Рішення № 45515260, 30.06.2011, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 22-ц-1766/11 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський О. М.

Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 І. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

ОСОБА_2

суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.,

при секретарі: Бандрівській М.Ю.,

з участю ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства Страхова компанія Граве Українана рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 листопада 2010 року за позовом ОСОБА_5 до Закритого акціонерного товариства Страхова компанія Граве Україна, третя особа ОСОБА_6 ВДВС ЛМУЮ про стягнення заборгованості по сплаті страхового відшкодування, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено.

Постановлено стягнути із Закритого акціонерного товариства Граве Україна(МФОЛ 825014 ЄДРПОУ 35009321, п/р 37311001008817 у АТ Прокредит Банк) на користь ОСОБА_5: 3633,3 грн. - річних, 16 010,72 грн. - інфляційні витрати, 4421,5 грн. - пені, а всього разом 24 065,56 грн. заборгованості за договором страхування.

Стягнуто із Закритого акціонерного товариства Граве Українана користь ОСОБА_5 241 грн. судового збору та 120 грн; витрат за інформаційно - технічне забезпечення.

Дане рішення оскаржив відповідач.

В апеляційній скарзі покликається на те, що судом не враховано, що термін виплати страхового відшкодування слід розраховувати від дати прийняття судом рішення, яким було задоволено стягнення страхового відшкодування, а саме від 07.07.2010р.

Відповідно до умов п. 9.7. договору страхування „Днем виплати страхового відшкодування вважається дата списання коштів з рахунку страховика."

Як підтверджує лист ПАТ „Фольксбанк" № 14-0/10853 від 31.05.2010р. кошти по справі ОСОБА_5 були списані з рахунку 07.09.2009 року, тобто з цього часу зобов'язання страховика по сплаті страхового відшкодування вважається виконаним.

Не аргументованим у рішенні суду є також той факт, що представник відповідача не

вчасно отримав кошти від ОСОБА_6 ВДВС, який в свою чергу не заперечує, що розмір

страхового відшкодування надійшов у Державну виконавчу службу 07.07.2009р. і до

09.12.2009 року знаходились на рахунку виконавчої служби.

Відповідач не може нести відповідальність за дії виконавчої служби по несвоєчасному перерахування страхового відшкодування позивачу, який звернувся за примусовим стягненням зі страховика страхового відшкодування саме через ОСОБА_6 виконавчу службу.

Суд також не врахував, що ст.ст. 626,629 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Слід зазначити, що суд цитує статті 625 ЦК України, забувши вказати, що між страховиком та страхувальником все ж існують договірні відносини.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов п. 13.2 договору страхування сторони за погодженням встановили розмір санкцій (неустойки) за порушення виконання договірних зобов'язань, а саме:

При порушенні строків здійснення виплати страхового відшкодування страховик зобов'язаний сплатити страхувальнику неустойку (пеню) в розмірі 0,01 % від суми, що підлягає виплаті, за кожен день прострочення

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задоволити позов на суму 1708 грн. 11 коп.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася з позовом до ЗАТ СК Граве Українапро стягнення заборгованості по сплаті пені, річних та інфляційних за договором страхування на загальну суму 24 065 грн. 56 коп.

В обґрунтування заявленого позову покликалася на те, що між нею та ЗАТ СК ІНПРО22.05.2007р. було укладено договір страхування про страхування легкового автомобіля марки Мерседес-Бенц, реєстраційний номер НОМЕР_1. Страхова сума складала 131 300 грн. 01 квітня 2008 року в смт. Славськ Сколівського району невідомі особи скоїли крадіжку вищевказаного автомобіля. 03.04.2008р. за фактом крадіжки автомобіля була порушена кримінальна справа, а згідно умов договору виплати у випадку протиправного позбавлення страхувальника транспортного засобу проводяться тільки за умови порушення, кримінальної справи. Таким чином відповідач зобов'язаний був здійснити позивачу виплату страхового відшкодування до 03.12.2008р. Листом від 12.05.2008року відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування. Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 06.07.2009р. скасовано рішення Галицького районного суду м. Львова від 11.03.2009р. та задоволено позов до ЗАТ Страхова компанія Граве Українаі стягнуто на її користь 119 483 грн. Тобто судовим рішенням підтверджено безпідставність відмови у виплаті страхового відшкодування. Навіть після рішення суду відповідач почала проводити виплату їй страхового відшкодування на підставі судового рішення тільки 09.12.2009р. Вважала, що страхова компанія зобов'язана сплатити її пеню в розмірі 4421,5 грн., інфляційні витрати - 16010,72 грн. та 3% річних за весь час прострочення виплат в розмірі 3633,34 грн., а всього разом 24065,56 грн. Просила позов задоволити.

Судом встановлено, що відповідач зобов'язаний був здійснити позивачу виплату страхового відшкодування до 03.12.2008р. Листом від 12.05.2008 року відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування. Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 06.07.2009р. скасовано рішення Галицького районного суду м. Львова від 11.03.2009р. та задоволено позов до ЗАТ Страхова компаніяГраве Українаі стягнуто на користь ОСОБА_5 119 483 грн. Тобто судовим рішенням підтверджено безпідставність відмови у виплаті страхового відшкодування. Навіть після рішення суду відповідач почав виконувати тільки 09.12.2009р., тим самим, порушив укладений договір і не виплатив пені.

Тому суд прийшов до висновку, що із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по сплаті річних, індексу інфляції та пені в розмірі 24065,56 грн. за договором страхування.

Апелянт покликається на те, що позивач, зважаючи на незаконність прийнятого страховиком рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, термін виплати страхового відшкодування слід розраховувати від дати прийняття судом рішення, яким було задоволено стягнення страхового відшкодування, а саме від 07.07.2010р.

Ці покликання є безпідставні, т.я. вказаним судовим рішенням від 06.07.2009р. визнано незаконність прийнятого страховиком рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування з моменту коли він мав здійснити таку виплату, тобто з 3.12.2008 року.

Тому позивач правомірно саме з цієї дати представив свої розрахунки по сумах, що прийняв до уваги суд.

Не заслуговують на увагу і покликання на те, що не аргументованим у рішенні суду є також той факт, що представник відповідача не вчасно отримав кошти від ОСОБА_6 ВДВС, який в свою чергу не заперечує,щорозмірстрахового відшкодування надійшов у Державну виконавчу службу 07.07.2009р. і до 09.12.2009 року знаходились на рахунку виконавчої служби. Відповідач не може нести відповідальність за дії виконавчої служби по несвоєчасному перерахування страхового відшкодування позивачу, який звернувся за примусовим стягненням зі страховика страхового відшкодування саме через ОСОБА_6 виконавчу службу.

При цьому судова колегія враховує те, що саме з ініціативи відповідача ОСОБА_6 ВДВС ЛМУЮ не виконував рішення суду. Так відповідач звертався до суду з позовом про розстрочку виконання рішення суду.

Отже вини ОСОБА_6 ВДВС ЛМУЮ у невиконанні рішення суду від 06.07.2009р. немає, а таке не виконувалось з вини відповідача, т.я. на даний час ухвала Галицького районного суду м. Львова від 2 вересня 2009 року суду про розстрочку виконання рішення суду скасована (а.с.96).

Судова колегія враховує і те, що при невиконанні рішення суду у позивача виникає право стягувати суми, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинилися. У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (а не в силу ухвалення рішення суду).

Отже наявність судового рішення від 06.07.2009 року за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин між сторонами. Тобто саме по собі ухвалення судового рішення, виконання якого не здійснено вчасно, не припиняє зобов'язальних правовідносин між сторонами договору й не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання ними грошового зобов'язання та не позбавляє позивача права на пені за несвоєчасну сплату страхових сум.

Таким чином в звязку з несвоєчасним виконанням судового рішення позивач вправі вимагати від відповідача зазначених сум за весь час невиконання зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до вірного висновку, що позов підлягає задоволенню.

Ці доводи апелянта не спростовують висновків суду, такі не ґрунтуються на законі спростовуються вищенаведеним.

В той же час суд не врахував, що відповідно до ст.258 ЦК України встановлена позовна давність один рік щодо стягнення пені, на що вказує апелянт.

З цим погодився в засіданні судової колегії представник позивача та вказав, що сума пені становитиме 4 361грн.75 коп., а не 4421,5 грн.

Тому в цій частині рішення слід змінити та слід стягнути 4 361грн.75 коп. пені, а всього стягнути із відповідача на користь позивача 24005 грн. 56 коп. та відповідно зменшиться сума судового збору з 241грн. до 200 грн.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.599, 625, 992 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст. 309, ч. 2 ст.314, ст.ст. 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Страхова компанія Граве Україна частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 листопада 2010 року в частині стягнення пені змінити та стягнути 4 361грн.75 коп., а всього стягнути із Закритого акціонерного товариства Страхова компанія Граве Українана користь ОСОБА_5 24005 грн. 56 коп. та 200 грн. судового збору.

В решті частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішення законної сили.

Головуючий :

Судді: