлягає скасуванню, оскільки вони не ґрунтуються на законі та прийняті податковим органом без достатніх на те правових підстав.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити, у обґрунтування своєї позиції зазначив, що при проведенні перевірки оформлення її результатів та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв правомірно.
Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Державні податкові інспекції є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.
Порядок проведення документальних перевірок залежить від способу організації та місця проведення. Методика проведення перевірок контролюючими органами передбачена главою 8 Податкового кодексу України, а саме види перевірок, порядок та особливості проведення, умови та порядок допуску посадових осіб, строки їх проведення, оформлення перевірок.
Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно із п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставини - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Судом встановлено, що на адресу позивача направлявся 02.12.2014 р. запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень від 02.12.2014 р. за № 8855/10/04-15-15, у якому на підставі положень пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України відповідач просив позивача надати інформацію та належним чином засвідчені копії наступних документів:
-копію договорів оренди земельних ділянок із земель водного фонду, які розташовані на території Васильківського та Петропавлівського районі з усіма відповідними додатковими угодами;
-пояснення щодо невідповідності розміру орендної плати, яка сплачувалась підприємством за період з 01.01.2012р. по 31.03.2014р. нормам чинного законодавства та здійснені заходи щодо приведення у відповідність до діючого законодавства договорів оренди земель, укладених з Васильківською та Петропавлівською районними державними адміністраціями.
У вищезазначений строк до податкового органу позивачем пояснення та витребувані у запитів документи надані не були, що підтверджено позивачем у судовому засіданні. У звязку із чим відповідач набув право на призначення та проведення податкової документальної позапланової перевірки відповідно до положень пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Згідно із п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Пунктом 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Копію наказу «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Путіна» від 18.12.2014 р. за № 536, повідомлення від 18.12.2014 р. № 411/15 направлено посадовим особам підприємства ТОВ «Путіна» на адресу товариства. У судовому засіданні було встановлено та підтверджено сторонами, що відповідач отримав копію наказу за шість днів до проведення перевірки.
Згідно ст.42 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків повинні бути складені у письмовій формі відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою відповідних органів; документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані адресу (місцем знаходження, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представнику.
Викладене спростовує твердження позивача про те, що відповідач не мав права приступати до проведення перевірки на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки не направив платнику податків письмове повідомлення про проведення такої перевірки, позивача-платника податків не було завчасно повідомлено про призначення перевірки.
Судом встановлено, що на підставі наказу Східно-Дніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.12.2014 р. за № 536 ОСОБА_3 - головним державним ревізором-інспектором відділу оподаткування та контролю обєктів і операцій Східно-Дніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровскій області, згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.79.1, п.79.2, п.79.3 ст.79 Податкового кодексу України, в приміщенні Східно-Дніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Путіна» з питань дотримання вимог законодавства щодо повноти та своєчасності сплати орендної плати за землю за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2014 р., відповідно до затвердженого плану перевірки.
Згідно із п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Підпунктом 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Згідно із п. 86.10 ст. 86 Податкового кодексу України у акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.
За результатами перевірки складено ОСОБА_2 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Путіна» (код 31576629) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти та своєчасності сплати плати за землю з юридичних осіб з 01.01.2012 р. по 31.03.2014 р. за № 601/15/31576629 від 24.12.2014 р. (надалі ОСОБА_2 перевірки).
У ОСОБА_2 перевірки встановлено, зокрема, що підприємством у порушення вимог ст. 288 Податкового кодексу України в частині визначення річного розміру орендної плати за землю, в результаті чого занижено податкові зобовязання з орендної плати за землю у звязку з визначенням розміру орендної плати на рівні не менше, ніж трикратний розмір земельного податку за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2014 р. на суму 47850,88 грн., в тому числі по періодах:
- 01.01.2012 р. - 31.12.2012 р. - 21267,05 грн.;
- 01.01.2013 р. - 31.12.2013 р. - 21267,05 грн.;
- 01.01.2014 р. - 31.03.2014 р. - 5316,78 грн.
Згідно з п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
На підставі ОСОБА_2 перевірки № 601/15/31576629 від 24.12.2014 р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0000111500 від 29.01.2015р., яким позивачу донараховано суму грошового зобовязання з орендної плати за землю в розмірі 18 269,19 грн. (14615,35 грн. - основного платежу та 3653,84 грн. - штрафних (фінансових) санкцій);
- №0000121500 від 29.01.2015р., яким позивачудонараховано суму грошового зобовязання з орендної плати за землю в розмірі 32 610,21 грн. (26088,17 грн. - основного платежу та 6522,04 грн. - штрафних (фінансових) санкцій);
- №0000101500 від 29.01.2015р., яким позивачу донараховано суму грошового зобовязання з орендної плати за землю в розмірі 8 934,20 грн. (7147,36 грн. - основного платежу та 1786,84 грн. - штрафних (фінансових) санкцій).
Відповідачем під час проведення перевірки встановлені наступні порушення та відповідні ним правовідносини.
В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Путіна» на території Миколаївської сільської ради Васильківського району має у користуванні на умовах оренди земельну ділянку площею 39,52 га згідно договору оренди, укладеного між Васильківською районною державною адміністрацією Васильківського району Дніпропетровської області та ТОВ «Путіна» від 31.01.2003 р. терміном на 25 років, зареєстрований державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори за № 258, факт державної реєстрації засвідчено головою Миколаївської сільської ради 25.02.2003 р. Земельна ділянка із земель водного фонду передана в оренду для рибогосподарських потреб, яка знаходиться за межами населеного пункту, нормативна грошова оцінка земельної ділянки відсутня. Земельна ділянка, яка передана в оренду складається з водного дзеркала 32,87 га прибережних захисних смуг 6,65 га.
Підприємством ТОВ «Путіна» було подано податкові декларації з плати за землю:
-за 2012 рік за № 3146 від 15.02.2012 р. у сумі 4542,15 грн.;
-за 2013 рік за № 278 від 22.01.2012 р. у сумі 4542,15 грн.;
-за 2014 рік за № НОМЕР_1 від 24.02.2014 р. у сумі 0 грн. (уточнююча декларація № НОМЕР_2 від 29.03.2014 р. у сумі 4542,15 грн.).
Також TOB «Путіна» на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району має у користуванні на умовах оренди земельну ділянку площею 46,55 га відповідно до договору оренди, укладеного між Петропавлівською районною державною адміністрацією Петропавлівського району Дніпропетровської області та ТОВ «Путіна терміном на 25 років, зареєстрований приватним нотаріусом Петропавлівського районного нотаріального округу за № 422 від 27.03.2003 р., факт державної реєстрації засвідчено головою Миколаївської сільської ради 27.03.2003 р. Земельна ділянка із земель водного фонду передана в оренду для рибогосподарських потреб, знаходиться за межами населеного пункту, нормативна грошова оцінка земельної ділянки відсутня. Земельна ділянка, яка передана в оренду складається з водного дзеркала 35,62 га та прибережних смуг 10,93 га.
Підприємством ТОВ «Путіна» було подано податкові декларації з плати за землю:
-за 2012 рік за № 2400 від 15.03.2012 р. у сумі 2596,09 грн.;
-за 2013 рік за № НОМЕР_3 від 20.02.2013 р. у сумі 2596,09 грн.;
-за 2014 рік за № НОМЕР_4 від 15.04.2014 р. у сумі 2596,09 грн.
ТОВ «Путіна» на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району має у користуванні на умовах оренди земельну ділянку площею 85,63 га згідно договору оренди, укладеного між Петропавлівською районною державною адміністрацією Петропавлівського району Дніпропетровської області та ТОВ «Путіна» терміном на 25 років, зареєстрований приватним нотаріусом Петропавлівського районного нотаріального округу за № 419 від 27.03.2003 р., факт державної реєстрації засвідчено головою Дмитрівської сільської ради 27.03.2003 р. Земельна ділянка із земель водного фонду передана в оренду для рибогосподарських потреб, яка знаходиться за межами населеного пункту, нормативна грошова оцінка земельної ділянки відсутня. Земельна ділянка, яка передана в оренду складається з водного дзеркала 74,63 га прибережних смуг 11 га.
Підприємством ТОВ «Путіна» було подано податкові декларації з плати за землю:
-за 2012 рік за № 2396 від 15.03.2012 р. у сумі 5129,87 грн.;
-за 2013 рік за № НОМЕР_5 від 20.02.2013 р. у сумі 5129,87 грн.;
-за 2014 рік за № НОМЕР_6 від 15.04.2014 р. у сумі 5129,87 грн.
У ОСОБА_2 перевірки зазначено про те, що у порушення вимог ст.288 Податкового кодексу України ТОВ «Путіна» відповідно до податкових деклараційз плати за землю № 3146 на 2012 рік, № 287 на 2013 рік та № НОМЕР_2 на 2014 рік, № 2400 на 2012 рік, № НОМЕР_3 на 2013 рік та № НОМЕР_4 на 2014 рік, № 2396 на 2012 рік, № НОМЕР_5 на 2013 рік та НОМЕР_6 на 2014 рік визначено розмір орендної плати за землю без врахування коефіцієнта 1,756 до нормативної грошової оцінки ріллі по області, яка визначена як база оподаткування.
Позивач зауважує на тому, що відповідач не мав права проводити в силу дії мораторію на проведення органами державної влади перевірок суб'єктів господарювання, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту документальної перевірки, висновки якого зроблені без дослідження первинних документів платника податків, а також без посилання на них, не запропоновано платнику податків наді пояснення з приводу виявлених порушень, акт перевірки, як головний носій доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, складений з численним порушеннями вимог законодавства, що є підставою для скасування прийнятих на його підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, податкові повідомлення-рішення складені з порушенням вимог ст. 58 Податкового кодексу України, не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягають скасуванню.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пп. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ч.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.288.1 ст.281 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Стаття 13 вказаного Закону визначає договір оренди землі - як договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є землекористувачі.
Підпунктом 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Згідно із пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Відповідно до п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Згідно із п. 280.1 ст. 280 Податкового кодексу України яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду встановлюється у розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Відповідно до п.280.1 ст.280 Податкового кодексу України ставка земельного податку за земельні ділянки на землях водного фонду встановлюється у розмірі 0,3 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.
Нормативна грошова оцінка 1 гектарі ріллі по Дніпропетровській області до введення в дію Постанови Кабінету Міністрів України№ 1185 від 31.10.2011 р. складала 12358,40 грн.
Відповідно до Постанови КМУ № 1185 від 31.10.2011 р., яка набрала чинності з 01 січня 2012 року «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» було внесено зміни до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населенихпунктів», затвердженої Постановою КМУ від 23.03.1995р. № 213, якою визначено, що показники нормативної грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки, проведеної станом на 1 липня 1995 року застосовується із коефіцієнтом 1,756.
З набранням чинності Постанови КМУ № 1185 станом на 01.01.2012 р. середня нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Дніпропетровськійобласті становить 21701,40 грн. (з урахуванням коефіцієнта індексації 3,2 та коефіцієнта 1,756).
Таким чином, розмір земельного податку за земельні ділянки на землях водного фонду по Дніпропетровській області з 01.01.2012р. складає 65,10 грн. за 1 гектар.
Відповідно мінімальний розмір орендної плати за землю не може бути меншим 195,31 грн. за 1 гектар.
Згідно із п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
-не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;
-не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Пунктом 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Згідно із п. 285.2 ст. 285 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Таким чином, підприємством було занижено розмір орендної плати за землю за 2012 2014 роки платником податків розраховано розмір орендної плати без врахування коефіцієнта 1,756 до нормативної грошової оцінки ріллі по Дніпропетровській області.
Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно із п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Пунктом 116.1 ст. 116 Податкового кодексу України встановлено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.
Згідно із п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Як зазначалось вище, на підставі ОСОБА_2 перевірки відповідачем відповідно до положень пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України за порушення положень ст. 288 ПК України прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Твердження позивача щодо не посилання відповідача у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях на норми Податкового кодексу України, які порушено позивачем, жодним чином не свідчать про відсутність встановлених перевіркою порушень та/або порушення нарахування штрафних санкцій. Крім того, у оскаржуваних рішеннях міститься посилання на ОСОБА_2 перевірки, у якому встановлено єдине порушення позивачем норм Податкового кодексу України порушення положень ст. 288 Податкового кодексу України.
Статтею 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (з урахуванням змін, внесених Законом України №1622-18 від 31.07.2013 р.) встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюю органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки. Тобто перевірки у зазначений період дозволено проводити лише податковим органам.
Станом на дату проведення перевірки відповідач мав назву Східно-Дніпровська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, мав статус юридичної особи, здійснював свою діяльність у повній мірі, не був ліквідований чи реорганізований, перебував у системі податкових органів, а тому мав право проводити перевірки, у тому числі і перевірку позивача.
У відповідності до ч.2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.
Також, необґрунтованим є твердження позивача про те, що ОСОБА_2 перевірки, як головний носій доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, складений з численним порушеннями, що є підставою для скасування прийнятих на його підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (надалі Порядок №984).
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Відповідно до пункту 3 Порядку №984 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
У п. 6 розділу І Порядку №984 передбачено, як складається висновок акта документальної перевірки, зокрема про те, що зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.
Відповідно до п. 6 розділу II Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки в зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом (абзац 4 п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).
Позивач не скористався своїм правом на оскарження висновків ОСОБА_2 перевірки до податкового органу вищого рівня.
З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань.
Дії та/або бездіяльність є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства. Тому саме по собі проведення перевірки (так само як і її непроведення) не створює для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та самі по собі не можуть розцінюватися як перешкода для отримання платником належних йому сум бюджетної заборгованості.
Зміст та висновки актів перевірок також не є остаточними, а є лише особистою думкою посадових осіб податкового органу, які проводять перевірки, щодо кваліфікації поведінки платника з точки зору її відповідності нормам податкового законодавства. А відтак такі висновки не можуть заподіяти шкоду платникові.
З урахуванням цього, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не можуть порушувати права платника податків, а отже і посилання позивача на їх протиправність не може братися судом до уваги як виключні обставини для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Позивач посилається на недоліки та неточності ОСОБА_2 перевірки, проте не заперечує проти самого факту наявності порушення, не обґрунтовує відсутність порушення. Тому, враховуючи, що в контексті заявлених позовних вимог не оскаржуються дії податкового органу щодо проведення перевірки, наказ на проведення перевірки тощо, наявність певних процедурних порушень відповідача не впливають на сам факт встановленого порушення та його не спростовує.
Згідно з ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем належним чином доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема, з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
За наведених обставин у сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Згідно ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Враховуючи те, що під час звернення до адміністративного суду позивач сплатив судовий збір за майнові вимоги у розмірі 182,70 грн., із необхідних 1827,00 грн. то з нього підлягає стягнення до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644,30 грн.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Путіна» до Східно-Дніпровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Путіна» судовий збір в розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Повний текст постанови складено 19 червня 2015 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 19.06.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_5
Судове рішення № 45542815, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 15.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/6174/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: