Рішення № 45526796, 16.06.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/10286/15-ц

Провадження № 2/127/3639/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

16 червня 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іщук Т.П.,

при секретарі Коваленко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів та просила стягнути з відповідача на її користь суму вкладу в розмірі 3217,00 доларів США, 3% річних в розмірі 2,38 доларів США, а також, керуючись положеннями Закону України «Про захист прав споживачів», пеню в розмірі 868,59 доларів США та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Свій позов мотивував тим, що ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» порушено зобовязання відповідно до Договору банківського строкового вкладу (депозит) №300937/59122/7-14 від 26.09.2014 року, чинне законодавство та її права як клієнта банку, та такими протиправними діями їй завдані моралі страждання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання повторно не зявився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, а тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ЦК України щодо банківського вкладу та виконання зобовязань.

Судом встановлено, що 26.09.2014 року між відповідачем ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та позивачем ОСОБА_1 укладений Договір №300937/59122/7-14 банківського строкового вкладу (депозит) «Класік» на 7 міс. в іноземній валюті, відповідно до якого відповідач прийняв у позивача на депозитний рахунок грошові кошти у розмірі 3217,00 доларів США з процентною ставкою в розмір 11,5% річних на строк з 26 вересня 2014 року по 26 квітня 2015 року.

Внесення ОСОБА_1 грошових коштів на депозитний рахунок, у виконання умов договору, підтверджується квитанцією №1 від 26 вересня 2014 року (а.с.6).

Відповідно до умов договору, після закінчення строку, визначеного п.1 цього договору, вклад повертається в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями п.5.2 Основних умов.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» із заявою за про повернення коштів із зазначених банківських рахунків в звязку з закінченням строку договору (а.с. 11), однак кошти повернуті не були, тобто відповідачем ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» було істотно порушено договір банківського вкладу. Як вбачається з виписки по особовому рахунку за період з 26.09.2014 року по 08.06.2015 року банком повернуто лише 200 доларів США, станом на 06.05.2015 року залишок коштів на рахунку становить 3193,63 доларів США. Дані кошти не повернуті і на момент розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад); за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів є обґрунтованими у розмірі 3193,63 доларів США, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню саме в розмірі залишку на рахунку. Стягнення суми вкладу в іноземній валюті відповідає Положенню про порядок здійснення банками вкладних операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженому постановою Правління НБУ від 03.12.2003 року №516.

Також обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню є вимога про стягнення 3% річних в розмірі 2,38 доларів США.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. За змістом зазначеної норми закону та ст. 1058 ЦК України, яка регулює правовідносини, що випливають з договору банківського вкладу, зобовязання банку з повернення вкладу вважається виконаним, коли вкладнику буде надана реальна можливість отримати та розпорядитися на свій розсуд вкладом. Наразі банк свої зобовязання не виконав. Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зважаючи на прострочення банком виконання зобовязання, вимога щодо стягнення 3% річних є обґрунтованою. Даний висновок суду відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року №6-140цс13.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені, то суд звертає увагу, що відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 року №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», неустойка (штраф, пеня) стягується лише тоді, коли це передбачено укладеним сторонами договором чи відповідним нормативним актом. Однак, судом встановлено, що умовами договору не передбачена відповідальність банку за прострочення виконання зобовязання у вигляді пені в розмірі передбаченому ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів». Зважаючи, що пеня не передбачена договором укладеними між сторонами, а сума вкладу, з якої проведений позивачем розрахунок пені, не є вартістю робіт (послуг) в розумінні ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», тому підстави для стягнення пені відсутні.

Щодо відшкодування моральної шкоди, то вимога в цій частині також задоволенню не підлягає, оскільки ні договором банківського вкладу, ні законом, який регулює правовідносини, що виникли між сторонами, не передбачена така відповідальність за невиконання зобов'язання як відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються судомами, зокрема, коли право на відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень, у випадках, передбачених статтями законодавством, яким встановлено відповідальність за заподіяння моральної шкоди, при порушенні зобовязань, що підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, якими врегульовано такі зобовязання і передбачено відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Як зазначалося, ні договором, ні чинним законодавством, яке регулює спірні правовідносин, що виникли між сторонами, не передбачено відшкодування моральної шкоди, в тому числі і Законом України «Про захист прав споживачів», оскільки п.5 ч.1 ст.4 цього Закону передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону, а не за невиконання зобовязань за договором.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, якщо позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тому з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 675,41 грн. (сума визначена з врахування курсу валют на дату подання позову до суду).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.526, 527, 530, 625, 1058, 1060, 1061, 1066, 1068, 1074 ЦК України ст.ст.10,11,60,88, 110,209,213-215,218, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «фінанси та кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема 60, код ЕДРПОУ 09807856) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 3193,63 доларів США ( три тисячі сто девяносто три доларів США 63 центів) неповернутих коштів за договором банківського вкладу №300937/59122/7-14 від 26 вересня 2014 року, 2,38 доларів США( два долари 38 центів) - 3% річних, а всього 3196,01 доларів США ( три тисячі сто девяносто шість доларів США 01 цента).

В решті вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема,60, код ЕДРПОУ 09807856) на користь держави 675,41 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня його проголошення.

Суддя: