Ухвала суду № 45522839, 23.06.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 686/4300/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1226/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Варвус Ю.Д.,

суддів: Заїки В.М., Пастощука М.М.,

при секретарі: Шевчук Ю.Г.

за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2015 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, про стягнення аліментів.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

03 березня 2015 року ОСОБА_1, звертаючись в суд із зазначеним позовом вказувала, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі, який розірвано в лютому 1997 року. Від шлюбу у них є син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який досяг повноліття. Проте, син продовжує навчатись на першому курсі денної форми навчання в Національній академії державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького. У звязку з цим, відповідач повинен утримувати сина до закінчення навчання у вищому навчальному закладі.

З врахуванням уточнень до позовної заяви, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її користь на сина в розмірі 1/4 усіх його доходів, починаючи з дня предявлення позову до суду і до закінчення навчання.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ________________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_6 Категорія: 48,50

Доповідач: Варвус Ю.Д.

від 07 травня 2015 року позов задоволено частково стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_5 в розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 05 березня 2015року і до досягнення 23-річного віку, але не довше, ніж до припинення навчання. Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 243 грн.60 коп. в дохід держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що судом не взято до уваги, що син отримує всі види забезпечення у звязку з навчанням, а позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_5, потребує матеріальної допомоги на навчання чи проживання. Посилається на своє скрутне становище, оскільки на його утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей, які навчаються, а його дружина не працевлаштована, разом із своєю сім'єю проживає у гуртожитку, оренду платить близько 700 грн. в місяць.

Апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно ст.198 СК України батьки зобовязані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітню дитину в твердій грошовій сумі та (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Як розяснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15 травня 2006 року, обовязок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у звязку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що відповідач є батьком повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є студентом першого курсу денного відділення Національної академії Державної прикордонної служби України імені ОСОБА_7 (а.с.5).

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_5 має незадовільний стан здоров'я, у звязку з чим потребує додаткових витрат на лікування (а.с. 36, 37, 42). Доходів, які б забезпечували нормальні умови його навчання, ОСОБА_5 також немає, тому потребує матеріальної допомоги.

Згідно довідок про доходи за період з 01 січня 2015 року по 30 березня 2014 року відповідач отримав дохід в розмірі 8719 грн.28 коп., позивачка в розмірі 3587 грн.79 коп. (а.с.28, 41).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач має можливість надавати для утримання сина матеріальну допомогу та зобовязаний надати таку допомогу у звязку з продовженням ним навчання.

При визначенні розміру щомісячної матеріальної допомоги, судом першої інстанції враховано матеріальний стан відповідача та те, що на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, які є студентами Камянець-Подільського базового індустріального коледжу, в звязку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто аліменти з відповідача на користь позивача для утримання сина ОСОБА_8 на час навчання останнього, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення ним 23-х років, за умови його навчання.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів у справі, що на законність і обґрунтованість судового рішення не впливають.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду прийняте з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а тому підстав для його скасування чи зміни в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус