Рішення № 45521258, 16.06.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 596/61/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Митражик Е.М. Провадження № 22-ц/789/516/15 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія - 25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Парандюк Т.С., Дикун С.І.

при секретарі - Коваль О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" на рішення Гусятинського районного суду від 23 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Провідна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИЛА:

в січні 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ПрАТ "Страхова компанія "Провідна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про відшкодування 2 538 грн. матеріальної шкоди та 126,90 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, посилаючись на те, що є потерпілою в ДТП, яка мала місце 22.07.2013 року близько 15:00 год. з вини ОСОБА_2, який керуючи автомобілем "Mercedes-Benz 110 CDI" (р.н. НОМЕР_1) здійснив на неї наїзд, коли вона рухалась тротуаром як пішохід. На час ДТП володільцем автомобіля "Mercedes-Benz 110 CDI" (р.н. НОМЕР_1) був ОСОБА_2 та згідно з полісом № АС/1401445 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів його цивільно-правова відповідальність застрахована відповідачем. Вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12.12.2013 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Однак, при зверненні із заявою № НОМЕР_2 04.04.2014 року у філію ПрАТ «СК «Провідна» у м.Тернопіль про виплату страхового відшкодування, позивачеві було відмовлено.

Зазначає, що матеріальна шкода полягає у понесені витрат на придбання за власні кошти медикаментів та виробів медичного призначення, які були призначені лікарем, на загальну суму 2 538 грн., оскільки знаходилася на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, зокрема, в травматичному відділі Гусятинської ЦКРЛ у період з 22.07.2013 року по 22.08.2013 року. Вказані витрати ОСОБА_2 їй не відшкодовано. Розмір спричиненої їй матеріальної шкоди, який покривається лімітом відповідальності страховика, становить 2 538 грн., яку просить стягнути.

Спричинена моральна шкода полягає в тому, що вона перенесла істотні переживання за своє життя та здоров'я в момент ДТП від усвідомлення того, що могла втратити життя. Крім того, зазнала душевних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою ОСОБА_2 Під час руху тротуарами біля дороги чи під час переходу проїзної частини та від звуку автомобіля що наближається, відчуває психологічний дискомфорт, тривогу. Ці обставини змінили звичний спосіб життя та потребують додаткових зусиль для його відновлення. ОСОБА_2 частково моральна шкода їй була відшкодована у розмірі 5000 грн., за виключенням шкоди, яка підлягає відшкодуванню страховою компанією - передбачений законом ліміт відповідальності у розмірі 126, 90 грн., яку просить стягнути. При зверненні до ПрАТ «Страхової компанії «Провідна» їй було відмовлено в виплаті цих коштів, просить стягнути в її користь з відповідача 2538 грн. матеріальної та 126, 90 грн. моральної шкоди.

Рішенням Гусятинського районного суду від 23 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Провідна" (ідентифікаційний код 23510137, бульвар Тараса Шевченка, 37/122, м. Київ) на користь ОСОБА_1 1185 (одну тисячу сто вісімдесят п'ять) гривень 13 коп. відшкодування матеріальної шкоди та 126 (сто двадцять шість) грн. 90 коп. моральної шкоди.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Провідна" на користь держбюджету Гусятинського району (одержувач: УДКУ в Гусятинському районі, код ЄДРПОУ суду 02886568, банк одержувачу: ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012 р/р 31216206700116, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код отримувача коштів (код за ЄДРПОУ): 37373001) судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Додатковим рішенням Гусятинського районного суду від 6 квітня 2015 року стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Провідна" на користь держбюджету Гусятинського району (одержувач: УДКУ в Гусятинському районі, код ЄДРПОУ суду 02886568, банк одержувачу: ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012 р/р 31216206700116, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код отримувача коштів (код за ЄДРПОУ): 37373001) судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

В апеляційній скарзі приватне акціонерне товариство "СК "Провідна" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ПрАТ "СК "Провідна" зазначило, що вироком Гусятинського районного суду від 12.12.2013р. встановлено, що ОСОБА_1 претензій матеріального характеру до ОСОБА_2, особи яка завдала їй шкоду, не має. Та зазначає, що обвинувачений відшкодував їй матеріальну та моральну шкоду. Тобто, позивач вже скористався своїм правом вимоги відшкодування завданої йому шкоди, задовольнивши її за рахунок особи, яка цю шкоду йому завдала, знову повторно просить стягнути із відповідача ці самі кошти.

У судове засідання сторони по справі не з'явилися хоча належним чином були повідомлені про час та дату слухання справи. Від апелянта ПрАТ "СК "Провідна" надійшло клопотання про те, що вони підтримують свою апеляційну скаргу та просять розглядати справу у їх відсутності. ОСОБА_1 подала в канцелярію апеляційного суду пояснення, у якому зазначила, що предметом розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_2 не було відкошування їй шкоди. Відсутність у неї претензій до водія обумовлена тим, що вона знала, що його цивільно-правова відповідальність застрахована, і витрати на лікування у межах передбачених лімітів відповідальності їй повинна відшкодувати страхова компанія "Провідна". Просить справу також слухати у її відсутність.

Тому, враховуючи вищенаведене, а також зважаючи на вимоги ч.2 ст.305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Враховуючи наведене, колегія вважає за можливе справу слухати у відсутність сторін у письмовому провадженні.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_2 у скоєні ДТП доведена у судовому порядку, цивільно-правова відповідальність була застрахована ПрАТ "СК "Провідна", відповідачем не здійснено страхового відшкодування, а тому страховик у відповідності до положень наведених правових норм зобов'язаний відшкодувати потерпілій ОСОБА_1 мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану з її лікуванням в розмірі 1185,13 грн. та 126,90 грн. моральної шкоди в межах заявлених вимог.

Колегія суддів з даними висновками суду першої інстанції погодитись не може, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Тому, згідно ст. 309 ч. 1 п. 4 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

У ч. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вказано, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто, виходячи із суті такого страхування, закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

В ч.17 ст.9 Закону України "Про страхування" зазначено, що страхове відшкодування не може перевищувати розмір прямого збитку.

Пунктом 4 частини 1 ст. 991 ЦК України та ч.1 ст.26 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала.

Як вбачається із вироку Гусятинського районного суду від 12 грудня 2013 року в кримінальному провадженні № 120132100200000159, ОСОБА_2 визнано винним за ст. 286 ч. 2 КК України за те, що 22.07.2013 року близько 15:30 год. водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем "Mercedes-Benz 110 CDI" (р.н. НОМЕР_1) та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухався автодорогою "Гусятин-Копиченці" і порушив правила безпеки дорожнього руху, скоїв ДТП, що спричинило смерть гр. ОСОБА_3 та завдало тілесні ушкодження середньої тяжкості потерпілій ОСОБА_1 Потерпіла ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, проте надіслала суду заяву, в якій просить суворо не карати ОСОБА_2, оскільки він відшкодував їй матеріальну та моральну шкоду і претензій матеріального характеру вона до нього немає (а.с.5-6).

ОСОБА_2 в судовому засіданні першої інстанції пояснив, що всі витрати з приводу лікування ОСОБА_1 сплачував він особисто, представивши суду квитанції на придбання медпрепаратів (а.с.65-78), а також відшкодував моральну шкоду в сумі 5000 грн. Крім цього, син ОСОБА_1 - ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_5 кошти для придбання медпрепаратів на лікування матері на загальну суму 13 937,98 грн., про що склав розписку (а.с.79).

Як видно із Полісу №АС /1401445 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільна відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна», відповідно до якого ліміт страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 100 000 грн.; за шкоду заподіяну майну - 50000 грн.; розмір франшизи - 500 грн. Строк дії страхового полісу з 01.05.2013 року по 30.04.2014 року.

За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 1194 ЦК України питання відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування.

Отже, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2, який визнаний винним у даному ДТП, виявив згоду і самостійно позивачці відшкодував завдану шкоду, в зв'язку з чим остання подала суду заяву, що немає до ОСОБА_2 претензій матеріального характеру.

Пунктом 24.1 ст. 24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїм вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, що позивачкою не долучено жодного доказу про понесені нею витрати на лікування і не заперечила вона даного факту в представлених апеляційному суду поясненнях, а тому не заслуговують на увагу доводи апелянта, що страховик у будь-якому випадку зобов'язаний відшкодувати витрати на лікування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутні підстави щодо стягнення з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Провідна" в користь ОСОБА_1 шкоди завданої внаслідок ДТП, а тому в позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

Вирішила :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Провідна" - задовольнити.

Рішення Гусятинського районного суду від 23 лютого 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Провідна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.М. Храпак