Рішення № 45529296, 24.06.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 червня 2015 р. Справа № 903/609/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко"

про стягнення 762 245,09 грн.

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: Свистун В.М., довір. б/н від 15.06.2015р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ТОВ"Енергогазрезерв" просить стягнути з ПАТ"Ковельмолоко" 762 245,09 грн., в тому числі: 554 260,73 грн. заборгованості за поставлений газ по договору №С/49-14 від 31.07.2014р. (далі-Договір), 77 596,50 грн. інфляційних втрат, 63 992,42 грн. пені, 10 969,37 грн. - 3% річних та 55 426,07 грн. - 10% штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати отриманого ним природного газу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, підтвердивши, що на момент розгляду справи відповідач не розрахувався.

ПАТ"Ковельмолоко" не виконало вимог ухвали суду від 03.06.2015р. щодо надання відзиву на позов та доказів в його обґрунтування, при тому, що ухвалу суду відповідачу було вручено ще 05.06.2015р.(а.с.104).

Статтею 75 ГПК України передбачено право суду на розгляд справи за поданими позивачем матеріалами, якщо відповідач не надає суду відзив та витребувані докази.

Дослідивши надані позивачем докази, заслухавши пояснення його представника в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Висновок суду ґрунтується на наступних встановлених судом обставинах:

На виконання умов договору постачання природного газу №С/49-14 від 31.07.2014р. ТОВ"Енергогазрезерв" поставив ПАТ"Ковельмолоко" в період з серпня 2014р. по лютий 2015р. природний газ на загальну суму 2 977 792,32 грн., що підтверджується актами приймання-передачі, підписаними сторонами Договору (а.с.30-36) та актом звірки взаємних розрахунків від 21.04.2015р.(а.с.37-38).

Згідно п.1.1, 4.1 Договору відповідач зобов'язався проводити оплату отриманого газу на умовах даного Договору, а саме:

- 30% вартості планового місячного обсягу газу зазначеного в п.2.1 відповідно до п.3.2. споживач оплачує Постачальнику до 10-го числа місяця поставки;

- 70% Споживач оплачує Постачальнику протягом місяця споживання, але не пізніше 10-го числа місяця наступного за місяцем поставки.

Додатковими угодами до Договору (а.с.24-29) сторони вносили певні зміни щодо розміру оплати газу та послуг з його постачання, а також строків оплати.

Зокрема, додатковою угодою №5 від 01.12.2014р. (а.с.27) сторони погодили, що з 01.12.2014р. оплата по договору (п.4.1) проводиться за наступним графіком:

- 30% вартості планового місячного обсягу газу зазначеного в п.2.1. відповідно до п.3.2. споживач оплачує Постачальнику до 10-го числа місяця поставки;

- 30% вартості планового місячного обсягу газу зазначеного в п.2.1. відповідно до п.3.2. споживач оплачує Постачальнику до 20-го числа місяця поставки;

- 30% вартості планового місячного обсягу газу зазначеного в п.2.1. відповідно до п.3.2. споживач оплачує Постачальнику до останнього робочого дня місяця поставки;

- Решту 10% Споживач оплачує Постачальнику по факту споживання, але не пізніше 10-го числа місяця наступного за місяцем поставки;

Укладення сторонами додаткової угоди №6 від 30.01.2015р. (а.с.28) до Договору свідчить про його пролонгацію, в тому числі і на поставки газу в січні-лютому 2015р.

Як вбачається із розрахунку заборгованості та акта звірки взаєморозрахунків відповідач порушував умови Договору щодо строків оплати та не в повному розмірі розраховувався з позивачем за отриманий газ, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 554 960,73 грн.

Зазначена сума боргу підтверджується актами прийому-передачі газу, платіжними дорученнями на його часткову оплату в сумі - 2 423 531,59 грн. (а.с.35-78) та актом звірки взаємних розрахунків.

Оскільки відповідач не надав суду доказів про сплату боргу, його суму не оспорив, вимогу позивача про стягнення заборгованості в сумі 554 260,73 грн. суд задовольняє як обґрунтовану.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктами 5.2 та 5.5 Договору сторони передбачили право Постачальника стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу, а в разі, неоплати фактично-спожитого газу, відповідно до акту, та наявності заборгованості у Споживача перед Постачальником більш ніж 20 календарних днів, Постачальник має право стягнути штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.

Згідно розрахунку позивача ним нараховано пеню за період прострочення платежів (із врахуванням графіків сплати сум заборгованості) в сумі 63992,42грн. за період прострочення з 10.08.2014р. по 09.02.2015р., що відповідає положенню ч.6 ст.232 ГК України.

10% штрафу згідно п.5 Договору позивач нараховує від суми загального неоплаченого боргу - 554 260,73 грн., що становить 55 426,07грн., що також відповідає умовам Договору.

Крім того, згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із розрахунку позивача та пояснення його представника в судовому засіданні інфляційні втрати на суму заборгованості нараховані не за весь період прострочення, а лише за квітень 2015р., що становить 77 596,50грн.

Розрахунок 3% річних за прострочення оплати отриманого газу за період з 10.08.2014р. по 26.05.2015р., наведений в позовній заяві, відповідає фактичним обставинам справи, відповідачем не спростований, а тому нарахована сума 3% річних - 10 969,37 грн. підлягає стягненню.

Також суд покладає на ПАТ"Ковельмолоко" витрати позивача по судовому збору в сумі 15 244,90 грн. в зв'язку із доведенням спору до суду з вини останнього.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" 762 245,09 грн., в тому числі: 554 260,73 грн. заборгованості за поставлений газ, 77 596,50 грн. інфляційних втрат, 63 992,42 грн. пені, 10 969,37 грн. - 3% річних та 55 426,07 грн. - 10% штрафу, а також 15 244,90 грн. витрат по судовому збору.

Повний текст рішення складено

24.06.2015

Суддя В. Л. Слупко