Справа №2-437/2008
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2008 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання - Сиверин Л.А., за участю прокурора - Мазуренко Н.А., представника Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області -ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом прокуратури Миколаївської області в інтересах Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області (далі - Вознесенська ОДПІ) до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином, -
ВСТАНОВИВ:
21.01.2008 року прокуратура Миколаївської області звернулася до суду з позовом в інтересах Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином, в розмірі 70 010 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, відповідач ОСОБА_2 , будучи приватним підприємцем, з метою умисного ухилення від сплати податків, шляхом приховування та зниження об'єкта оподаткування в четвертому кварталі 2001 року та в травні 2002 року не сплатив податок на додану вартість у вищевказаному розмірі, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів, які входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку.
Посилаючись на положення ст. 1166 ЦК України, а також на те, що внаслідок злочинних дій відповідача, відповідно до вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.10.2006 року, завдано істотну шкоду державним інтересам, позивач просив позовні вимоги задовольнити.
В судовому засіданні прокурор та представник Вознесенської ОДПІ позовні вимоги підтримали в повному обсязі, наполягали на їх задоволені, зазначаючи, що відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 212, ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України, та його злочинними діями було завдано збитків державі в розмірі 70 010 грн. 00 коп., які відповідач добровільно не відшкодував.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність для цього будь-яких правових підстав.
Дослідивши та оцінивши матеріали цивільної справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 09.01.1992 року був взятий на податковий облік в Вознесенській ОДПІ як суб'єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи. 27.07.1997 року останній, зареєструвавшись як платник податку на додану вартість, отримав свідоцтво платника ПДВ за НОМЕР_1.
ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Встановлення системи оподаткування, податків і зборів, їх розмірів та порядку сплати є виключно прерогативою закону. При унормуванні цих суспільних відносин держава має право визначати механізми, які забезпечують платником належну сплату податків і зборів.
Так, згідно Закону України «Про додану вартість» від 03.04.1997 року (з послідуючими змінами та доповненнями), платник вказаного податку є відповідальною особою за його нарахування, утримання та сплату до бюджету, отже, несе відповідальність за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.1).
Між тим відповідач ОСОБА_2 з метою умисного ухилення від сплати вищевказаного податку допустив порушення податкового законодавства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у розмірі 70 010 грн. 00 коп. (у третьому - четвертому кварталі 2001 року - 68 578 грн. 00 коп., в травні 2002 року - 1 432 грн. 00 коп.), за що був притягнутий до кримінальної відповідальності.
Вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.10.2006 року відповідач був визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 212, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України. 20.10.2006 року вказаний вирок набрав законної сили.
Виходячи з положень ст. ст. 3, 4 ЦПК України, ст. ст. 28, 50 КПК України громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред'явили вимогу про відшкодування збитків відповідно до статті 28 цього Кодексу, мають право пред'явити позов про відшкодування завданої шкоди у кримінальному процесі або в порядку цивільного судочинства. Оскільки зазначені позовні вимоги не були заявлені під час розгляду вищевказаної кримінальної справи, позивач має право на звернення з даним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.
Стаття 1166 ЦК України містить правило про загальний делікт, відповідно до якого будь - яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі.
Так, фактичне ненадходження коштів до державного бюджету в зв'язку з умисним ухиленням ОСОБА_2 від сплати податку на додану вартість шляхом приховування та зниження об'єкта оподаткування в сумі 70 010 грн. 00 коп.3найшло своє підтвердження в судовому засіданні, зокрема, вбачається з матеріалів кримінальної справи № 1-322/2006.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також положення ч.4 ст. 61 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Згідно ст. 81, ст. 88 ЦПК України, ст. 4 п.30 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" від 21.01.1993 року з відповідача ОСОБА_2 , також підлягають стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 700, 10 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 61, 81, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги прокуратури Миколаївської області в інтересах Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ( р/р 31118102700007, код доходу 21080600, МФО 826013, ОКПО 23626096 ГУДК
в Миколаївській області) в порядку відшкодування завданої шкоди 70 010 (сімдесят тисяч десять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі місцевого бюджету м. Вознесенська ( Банк УДК в Миколаївській області код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31418537600007) судовий збір у розмірі 700 (сімсот) грн. 10 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь бюджету м. Вознесенська 22050000 (банк отримувач: ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ: 23406957, МФО 826013, р/р 31210259700007) витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі ЗО (тридцять) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Судове рішення № 4551079, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 01.04.2008. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-437/2008. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: