Рішення № 4551096, 31.03.2008, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2-399/2008 p

.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2008 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарях - Літвінов С. С. , Козаченко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2008 року ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином в якому вказувала, що в серпні 2007 року біля 20 годин ЗО хвилин в с. Степове Вознесенського району відповідачка під час сварки з позивачкою, завдала останній металевим прутом декілька ударів по різним частинам тіла, спричинивши тим самим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

За вказаним фактом було порушено кримінальну справу, ОСОБА_2 було пред'явлено обвинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч.1  ст. 122 КК України.

Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 грудня 2007 року відповідачка була звільнена від кримінальної відповідальності за злочин в зв'язку з передачею її на поруки трудового колективу ВАТ «Вознесенський сиркомбінат».

В результаті злочину позивачці була спричинена матеріальна шкода у вигляді витрат на придбання ліків в сумі 116, 05 грн.

Крім цього потерпіла зазнала моральних страждань, що виразилися у фізичному болю, нервових стражданнях, порушенні нормального ритму життя внаслідок знаходження на стаціонарному лікуванні в період з 22 серпня 2007 року по 03 вересня 2007 року, тривалому амбулаторному лікуванні, неодноразового звернення позивачки до правоохоронних органів за захистом своїх прав, відсутністю будь-яких намагань щодо добровільного відшкодування завданої шкоди зі сторони заподіювача шкоди.

Грошовий еквівалент моральної шкоди оцінює в 2000 грн.

Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1просила стягнути з ОСОБА_2 матеріальну та моральну шкоду, а також всі понесені позивачкою судові витрати.

В судовому засіданні позивачка та її представник - ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги в повному обсязі та підтвердили обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідачка та її представник - ОСОБА_4 - в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, пояснивши, що погоджуються з необхідністю відшкодування матеріальної шкоди, а також її розміром. В той же час, при

визначенні грошового еквіваленту моральної шкоди просили врахувати те, що ініціатором інциденту між сторонами була позивачка, а також враховуючи позитивну характеристику завдавача шкоди, тяжке матеріальне становище останньої та наявність на її утриманні двох малолітніх дітей, вважали достатньою компенсацію в 500 грн.

Заслухавши пояснення сторін, їхніх представників, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, а також матеріали кримінальної справи за №1-406/07 по обвинуваченню ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1  ст. 122 КК України, суд прийшов до наступного.

Так, судом встановлено, що 19 серпня 2007 року близько 20 години 30 хвилин вАДРЕСА_1 ОСОБА_2 на ґрунті особистих неприязних відносин в ході сварки умисно нанесла металевим прутом два удари по різним частинам тіла ОСОБА_1, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді кровопідтіку в області голови, лівої верхньої та нижньої кінцівки, тулубу ліворуч, струсу головного мозку, перелому лівого ребра ліворуч, що відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 грудня 2007 року відповідачка була звільнена від кримінальної відповідальності за злочин в зв'язку з передачею її на поруки трудового колективу ВАТ «Вознесенський сиркомбінат», а провадження по кримінальній справі відносно неї закрито.

Вказані обставини не заперечувалися сторонами в судовому засіданні, а також повністю підтверджуються матеріалами справи (а.с. 3-5, 33), матеріалами кримінальної справи за №1-406/07, тому не підлягають повторному доказуванню.

В результаті злочину потерпілій ОСОБА_1з вини відповідачки була спричинена матеріальна шкода, яка полягає у витратах, пов'язаних з її знаходженням на стаціонарному лікуванні (а саме придбанні лікарських засобів).

Як вбачається з довідки комунальної установи «Вознесенська центральна районна лікарня» за НОМЕР_1 від 18 грудня 2007 року та копії листка непрацездатності (а.с. 4-5) в зв'язку з ушкодженням здоров'я позивачка знаходилася на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні лікувальної установи в період з 22 серпня 2007 року по 03 вересня 2007 року, при цьому нею було придбано за власні кошти ліки на загальну суму 116, 05 грн.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 1166 ЦК України, вказана матеріальна шкода підлягає стягненню з відповідачки на користь ОСОБА_1в повному обсязі.

Водночас ч. 1  ст. 1167 ЦК України передбачає право особи, якій завдана моральна шкода, вимагати відшкодування такої шкоди особою, яка її завдала, за наявності вини останньої.

Відповідно до статей 23, 1168 ЦК України моральна шкода може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я та відшкодовується в грошовій, майновій або іншій формі одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

В судовому засіданні знайшов своє підтвердження та не заперечувався сторонами той факт, що внаслідок злочину позивачці була завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болю внаслідок ушкодження здоров'я, пов'язаних

з цим душевних стражданнях, порушенням нормального ритму життя внаслідок тривалого лікування.

Вирішуючи питання про визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд у відповідності з вимогами статті 23 ЦК України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» враховує характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала позивачка, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує вік постраждалої, характер, ступінь тілесних ушкоджень, час знаходження її на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, наслідки порушення нормального ритму життя внаслідок тривалого лікування, а також відсутність будь-яких намагань щодо добровільного відшкодування завданої шкоди зі сторони заподіювача шкоди (а.с. 3-5, 33).

Проте суд, не вважає підставою для зменшення розміру моральної шкоди позитивну характеристику відповідачки, тяжке матеріальне становище останньої та наявність на її утриманні двох малолітніх дітей, оскільки це суперечить вимогам ч. 4  ст. 1193 ЦК України.

Згідно цієї норми суд дійсно може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, однак це не стосується випадків, коли шкоду завдано вчиненням злочину.

За такого, суд вважає достатнім відшкодування моральної шкоди в сумі 1500 грн.

Відповідно до ст. 79, п. 3 ч. 1  ст. 81, ч.1-З ст. 88 ЦПК України п. 4 ч. 1  ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 №7-93 (зі змінами) з відповідачки (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) також підлягають стягненню судові витрати, а саме:

· на користь ОСОБА_1 - витрати на правову допомогу в сумі 229 грн.;

· на користь місцевого бюджету м. Вознесенська державне мито в сумі 126 грн.;

· на користь державного бюджету м. Вознесенська витрати з інформаційно -технічного забезпечення розгляду справи в сумі 23 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 79, 81, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 116 (сто шістнадцять) гривень 05 копійок, відшкодування моральної шкоди в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень, витрати на правову допомогу в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять)

гривень, а всього на загальну суму 1845 (одна тисяча вісімсот сорок п'ять) гривень 05 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету м. Вознесенська (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31415537700007) 126 (сто двадцять шість) гривень державного мита.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 23 (двадцять три) гривні на користь державного бюджету м. Вознесенська: (Банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ: 23406957, МФО 826013, р/р 31210259700007).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.