Рішення № 45535292, 23.06.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

. Іменем України

РІШЕННЯ

23 червня 2015 року справа № 927/650/15

позивач: аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській

області, вул. М. Бірюзова, 53, м. Полтава, 36007

відповідач: дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України

"Чернігівнафтогазгеологія", вул. Шевченка, 15, м. Чернігів, 14000

предмет спору: про стягнення 462525,23 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

Представники сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області подано позов до дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України

"Чернігівнафтогазгеологія" про стягнення 349943,53 грн. боргу; 32394,08 грн. пені; 12681,46 грн. 3% річних та 67506,16 грн. інфляційних втрат, за неналежне виконання умов договору №11-С на постійне та обов»язкове обслуговування об»єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою від 03.01.2012 року та додатків до нього.

Позивач листом №40-1688/45.03 від 25.05.2015 року, який було залучено до матеріалів справи, повідомив суд, що на виконання ухвали суду від 06.05.2015 року, 07.05.2015 року ним на адресу відповідача було направлено акт звірки взаємних розрахунків заборгованості за договором №11-С від 03.01.2012 року, але станом на 25.05.2015 року відповіді позивачем не отримано.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №03657670 від 28.04.2015 року, №03695998 від 06.05.2015 року та №03713244 від 11.06.2015 року (позивачу) та №28786290 від 28.04.2015 року, №28937727 від 11.06.2015 року (відповідачу), але позивач в судові засідання 06.05.2015 року, 11.06.2015 року та 23.06.2015 року, а відповідач в судові засідання 11.06.2015 року та 23.06.2015 року повноважних представників не направили, документів, витребуваних ухвалами суду від 28.04.2015 року, 06.05.2015 року та 11.06.2015 року суду не надали. Представник відповідача був присутнім в судовому засіданні 06.05.2015р.

До початку судового засідання від позивача надійшла факсограма-клопотання, в якій позивач повідомляє, що у зв»язку з відсутністю коштів на відрядження його представник не може прибути в судове засідання та просить розглядати справу без участі представника за наявними матеріалами. Також позивач вказує на те, що позов підтримує в повному обсязі, повторно повідомляє, що на виконання ухвали суду від 06.05.2015 року ним було направлено відповідачу акт звірки розрахунків, але відповіді не отримано.

Інших заяв та клопотань від сторін на час слухання справи 23.06.2015 року до суду не надходило.

Суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи без участі його повноважного представника, оскільки участь в судовому засіданні є процесуальним правом сторони, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалами суду від 28.04.2015 року, 06.05.2015 року та 11.06.2015 року сторони були повідомлені, що не з'явлення в судове засідання повноважних представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 23.06.2015 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи те, що суд неодноразово відкладав розгляд даної справи, 27.06.2015р. спливає строк розгляду справи, встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, заяв від сторін щодо продовження строку вирішення спору не надходило, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони (позивач та відповідач були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, заяв та клопотань до початку розгляду справи від відповідача не надходило), а тому господарський суд вважає за можливим прийняти рішення по даній справі за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

03.01.2012 року між дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України "Чернігівнафтогазгеологія" (замовник) та аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Управління МНС в Полтавській області (виконавець) було укладено договір №11-С на постійне та обов»язкове обслуговування об»єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою.

Відповідно до наказу т.в.о.начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення Р.М.Коломійця №181 від 27.04.2012 року «Про перепідпорядкування аварійно-рятувального загону спеціального призначення УМНС України в Полтавській області», аварійно-рятувальний загін спеціального призначення УМНС України в Полтавській області перепідпорядковано територіальному управлінню МНС України в Полтавській області та перейменовано його в «Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Територіального управління МНС України в Полтавській області».

Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій №240 від 18.05.2013 року «Про зміну найменування АРЗ СП (ЗТС, САРЗ) ГТУ (ТУ) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, мм.Києві і Севастополі та затвердження їх статутів (положень) у новій редакції», було змінено найменування Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Територіального управління МНС України у Полтавській області (код ЄДРПОУ 08804689) на Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області.

Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій №572 від 10.10.2014 року «Про зміну найменування АРЗ СП і державних пожежно-рятувальних загонів (частин) Управління ДСНС України у Полтавській області та викладення їх статутів (положень) у новій редакції», змінено найменування Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (код ЄДРПОУ 08804689) на Аварійно-рятувального загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області.

Згідно п.п. 2.1.-2.3. договору №11-С на постійне та обов»язкове обслуговування об»єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою від 03.01.2012 року, предметом даного договору є: проведення запобіжно-профілактичної діяльності на об»єктах геологорозвідки і нафтогазової промисловості; ліквідація надзвичайних ситуацій або окремих їх наслідків на об»єктах геологорозвідки і нафтогазової промисловості, виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; надання додаткових платних послуг у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, укладений між сторонами договір по своїй правовій природі є договором про надання послуг.

Додатком №1 до договору №11-С від 03.01.2012 року визначено перелік об»єктів ДП "Чернігівнафтогазгеологія" НАК «Надра України», які підлягають постійному та обов»язковому обслуговуванню аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Управління МНС в Полтавській області. Технічний стан об»єктів підтверджується щомісячно довідкою про виконання умов договору та актом виконаних робіт, які складаються уповноваженими особами виконавця і замовника, скріплюються печатками та затверджуються керівниками.

Статтею 905 Цивільного кодексу України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 7.1. договору №11-С на постійне та обов»язкове обслуговування об»єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою від 03.01.2012 року, договір набирає чинності з 01.01.2012 року і діє до 31.12.2012 року. Якщо протягом 20 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін письмово не заявила про припинення його дії, він вважається пролонгованим на кожен наступний рік.

Дія договору може бути припинена у разі виключення об»єкта з переліку об»єктів, які підлягають постійному та обов»язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, а також зникнення причин, які зумовлюють небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (п.7.2. договору №11-С на постійне та обов»язкове обслуговування об»єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою від 03.01.2012 року).

Доказів розірвання чи припинення дії договору №11-С на постійне та обов»язкове обслуговування об»єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою від 03.01.2012 року, сторонами суду не надано.

Пунктами 4.1-4.3. договору №11-С на постійне та обов»язкове обслуговування об»єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою від 03.01.2012 року передбачено, що вартість послуг згідно п.2.1. визначається калькуляціями, які є невід»ємною частиною договору; згідно п.2.2. замовник перераховує кошти, які необхідні для виконання безперебійних аварійно-рятувальних робіт виконавцем. Остаточний розрахунок визначається окремими калькуляціями за фактично виконані роботи. Згідно п.2.3. визначається окремими калькуляціями, виконаними за фактичними витратами на їх виконання, з попередньою оплатою від 50% витрат вартості послуг.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами були підписані чотири додатки до договору №11-С від 03.01.2012 року щодо встановлення калькуляції вартості робіт, а саме:

Додатком №2 до договору №11-С від 03.01.2012 року визначено, що згідно калькуляції вартість робіт по постійному та обов»язковому обслуговуванню однієї установки комплексної підготовки нафти та газу до транспортування становить 1614,83 грн. (в тому числі ПДВ 20%).

Додатком №3 до договору №11-С від 03.01.2012 року визначено, що згідно калькуляції вартість робіт по постійному та обов»язковому обслуговуванню однієї свердловини в бурінні, освоєнні (випробуванні) на протязі місяця становить 2435,62 грн. (в тому числі ПДВ 20%).

Додатком №4 до договору №11-С від 03.01.2012 року визначено, що згідно калькуляції вартість робіт по постійному та обов»язковому обслуговуванню однієї свердловини в експлуатації, капітальному ремонті та спостереженні під надлишковим тиском на протязі місяця становить 1263,54 грн. (в тому числі ПДВ 20%).

Додатком №5 до договору №11-С від 03.01.2012 року визначено, що згідно калькуляції вартість робіт на протязі місяця по постійному та обов»язковому обслуговуванню однієї свердловини, що знаходиться в консервації, спостереженні (без наявності надлишкового тиску) та мало дебетної нафтової свердловини, що знаходиться в експлуатації при умові відсутності газового фактору становить 664,49 грн. (в тому числі ПДВ 20%).

Відповідно до п. 4.4. договору №11-С на постійне та обов»язкове обслуговування об»єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою від 03.01.2012 року, виконання робіт по п.п.2.1.,2.2.,2.3. підтверджується актами виконання умов договору, затвердженими виконавцем і замовником, а згідно п.4.5. договору, акти виконання умов договору, згідно п.2.1. складаються уповноваженими особами виконавця і замовника, скріплюються печатками та затверджуються керівниками.

Акти виконання умов договору надсилаються замовнику для підписання рекомендованим листом чи вручаються особисто.

Замовник зобов»язаний в 3-х денний термін розглянути, підписати та направити акти виконання умов договору виконавцю рекомендованим листом. У разі не повернення актів виконання умов договору, при відсутності письмових претензій з обґрунтуваннями та підтверджуючими документами, вони вважаються підписаними у день, наступний за закінченням встановленого терміну з урахуванням часу поштового пробігу відправлення (п.п.4.6.,4.7. договору №11-С на постійне та обов»язкове обслуговування об»єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою від 03.01.2012 року).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи позивач виконав взяті на себе зобов'язання по договору №11-С на постійне та обов»язкове обслуговування об»єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою від 03.01.2012 року та надавав відповідачу послуги, передбачені договором.

За період з листопада 2012 року по грудень 2014 року включно позивачем було надано відповідачу послуг на загальну суму 349943,53 грн., що підтверджується актами виконання умов договору №11-С від 03.01.2012 року: за листопад 2012 року на суму 9417,80 грн.; за грудень 2012 року на суму 10681,34 грн. (отриманий 31.12.2012); за січень 2013 року на суму 15552,58 грн. (отриманий 31.01.2013); за лютий 2013 року на суму 15552,58 грн. (отриманий 28.02.2013); за березень 2013 року на суму 11918,86 грн. (отриманий 31.03.2013 року); за квітень 2013 року на суму 10655,32 грн. (отриманий 30.04.2013); за травень 2013 року на суму 11918,86 грн. (отриманий 31.05.2013); за червень 2013 року на суму 13090,93 грн. (отриманий 30.06.2013); за липень 2013 року на суму 13090,93 грн. (отриманий 01.08.2013); за серпень 2013 року на суму 13090,93 грн. (отриманий 31.08.2013); за вересень 2013 року на суму 13090,93 грн. (отриманий 30.09.2013); за жовтень 2013 року на суму 11918,86 грн. (отриманий 31.10.2013); за листопад 2013 року на суму 11918,86 грн. (отриманий 27.12.2013); за грудень 2013 року на суму 18995,90 грн. (отриманий 31.12.2013); за січень 2014 року на суму 11620,46 грн. (отриманий 31.01.2014); за лютий 2014 року на суму 11620,46 грн. (отриманий 28.02.2014); за березень 2014 року на суму 11620,46 грн. (отриманий 31.03.2014); за квітень 2014 року на суму 11620,46 грн. (дата отримання не зазначена); за травень 2014 року на суму 11620,46 грн. (отриманий 30.05.2014); за червень 2014 року на суму 9868,38 грн. (отриманий 30.06.2014); за липень 2014 року на суму 9868,38 грн. (отриманий 31.07.2014); за серпень 2014 року на суму 9868,38 грн. (дата отримання не зазначена); за вересень 2014 року на суму 9868,38 грн. (дата отримання не зазначена); за жовтень 2014 року на суму 9868,38 грн. (отриманий 31.10.2014 року); за листопад 2014 року на суму 9868,38 грн. (отриманий 30.11.2014); за грудень 2014 року на суму 8715,35 грн. (отриманий 30.12.2014); приймально-здавальний акт №5238-32 від 30.05.2014 року на суму 43020,92 грн. (дата отримання не зазначена), які підписані сторонами, скріплені печатками, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.30-56).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 4.8. договору №11-С на постійне та обов»язкове обслуговування об»єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою від 03.01.2012 року передбачено, що оплата за профілактичне обслуговування об»єктів підприємства виконавцем здійснюється замовником шляхом щомісячного перерахування коштів на протязі 5 банківських днів з моменту підписання актів виконання умов договору.

Таким чином, по акту за листопад 2012 року на суму 9417,80 грн. (отриманий 30.11.2012р.) відповідач зобов»язаний був розрахуватись в строк по 07.12.2012р. включно; за грудень 2012 року на суму 10681,34 грн. (отриманий 31.12.2012) - в строк по 09.01.2013р. включно; за січень 2013 року на суму 15552,58 грн. (отриманий 31.01.2013) в строк по 07.02.2013р. включно; за лютий 2013 року на суму 15552,58 грн. (отриманий 28.02.2013) в строк по 07.03.2013р. включно; за березень 2013 року на суму 11918,86 грн. (отриманий 31.03.2013 року) - в строк по 05.04.2013р. включно; за квітень 2013 року на суму 10655,32 грн. (отриманий 30.04.2013) - в строк по 10.05.2013р. включно; за травень 2013 року на суму 11918,86 грн. (отриманий 31.05.2013) - в строк по 07.06.2013р. включно; за червень 2013 року на суму 13090,93 грн. (отриманий 30.06.2013) - в строк по 05.07.2013р. включно; за липень 2013 року на суму 13090,93 грн. (отриманий 01.08.2013) - в строк по 08.08.2013р. включно; за серпень 2013 року на суму 13090,93 грн. (отриманий 31.08.2013) - в строк по 06.09.2013р. включно; за вересень 2013 року на суму 13090,93 грн. (отриманий 30.09.2013) - в строк по 07.10.2013р. включно ; за жовтень 2013 року на суму 11918,86 грн. (отриманий 31.10.2013) - в строк по 07.11.2013р. включно; за листопад 2013 року на суму 11918,86 грн. (отриманий 27.12.2013) - в строк по 08.01.2014р. включно; за грудень 2013 року на суму 18995,90 грн. (отриманий 31.12.2013) - в строк по 10.01.2014р. включно; за січень 2014 року на суму 11620,46 грн. (отриманий 31.01.2014) - в строк по 07.02.2014р. включно; за лютий 2014 року на суму 11620,46 грн. (отриманий 28.02.2014) - в строк по 07.03.2014р. включно; за березень 2014 року на суму 11620,46 грн. (отриманий 31.03.2014) - в строк по 07.04.2014р. включно; за травень 2014 року на суму 11620,46 грн. (отриманий 30.05.2014) - в строк по 06.06.2014р. включно; за червень 2014 року на суму 9868,38 грн. (отриманий 30.06.2014) - в строк по 07.07.2014р. включно; за липень 2014 року на суму 9868,38 грн. (отриманий 31.07.2014) - в строк по 07.08.2014р. включно; за жовтень 2014 року на суму 9868,38 грн. (отриманий 31.10.2014 року) - в строк по 07.11.2014р. включно ; за листопад 2014 року на суму 9868,38 грн. (отриманий 30.11.2014) - в строк по 05.12.2014р. включно; за грудень 2014 року на суму 8715,35 грн. (отриманий 30.12.2014) - в строк по 12.01.2015р. включно.

В актах приймання-передачі за квітень 2014 року на суму 11620,46 грн.; за серпень 2014 року на суму 9868,38 грн.; за вересень 2014 року на суму 9868,38 грн. та приймально-здавальному акті №5238-32 від 30.05.2014 року на суму 43020,92 грн. не зазначена дата отримання їх відповідачем. Позивачем також не надано належних та допустимих доказів. які підтверджують дату отримання вказаних актів, а тому не можливо беззаперечно встановити сплив п»яти банківських днів, які передбачені п. 4.8 договору щодо строку оплати.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позивачем неправомірно визначено термін оплати по актах приймання передачі за квітень 2014 року на суму 11620,46 грн.; за серпень 2014 року на суму 9868,38 грн.; за вересень 2014 року на суму 9868,38 грн. та приймально-здавальному акті №5238-32 від 30.05.2014 року на суму 43020,92 грн.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. та відповідно не можна визначити дату оплати.

Позивачем 20.11.2014р. була направлена на адресу позивача претензія № 40-247/45.03 з вимогою сплатити заборгованість на дані послуги за період з листопада 2012р. по вересень 2014р., в яку також була включена і заборгованість по актах приймання-передачі за квітень 2014 року на суму 11620,46 грн.; за серпень 2014 року на суму 9868,38 грн.; за вересень 2014 року на суму 9868,38 грн. та приймально-здавальному акті №5238-32 від 30.05.2014 року на суму 43020,92 грн. Вказана претензія була отримана відповідачем 27.11.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №27453890 від 24.11.2014 року (а.с.57-58). Проте, претензія позивача (виконавця) №35 від 20.11.2014 залишена відповідачем (замовником) без відповіді та задоволення.

Відповідно вимогу позивача щодо сплати наданих послуг, заборгованість по актах приймання передачі за квітень 2014 року на суму 11620,46 грн.; за серпень 2014 року на суму 9868,38 грн.; за вересень 2014 року на суму 9868,38 грн. та приймально-здавальному акті №5238-32 від 30.05.2014 року на суму 43020,92 грн. відповідач повинен був виконати протягом семи днів з моменту отримання вимоги, тобто в термін по 04.12.2014р. включно.

Як свідчать матеріали справи, відповідач, взяті на себе зобов'язання стосовно оплати за надані послуги, за період з листопада 2012 року по грудень 2014 року включно, не виконав та заборгованість не сплатив, вимоги позивача не оспорив. Заборгованість за надані послуги становить 349943,53 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.08

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.1. договору №11-С на постійне та обов»язкове обслуговування об»єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою від 03.01.2012 року передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов»язань за договором виконавець і замовник несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 32394,08 грн. пені, розрахованої по кожному акту виконання умов договору №11-С від 03.01.2012 року за період з 10.12.2012 року по 16.03.2015 року, відповідно до п.6.3. договору №11-С на постійне та обов»язкове обслуговування об»єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою від 03.01.2012 року.

Згідно з п. 6.3. договору №11-С на постійне та обов»язкове обслуговування об»єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою від 03.01.2012 року, за порушення терміну оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виконання зобов»язання. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання обов»язків за даним договором.

Матеріалами справи підтверджується прострочка термінів оплати відповідачем наданих послуг по актах виконання умов договору №11-С від 03.01.2012 року за період з 10.12.2012 року по 16.03.2015 року, але приймаючи до уваги, що позивачем при розрахунку пені не враховано, що нарахування пені по акту за листопад 2012р. припинилось 08.06.2013р.. оскільки прострочка виникла з 08.12.2013р.; по акту за грудень 2012р. припинилось нарахування пені 09.07.2013р., оскільки прострочка виникла з 09.01.2013р.; по акту за січень 2013р. припинилось нарахування пені 08.08.2013р., оскільки прострочка виникла з 08.02.2013р.; по акту за лютий 2013р. припинилось нарахування пені 08.09.2013р., оскільки прострочка виникла з 08.03.2013р.; по акту за березень 2013р. припинилось нарахування пені 06.10.2013р., оскільки прострочка виникла з 06.04.2013р.; по акту за квітень 2013р. припинилось нарахування пені 11.11.2013р., оскільки прострочка виникла з 11.05.2013р.; по акту за травень 2013р. припинилось нарахування пені 08.12.2013р., оскільки прострочка виникла з 08.06.2013р.; по акту за червень 2013р. припинилось нарахування пені 06.01.2014р., оскільки прострочка виникла з 06.07.2013р.; по акту за серпень 2013р. припинилось нарахування пені 07.03.2014р., оскільки прострочка виникла з 07.09.2013р.; по акту за жовтень 2013р. припинилось нарахування пені 08.05.2014р., оскільки прострочка виникла з 08.11.2013р.; по акту за листопад 2013р. припинилось нарахування пені 09.07.2014р., оскільки прострочка виникла з 09.01.2014р.; по акту за грудень 2013р. припинилось нарахування пені 11.07.2014р., оскільки прострочка виникла з 11.01.2014р.; по акту за січень 2014р. припинилось нарахування пені 08.08.2014р., оскільки прострочка виникла з 08.02.2014р.; по акту за лютий 2014р. припинилось нарахування пені 08.09.2014р., оскільки прострочка виникла з 08.03.2014р.; по акту за лютий 2014р. припинилось нарахування пені 08.09.2014р., оскільки прострочка виникла з 08.03.2014р.; по акту за квітень 2014р. пеня підлягає стягненню за період з 05.12.2014р. по 09.12.2014р., оскільки прострочка виникла з 05.12.2014р., а по даному акту позивачем нарахована пеня по 09.12.2014р.; по акту за травень 2014р. на суму 11620 грн. 46 коп. припинилось нарахування пені 07.12.2014р., оскільки прострочка виникла з 07.06.2014р.; по акту за травень 2014р. на суму 43020 грн. 92 коп. пеня підлягає стягненню за період з 05.12.2014р. по 08.12.2014р., оскільки прострочка виникла з 05.12.2014р., а по даному акту позивачем нарахована пеня по 08.12.2014р.; по акту за серпень 2014р. пеня підлягає стягненню за період з 05.12.2014р. по 10.03.2015., оскільки прострочка виникла з 05.12.2014р., а по даному акту позивачем нарахована пеня по 10.03.2015р.; по акту за вересень 2014р. пеня підлягає стягненню за період з 05.12.2014р. по 16.03.2015., оскільки прострочка виникла з 05.12.2014р., а по даному акту позивачем нарахована пеня по 16.03.2015р., відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 24759 грн. 75 коп.

Відповідач своїм правом не користався, заяви, відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України щодо застосування позовної давності при стягненні пені суду не надав.

Позивач також просить стягнути з відповідача 67506,16 грн. інфляційних нарахувань за період з грудня 2012 року по січень 2015 року та 12681,46 грн. 3% річних за період з 10.12.2012 року по 16.03.2015 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати наданих позивачем (виконавцем) послуг, але оскільки судом встановлено, що прострочка оплати по актах приймання-передачі за квітень 2014 року на суму 11620,46 грн.; за серпень 2014 року на суму 9868,38 грн.; за вересень 2014 року на суму 9868,38 грн. та приймально-здавальному акті №5238-32 від 30.05.2014 року на суму 43020,92 грн. виникла лише з 05.12.2014р., суд доходить висновку, що три відсотки річних за прострочку оплати з 10.12.2012р. по 16.03.2015р. підлягають стягненню в сумі 11763 грн. 50 коп. та інфляційні нарахування за період з грудня 2012р. по січень 2015р. підлягають стягненню в сумі 63578 грн. 94 коп.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за отримані послуги не сплатив, і вимоги позивача не оспорив господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 349943,53 грн. боргу; 24759 грн. 75 коп. пені; 11763 грн. 50 коп. трьох процентів річних та 63578 грн. 94 коп. інфляційних нарахувань. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 9000 грн. 91 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 625, 629, 901, 903, 905 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збір", ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України "Чернігівнафтогазгеологія", вул. Шевченка, 15, м. Чернігів, 14000 (код 01431535, ІПН №014315325261, р/р 26005301830468 в ГУ ПІБ України у м.Чернігів, МФО 353456) на користь аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, вул. М. Бірюзова, 53, м. Полтава, 36007 (код 08804689, р/р 31252261108208 в ГУДКСУ України в Полтавській області, МФО 831019) 349943,53 грн. боргу; 24759 грн. 75 коп. пені; 11763 грн. 50 коп. трьох процентів річних; 63578 грн. 94 коп. інфляційних нарахувань та 9000 грн. 91 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 25.06.2015 року.

Суддя Л.М. Лавриненко