Рішення № 45529626, 17.06.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.06.2015 Справа № 908/2844/15

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Подколзіної Л.Д.

при секретарі судового засідання Вашето Т.Г.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» (м.Дніпропетровськ) до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (м.Маріуполь, Донецька область)

про стягнення 1 967 008,52 грн.

за участю уповноважених представників:

позивача - Погребна А.О. (довіреність №01-87 від 25.12.2014 р.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Дніпрополімермаш», звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки (на придбання технологічного обладнання) №1938 від 07.08.2014 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 1 967 008,52 грн., з яких: 1 632 406,80 грн. - основного боргу; 48 073,30 грн. - пені; 9 878,08 грн. - 3% річних; 276 650,34 грн. - інфляційні втрати. Судові витрати в розмірі 39 340,17 грн. просить суд покласти на відповідача.

На підтвердження викладених обставин позивач надав копії: договору поставки №1938 на придбання технологічного обладнання від 07.08.2014 р.; специфікацію №1 від 07.08.2014 р., специфікацію №2 від 07.08.2014 р. та графік поставки к специфікації №2 від 07.08.2014 р. (які є додатками до договору); видаткові накладні №0101 від 01.10.2014, №2701 від 27.11.2014 р.; довіреності на отримання ТМЦ №3266 від 29.09.2014р., №4075 від 27.11.2014 р.; актів приймання-передачі №1 від 27.11.2014 р., №2 від 01.2012014 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.05.2015 було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі №908/2844/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03.06.2015.

27.05.2015 до канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляд справи (вх. 1178/15) у зв'язку наявністю пропозиції до позивача про укладення мирової угоди, яке було задоволено судом.

03.06.2015 до канцелярії суду (вх. №988/15) від представника позивача на виконання вимог суду надійшли витребувані ухвалою суду документи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.06.2015 було відкладено розгляд справи №908/2844/15 на 17.06.2015 о (об) 12:00 год.

17.06.2015 через канцелярію суду (вх. №1835/15) представником позивача до суду подана заява, в якій він повідомив суд, що на день розгляду справи позивач не згодний з укладенням мирової угоди із відповідачем, та просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 17.06.2015 підтримав позовні вимоги повністю та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 17.06.2015 без пояснення причин не з'явився, відзив на позовну заяву та доказів сплати не надав, повідомлявся судом про судовий розгляд належним чином. Обізнаність відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

07.08.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (покупець) та Публічним акціонерним товариством «Дніпрополімермаш» (постачальник) укладено договір поставки №1938 на придбання технологічного обладнання (далі по тексту - договір). Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити обладнання (далі - обладнання) на умовах, передбачених даним договором.

За приписами п. 2.1. договору кількість, номенклатура обладнання вказуються в специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною (далі - специфікації).

Згідно п. 3.2. договору Постачальник зобов'язується поставити обладнання на умовах поставки, вказаних в Специфікаціях у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року.

Пунктом 3.3. договору строки поставки Обладнання вказуються в специфікаціях.

Умовами п. 4.1. договору визначено, що поставка обладнання здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, які вказані в специфікаціях та включають в себе податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркеровки та інші витрати постачальника, які зв'язані з поставкою обладнання.

Відповідно до п. 5.2. договору, оплата за поставлене обладнання буде здійснюватися протягом строку, вказаного в специфікації, який рахується з моменту поставки обладнання та надання документів, вказаних в п. 6.3. договору.

Договір діє з 31.12.2014 р. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) по даному договору. (п.10.5. договору).

У випадку, якщо одна із Сторін не виконала свого договірного зобов`язання, цей договір продовжує свою дію до повного виконання Сторонами своїх договірних зобов`язань, незалежно від спливу дії договору, вказаних у п.6.1. договору (п. 6.2. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Специфікаціями до договору сторони визначили номенклатуру, виготовлювача, рік випуску, якісні характеристики, кількість, ціну за одиницю та загальну вартість, а також а також строк поставки та оплати (п.п. 4, 5 специфікації).

Специфікацією №1 від 07.08.2014 р. сторони погодили, що вартість обладнання, яке поставляється у відповідності з даною специфікацією, складає 110 339,00 грн., ПДВ 20% складає 22 067,8 грн. Загальна вартість обладнання з ПДВ складає 132 406,80 грн. Одночасно у п. 4 специфікації встановлено, що строк поставки: 60 календарних днів з моменту укладення специфікації. Відповідно до п.5 специфікації строк оплати поставлених ресурсів: 100%, протягом 75 календарних днів від дати надходження ТМЦ.

Специфікацією №2 від 07.08.2014 р. сторони погодили, що вартість обладнання, яке поставляється у відповідності до даної специфікації, складає 1 250 000,00 грн., ПДВ 20% складає 250 000,00 грн. Загальна вартість обладнання з ПДВ складає 1 500 000,00 грн. Одночасно у п. 4 специфікації встановлено, що строк поставки: по графіку. Відповідно до п.5 специфікації строк оплати поставлених ресурсів: 100%, протягом 75 календарних днів від дати надходження ТМЦ.

Також сторонами до специфікації №2 був погоджений і підписаний графік поставки відповідно до якого період поставки визначено - листопад 2014 р.

На виконання умов договору постачальник поставив на адресу покупця обладнання, що підтверджується видатковими накладними: №0101 від 01.10.2014 р. на суму 132 406,80 грн. та №2701 від 27.11.2014 р. на суму 1 500 000,00 грн. Факт отримання покупцем товару підтверджується підписом представника покупця у вказаних накладних які скріплені печатками і довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (№4075 від 27.11.2014, №3266 від 29.09.2014), та не спростовується відповідачем.

Також між сторонами складені, підписані уповноваженими особами і скріплені печатками акти приймання-передачі №2 від 01.10.2014 р. на суму 132 406,80 грн. та №1 від 27.11.2014р. на суму 1 500 000,00 грн.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень, на момент фактичної його передачі, відповідачем суду не представлено. Письмові повідомлення стосовно відмови від прийняття або оплати продукції відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Отже матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем обладнання на загальну суму 1 632 406,80 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заявлені вимоги позивача до відповідача про стягнення боргу такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір № 1938 від 07.08.2014р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 193,198 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повного та своєчасного розрахунку за отримане обладнання не виконав у зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 1 632 406,80 грн.

За приписом ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов договору, діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі заборгованості у розмірі 1 632 406,80 грн.

Крім того, позивачем нараховано 48 073,30 грн. пені, 9 878,08 грн. 3% річних, 276 650,34 грн. інфляційні втрати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку порушення більш чим на 30 календарних днів строку оплати обладнання, покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період.

Перевіривши нарахування пені та 3% річних за період з 16.12.2014 р. по 20.04.2015 р. та з 11.02.2015 р. по 20.04.2015 р., суд приходить до висновку, що розрахунок є вірним, дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат не суперечить вимогам чинного законодавства, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 276 650,34 грн.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 546, 549, 610, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49,82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення заборгованості у розмірі 1 632 406,80 грн., пені у розмірі 48 073,30 грн., 3% річних у розмірі 9 878,08 грн., інфляційні втрати у розмірі 276 650,34 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко, б. 1; код ЄДРОПОУ 00191129, МФО 307123) на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» (49033 м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, б. 147; ЄДРОПОУ 00218615, МФО 334851) заборгованості у розмірі 1 632 406,80 грн., пені у розмірі 48 073,30 грн., 3% річних у розмірі 9 878,08 грн., інфляційні втрати у розмірі 276 650,34 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 39 340,17 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 17.06.2015р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.06.2015р.

Суддя Л.Д. Подколзіна