Постанова № 45535884, 22.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2015 р. Справа№ 910/4144/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Коршун Н.М.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Купер М.В. (довіреність б/н від 19.06.2015 р.)

від відповідача - Пальчиков-Козуб Д.І. (довіреність б/н від 20.04.2015 р.), Борисов М.П. (довіреність б/н від 20.04.2015 р.), Кейно Д.І. (директор, паспорт серії ТТ 288645, виданий Деснянським РВ ГУДМСУ в м. Києві 22.05.2015 р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТ Медіа»

на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2015 р.

у справі №910/4144/15-г (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська незалежна телерадіокомпанія «Заграва»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТ Медіа»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Українська незалежна телерадіокомпанія «Заграва» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТ Медіа» про стягнення з відповідача 367300,00 грн. основної заборгованості за жовтень та листопад 2014 року, 12565,03 грн. інфляційних втрат та 2083,72 грн. 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості наданих послуг за договором №05/06/13-П від 05.06.2013 р. про надання послуг з розміщення інформації.

В ході розгляду даної справи в суді першої інстанції позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути 367300,00 грн. основної заборгованості за жовтень та листопад 2014 року, 45097,81 грн. інфляційних втрат та 3472,41 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2015 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 279000,00 грн. основного боргу, 2499,53 грн. 3% річних, 33073,50 грн. інфляційних втрат та 6291,46 грн. судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, з неправильним застсуванням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

В судовому засіданні 22.06.2015 р. представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом міста Києва справи за позовом ТОВ «ОРТ Медіа» до ПАТ «Українська незалежна телерадіокомпанія «Заграва» про зобов'язання ПАТ «Українська незалежна телерадіокомпанія «Заграва» виконати умови договору №05/06/13-П від 05.06.2013 р.

Колегія суддів, вислухавши думку представника позивача, не знаходить підстав для задоволення вказаного клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю. Слід зазначити, що представником відповідача не надано ухвали про прийняття вищезазначеної позовної заяви до провадження місцевого господарського суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

05.06.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРТ Медіа» (замовник) та Приватним акціонерним товариством «Українська незалежна телерадіокомпанія «Заграва» (виконавець) було укладено договір №05/06/13-П про надання послуг з розміщення інформації, за умовами якого виконавець надає послуги із розміщення з метою трансляції в ефірі телевізійного каналу «Перший діловий» Інформаційних повідомлень, наданих замовником (послуги), а замовник приймає та оплачує послуги згідно з умовами цього договору (п. 1.1. договору).

Засвідченням факта належного надання послуг за цим договором є акт наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін цього договору, в якому повинні бути вказані назва Інформаційного повідомлення, період, графік та тривалість фактичних трансляцій Інформаційного повідомлення в ефірі каналу, а також загальна остаточна вартість послуг виконавця (п. 1.3. договору).

Виконавець зобов'язується готувати та передавати на підпис замовнику акти наданих послуг не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. Разом з актом наданих послуг надавати замовнику ефірні довідки, які підтверджують розміщення інформаційних повідомлень в ефірі каналу, якщо тільки із замовником додатково не обумовлено про іншу форму звіту (п. 2.2.4., 2.2.5 договору).

Пунктом 2.1.7. договору встановлено, що замовник зобов'язується у разі відсутності обґрунтованих претензій підписати акт наданих послуг не пізніше 5 робочих днів з моменту отримання такого акту від виконавця та передати один його примірник виконавцю. За наявності претензій з боку замовника сторони складають дефектний акт, в якому викладається погоджений зміст претензій та недоліків у наданих виконавцем послугах та результати їх врегулювання (зміщення строків, розміри відшкодувань, тощо).

Пунктом 4.1. договору сторонами погоджено, що грошові розрахунки за послуги проводяться двома рівними частинами в місяць. 50% попередньою оплатою за три календарні дні до початку надання послуг шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця їх вартості на підставі рахунку-фактури, наступні 50% за 3 календарні дні до моменту завершення сплаченого періоду. Період розміщення вказується в окремому додатку до договору. Оплата провадиться замовником в українських гривнях.

Факт надання послуг позивачем на суму 279000,00 грн., передбачених даним договором підтверджується ефірною довідкою за листопад 2014 року, актом надання послуг №272 від 30.11.2014 р., які було направлено на адресу відповідача 06.02.2015 р. та отримано відповідачем 16.02.2015 р.

Проте, відповідач за отримані послуги не розрахувався та в порушення умов п. 2.1.7. договору не підписав акт наданих послуг за листопад 2014 року і не склав дефектний акт щодо претензій і недоліків відповідно до п.2.17 договору.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором про надання послуг, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг та має перед позивачем заборгованість у сумі 279000,00 грн.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів сплати вказаної заборгованості або складання дефектного акта у відповідності до п. 2.1.7. договору.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, безпосередньо, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача в частині стягнення 279000,00 грн. заборгованості за надані послуги за листопад 2014 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу за жовтень 2014 року колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні вимог в цій частині, оскільки позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача акта наданих послуг №230 за жовтень 2014 року та доказів отримання відповідачем цього акта відповідно до п.1.3, п.п.2.2.4 та 2.2.5 договору. Тобто, позивач не надав суду доказів виконання ним зобов'язань за договором в частині акта №230, а саме п.1.3, п.п.2.2.4, 2.2.5 договору.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 3472,41 грн. та інфляційних втрат у розмірі 45097,81 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково за розрахунком суду, який здійснено на суму основного боргу 279000,00 грн., а саме 3% річних у розмірі 2499,53 грн. та інфляційні втрати в розмірі 33073,50 грн.

Щодо інших доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, то останні є необгрунтованими, недоведеними та такими, що не мають під собою достатнього правового підгрунтя, оскільки вищенаведені твердження не спростовують нормативне обґрунтування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2015 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТ Медіа» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2015 р. у справі №910/4144/15-г залишити без змін.

Справу №910/4144/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

Н.М. Коршун