Рішення № 45527076, 18.06.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/5186/15-ц Провадження № 22-ц/772/1935/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27 Доповідач Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі головуючого Сала Т.Б., суддів Нікушина В.П., Жданкіна В.В., при секретарі Торбасюк О.І., за участю ОСОБА_2 та її представника, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2015 року ухвалене у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль», за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей органу опіки та піклування Вінницької міської ради про визнання недійсним договору іпотеки,

встановила:

В березні 2015 року ОСОБА_2 звернулась в суд з вищезазначеним позовом, який мотивувала тим, що 10.07.2007 року між ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» танеюбулоукладенокредитний договір, згідно якого банк надав позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом у 30600 дол. США.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» та позивачем було укладено договір іпотеки. Предметом іпотеки є квартира № 61, по вул. Некрасова, 26 кв. в м. Вінниці, яка належить іпотекодавцю (свідоцтво про право власності).

У позивача є дочка, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з ОСОБА_2 з 2003 року - з моменту отримання свідоцтва про право власності на житло.

Станом на день укладення договору іпотеки дочка мала право проживання у вказаній квартирі за місцем проживання своєї матері, і на день укладення іпотечного договору їй було лише 6 років.

Так як на момент укладення договору іпотеки попередньої згоди органів опіки та піклування не надавалось, ОСОБА_2 звернулась з вказаним позовом в суд, в якому просила визнати недійсним договір іпотеки укладений 11.07.2007 року між нею та ВАТ «ОСОБА_3 Аваль».

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому скаржник посилається на порушення норм матеріального і процесуального права через ненадання належної оцінки доказам, наявних в матеріалах справи, а також судом не наведено мотивів з яких було відхилено докази предявлені позивачем.

Мотивація апеляційної скарги аналогічна мотивації позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1 і 2ст. 213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.07.2007 року між ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/035-43/50231.

Згідно Договору банк на положеннях та умовах цього договору, надав позивачу кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 30600 доларів США. (а. с. 6-8).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 11.07.2007 року між тими самими сторонами було укладено договір іпотеки б/н, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за номером 3787 (а.с. 9-10).

Згідно п.1.2. договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в м. Вінниці, яка належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва за № 280 про право власності на квартиру в багатоквартирному будинку, виданого виконкомом Вінницької міської ради 26.06.2003 року, на підставі рішення виконкому ВМР від 26.06.2003 року № 991, зареєстрованого в КП «ВООБТІ» 01.08.2003 року в реєстровій книзі № 590 за номером 441(а. с. 9-11).

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що при укладанні іпотечного договору неповнолітня дочка позивача в спірній квартирі не була зареєстрована, що підтверджується копією довідки № 64-63 від червня 2007 рокуМКП «ЖЕК - 28» (а. с. 68).

Також ОСОБА_2 була ознайомлена з умовами договору іпотеки, підтвердила факт, що в користуванні малолітніх чи неповнолітніх дітей квартира (предмет іпотеки) не перебуває, завіривши ці обставини своїм підписом.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Пунктом 44 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що згідно зістаттею 32 ЦК України,статтею 177 СК Українитастаттею 17 Закону України «Про охорону дитинства»батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. У зв'язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки.

Колегією суддів також встановлено, що чоловік позивача, ОСОБА_6, який давав згоду на передачу квартири під заставу, зареєстрований у кімнаті відомчого гуртожитку, тобто не являється власником даної кімнати.

Іншого житла у приватній власності ні у позивача, ні у її чоловіка не має. Квартира, яка є предметом іпотеки це єдине житло, яке перебуває у власності позивача разом з її чоловіком.

Служба у справах дітей Вінницької міської ради, у своїх заявах про розгляд справи у їхню відсутність, просить прийняти рішення з урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 224 ЦК Україниправочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування є нікчемним.

Статтями 17,18 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що діти - члени сімї наймача або власника житлового приміщення мають право користування займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобовязані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Батьки або особа, які їх замінюють не мають права без дозволу органів опіки та піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори які підлягають нотаріальному посвідченню, відмовитись від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін відчуження житла, зобовязуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобовязання.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.

Положенняст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», яке вимагає попередньої згоди органу опіки і піклування для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право користування яким мають безпритульні діти, чинне з 01 січня 2006 року і на договори, укладені до цієї дати, не поширюються (стаття 58 Конституції України), що свідчить про недотримання сторонами на час укладення договору іпотеки від 05 жовтня 2011 року вимог законодавства щодо погодження у встановленому законом порядку органу опіки та піклування на передачу в іпотеку квартири, право користування якою мала малолітня дитина.

Суд першої інстанції вказаних положень не врахував.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині тих, що на момент укладення договору іпотеки іпотекодавець позивач, надав нотаріусу довідку з ЖЕКу в якій вказується про реєстрацію в спірній квартирі лише іпотекодавця, оскільки він не врахував наступні обставини на норми права.

Судом встановлено, що з моменту отримання спірної квартиру у власність, в даній квартирі проживала позивач разом з малолітньою дитиною та її чоловік. Іншого місця проживання у дитини не існувало. Місце реєстрації чоловіка ОСОБА_2 у гуртожитку, мало формальний характер, оскільки останній у вказаному гуртожитку не проживав.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місцем проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.

Встановлені обставини, які описані вище підтверджують факт проживання неповнолітньої дитини позивача у спірній квартирі, а отже, малолітня дитина позивача має право на користування житловим приміщенням за місцем проживання своїх батьків.

Також, слід відмітити, що довідку про склад осіб складала не позивач, а представники ЖЕКу на підстав даних, яким вони володіють, тому підстав стверджувати, що це зроблено позивачкою навмисно, не має.

Суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що в силу ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню судові витрати понесені позивачем за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України колегія суддів,

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2.

Визнати недійсним договір іпотеки б/н укладений 11.07.2007 року між ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» (код за ЄДРПОУ 14305909, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, будинок 9) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за №3787.

Стягнути з ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» (код за ЄДРПОУ 14305909, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, будинок 9) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 243, 60 грн. за подання позовної заяви та 121, 80 грн. судовий збір за подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підпис/ /підпис/

З оригіналом вірно: ОСОБА_7