Дата документу 20.05.2015
Справа № 334/6516/14-ц
Провадження № 2/334/75/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2015 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого - судді Лихосенко М.О.,
при секретарі Череп М.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про визнання договору поруки припиненим,
в с т а н о в и в :
Позивач ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 81180 грн. 15 коп., вказавши в заяві, що 28.11.2012р. між ПАТ "Сведбанк", який є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк" та Факторинговою компанією "Вектор Плюс" укладений Договір факторингу.
28.11.12р. між ТОВ ФК " Вектор Плюс" та ТОВ " Кредитні ініціативи" також укладено договір факторингу.
Відповідно до п.2.1, 2.2 Договору банк відступає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить банку на підставі документації. З моменту відступлення баком фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованості, стають для фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до фактора переходять всі пов`язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісії, штрафних санкцій та інших обов`язкових платежів.
Внаслідок укладених договорів відбулась заміна кредитора, а саме, ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором № 0703/0408/88-070 від 21.04.2008р.позичальником згідно якого є ОСОБА_1
Таким чином, на даний час усі права кредитора за вказаним кредитним договором належать ТОВ «Кредитні ініціативи».
У відповідності до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
21.04.2008р. між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0703/0408/88-070, на підставі якого вона отримала кредит в розмірі 60000 грн., зі сплатою 13,9% річних за весь строк фактичного користування кредитом, з кінцевим терміном повернення 21.04.2016р.
Відповідно до п.3.1 кредитного договору, позичальник зобов`язався погасити заборгованість за кредитом, шляхом внесення коштів на позичковий рахунок № НОМЕР_3 щомісяця, через касу банку згідно додатку № 1, що є невід`ємною частиною даного договору.
Відповідно до п.3.3 кредитного договору, проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісяця в період з 01 по 10 число включно за попередній місяць та на момент повернення кредиту на рахунок відсотків № НОМЕР_4.
Відповідно до п.8 кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за кредитним договором та/або строків сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, позивачем 21.04.2008р. був укладений договір поруки № 0703/0408/88-070-Р-1 з ОСОБА_2
Відповідно до п. 1, 2, 4 договору поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором. У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, в тому числі по основному зобов`язанню, нарахованими процентами, пені, комісії, та іншими платежами, передбаченими основними зобов`язаннями.
У зв`язку з простроченням термінів погашення кредиту, сплати відсотків та нарахованої пені позивачем було надіслано боржникам вимогу про дострокове погашення кредиту, що підтверджується повідомленням.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 19.06.2014р. за нею утворилась заборгованість в сумі 81180,15 грн., яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 499-9,75 грн., заборгованості за відсоткам за користування кредитом в сумі 20924,05 грн., пені за прострочення зобов`язання за кредитним договором в сумі 10346,35 грн.
Позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 81180,15 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 811,80 грн., сплачені ним при подачі позову в суд.
03.12.2014р. ОСОБА_2 звернулись в суд із зустрічною заявою до ТОВ «Кредитні ініціативи», ОСОБА_1, про визнання договору поруки припиненим.
В позові зазначено, що 21.04.2008р. між ОСОБА_1 та АТ «Сведбанк» був укладений кредитний договір № 0703/0408/88-070 на підставі якого вона отримала кредит в розмірі 60000грн.
В цей же день між ОСОБА_2 та АТ «Сведбанк» був укладений договір поруки № 0703/0408/88-070-Р-1 в якому він поручився перед банком за виконання позичальником ОСОБА_1 кредитних зобов`язань.
ОСОБА_2 вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності для стягнення з нього, як поручителя ОСОБА_1
У відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимогу до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. В даному випадку строк виконання зобов`язання ОСОБА_1 встановлений до 21.04.2016р., проте прострочення відбулося ще у вересні 2009р. через пропущений платіж. Таким чином , право пред`явити вимогу до нього за договором поруки отримав ще попередній кредитор АТ «Сведбанк», проте він ним не скористався.
28.11.2012р. ТОВ «Кредитні ініціативи», як вбачається з матеріалів справи, набуло права вимоги за кредитним договором до ОСОБА_1 та нього як поручителя. За договором факторингу заборгованість ОСОБА_1 на момент передачі кредитного зобов`язання складала 90612,26 грн. Тобто новий кредитор, а саме ТОВ «кредитні ініціативи» набули права вимоги до нього за простроченим зобов`язанням 28.11.2012р., проте скористалися цим правом лише при направленні йому повідомлення 24.06.2014р. з пропущенням строку позовної давності для вимоги до поручителя.
Крім того від ОСОБА_1 йому стало відомо що ще в 2013р. позивач надсилав їй повідомлення про дострокове повернення основного зобов`язання, тобто сам позивач змінив термін договору з 2016р. вимогою про дострокове повернення кредиту.
Таким чином строк позовної давності щодо стягнення з нього заборгованості в солідарному порядку на підставі договору поруки № 0703/0408/88-070-Р-1 від 21.04.2008р. якому він поручився за виконання ОСОБА_1. зобов`язань про кредитному договору № 0703/0408/88-070 від 21.04.2008р. сплинув.
Просять визнати договір поруки припиненим.
В судовому засіданні представник позивача ТОВ «Кредитні ініціативи» надав пояснення по суті позовних вимог та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Крім того, він заперечував проти задоволення зустрічного позову, пояснив суду, що з метою забезпечення виконання зобов`язань а кредитним договором між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1, між «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 0703/0408/88-070-Р-1, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов`язався перед банком відповідати за виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_1 за надані кредитні кошти в розмірі 60000,00 грн., зі строком повернення 21.04.2016р.
Відповідно до п.2 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком усім належним йому майном та грошовими коштами.
У відповідності до п.13 договору усі зміни та доповнення до цього договору дійсні у випадку, якщо вони оформлені письмово та підписані сторонами.
28.11.2012р. між ТОВ «Факторінгова компанія «Вектор Плюс» та ПАТ «Сведбанк», яке є правонаступником ВАТ «Свндбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС_Комерцбанк», відповідно до чинного законодавства України був укладений договір факторингу, відповідно до якого права вимоги за вказаним кредитним договором були відступлені на ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс».
В свою чергу згідно договору від 28.11.2012р., ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» продав кредитний договір № 0703/0408/88-070 від 21.04.2008р. ТОВ «Кредитні ініціативи».
Таким чином на даний час усі права кредитора за вказаним кредитним договором належать ТОВ «Кредитні ініціативи».
Так ОСОБА_2 зазначає, що з моменту отримання права вимоги, а саме, 28.11.2012р. та до 24.06.2014р. кредитор ТОВ «Кредитні ініціативи» не пред`явлено до нього вимоги.
Як вбачається з розрахунку заборгованості боржником ОСОБА_1 було сплачено частково заборгованість за кредитним договором з липня 2013р. по квітень 2014р., внесено 10 платежів на суму 12000 грн.
Відповідно до ст.. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Таким чином, перебіг строку позовної давності було перервано 25.07.2013р., та даний строк розпочався заново, після несплати чергового платежу за травень 2014р..
Перебіг позовної давності переривається вчиненням боржником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов`язку.
ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулись до боржників з вимогою щодо належного виконання зобов`язання 24.06.2014р.
Отже річний строк пред`явлення вимоги до боржника не сплив.
Цивільний кодекс України не передбачає скороченого строку позовної давності для пред`явлення вимог до поручителя у разі невиконання кредитного зобов`язання боржником, якщо у договорі поруки не встановлено строй його дії.
Просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 81180,15 грн. Та витрати понесені по сплаті судового збору в розмірі 811,80 грн.
В задоволенні зустрічного позову до них відмовити.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні не погодились в позовними вимогами, пояснили, що 21.04.2008р. ОСОБА_1 дійсно уклала кредитний договір № 0703/0408/88-070 з ВАТ «Сведбанк» та отримала кредит в розмірі 60000,00 грн., зі сплатою 13,9% річних, з кінцевим терміном повернення 21.04.2016р.
В подальшому ВАТ «Сведбанк» був реорганізований у ПАТ «Сведбанк», в теперішній час банк перейменований та має назву ПАТ «Омега Банк».
В 20011р. закрились відділення банку по всій Україні в тому числі і в м.Запоріжжі, через те відповідачка втратила фактичну можливість сплачувати кредит.
Банком було повідомлено про те, що буде здійснена можливість сплати чергових платежів через банки партнери, при цьому жодного банку партнеру названо не було, також не повідомлено про способи та взагалі можливість сплати кредиту.
З цього моменту вона вважає, що відбулося прострочення кредитору, адже ані первісним кредитором ані позивачем не були направлені повідомлення про заміну кредитору у зобов`язанні.
У відповідності до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`зку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
В доданих до позовної заяви матеріалах відсутні дані про повідомлення її про заміну кредитора.
У відповідності до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.
В даному випадку жодним з кредиторів не було надано їй як боржникові доказів переходу прав у зобов`язанні до нового кредитора до подачі позову до суду.
В червні 2013р.ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулись в суд з позовом до неї про звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином їй стало відомо, що первісний кредитор ПАТ «Сведбанк» був змінений за договором факторингу 28.11.2012р. двічі спочатку на ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» і в той же день на ТОВ Кредитні ініціативи».
Звідси вона отримала інформацію про рахунок ТОВ «Кредитні ініціативи» в «Альфа Банку» на який потрібно сплачувати внески за кредитом. Після цього вона почала робити внески на погашення кредиту в розмірах більших ніж за графіком погашення кредиту. За період з липня 2013р. по травень 2014р. нею сплачено в рахунок погашення кредиту 12000,00 грн.
Вважає, що наданий розрахунок заборгованості за кредитним договором не відповідає дійсності адже не враховує час прострочення кредитора.
Крім цього за вказаним розрахунком заборгованість не зрозуміло яким чином були нараховані проценти та пеня за договором у період з початку договору 21.04.2008р. по 28.11.2012р.
Крім того з розрахунку та неодноразових звернень до співробітників ТОВ «Кредитні ініціативи» вона дізналась, що пеня їй нараховується на всю суму заборгованості за тілом кредиту, а не лише на прострочену суму тіла кредиту, що не є вірним через те, що кредитний договір діє до 21.04.2016р., а погашення тіла повинно відбуватися пропорційно кожному платежу. Пояснення цього їй надано не було, відсутня ця інформація і в позовній заяві.
Задля проведення власних розрахунків за кредитним договором нею був зроблений запит до ПАТ «Омега Банк» щодо надання інформації про її кредитний договір. На сьогоднішній день відповідь ще не отримана.
Крім того, незважаючи на те, що вона сплачує заборгованість за кредитним договором ТОВ «Кредитні ініціативи» вважає, що в позовній заяві позивач не обґрунтував правомірність набуття права вимоги за її кредитним договором.
Так, п.2.6 договору факторингу № 15 від 28.11.2012р. укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» передбачає, що наступне відступлення третім особам прав вимоги заборгованості до боржників допускається виключно за умови отримання дозволу (погодження) Спостережної Ради Банку. Окрім того в даному пункті містяться процесуальні строки розгляду такого звернення - це 3 дні та порядок отримання такого дозволу чи відмови. Доказів отримання такого дозволу позивачем надано не було.
Пункт 2.6.5 договору передбачає, виключення з цього положення у випадку якщо фактор є фінансовою установою яка пов`язані відносинами контролю з банківською установою, або якщо з моменту укладення даного договору пройшов рік.
Так перший та другий договір факторингу були укладені в один день, а докази контролю ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» щодо ПАТ «Сведбанк» позивачем не надані.
У відповідності до ст. 1083 ЦК України наступне відступлення права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Таким чином навіть не зважаючи на те, що вона сплачує платежі треті особі - ТОВ «Кредитні ініціативи», в разі не надання доказів отримання права наступного відступлення прав у ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» до вказаної третьої особи вважає, що в неї будуть підстави стягувати від ТОВ «Кредитні ініціативи» безпідставно набуті ними грошові кошти.
Звернули увагу суду на те, що 24.06.2014р. датована претензія про усунення порушень та вимога про дострокове повернення кредиту ТОВ «Кредитні ініціативи». Претензію вона отримала лише 07.07.2014р. В претензії їй було надано 7 днів з дня отримання на письмове повідомлення про результати вирішення. 14.07.2014р. вона надіслала відповідь до ТОВ «Кредитні ініціативи» щодо незгоди з сумою заборгованості та зустрічну претензію та пропозицію.
Однак ТОВ «Кредитні ініціативи» вже 27.06.2014р. звернулись до суду із позовною заявою про стягнення з неї заборгованості.
Вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні докази порушення нею п.3.1 договору, що надає право кредитору вимагати дострокове повернення кредиту. Таким чином вважає, що позивачем не доведений факт прострочення нею зобов`язання за кредитним договором та ці твердження не доведені доказами, а тому позов є безпідставним.
Просили відмовити в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 81180,15 грн.
В подальшому відповідач ОСОБА_1 визнала заборгованість за тілом кредиту в сумі 49909, 75 грн. та частково за відсотками в сумі 3971, 68 грн.
Заборгованість з пені не визнала.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні надав пояснення по позовним вимогам ТОВ «Кредитні ініціативи» та зустрічному позову.
Просив в задоволенні основного позову відмовити. Зустрічні позовні вимоги задовольнити та припинити дію договору поруки.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши всі надані докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник забов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не установлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник забов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Для належного виконання зобов`язаннь, ст.546 ЦК України передбачені види забезпечення виконання забов`язання, в тому числі і порука.
Відповідно до ст.553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення забов`язання боржником. У разі порушення боржником забов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.
Судом встановлено, що 21.04.2008р. між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0703/0408/88-070, на підставі якого вона отримала кредит в розмірі 60000 грн., зі сплатою 13,9% річних за весь строк фактичного користування кредитом, з кінцевим терміном повернення 21.04.2016р.
Відповідно до п.3.1 кредитного договору, позичальник зобов`язався погасити заборгованість за кредитом, шляхом внесення коштів на позичковий рахунок № НОМЕР_3 щомісяця, через касу банку згідно додатку № 1, що є невід`ємною частиною даного договору.
Відповідно до п.3.3 кредитного договору, проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісяця в період з 01 по 10 число включно за попередній місяць та на момент повернення кредиту на рахунок відсотків № НОМЕР_4.
Відповідно до п.8 кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за кредитним договором та/або строків сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, позивачем 21.04.2008р. був укладений договір поруки № 0703/0408/88-070-Р-1 з ОСОБА_2
Відповідно до п. 1, 2, 4 договору поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором. У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, в тому числі по основному зобов`язанню, нарахованими процентами, пені, комісії, та іншими платежами, передбаченими основними зобов`язаннями.
У зв`язку з простроченням термінів погашення кредиту, сплати відсотків та нарахованої пені позивачем було надіслано боржникам вимогу про дострокове погашення кредиту, що підтверджується повідомленням.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 19.06.2014р. за нею утворилась заборгованість в сумі 81180,15 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 49909, 75 грн., по відсоткам за користування кредитом в сумі 20924,05 грн., пені за прострочення зобов`язання за кредитним договором в сумі 10346,35 грн., що підтверджено розрахунком позивача, який проведено відповідно до умов договору.
Відповідачі належним чином вказаний розрахунок не спростували.
Доводи відповідача ОСОБА_1 про неможливість здійснення платежів в рахунок погашення кредиту, неповідомлення її про заміну кредитора та прос рочку кредитора суд вважає безпідставними, оскільки вона не була позбавлена можливості здійснювати платежі згідно графіку погашення у будь-якому відділені іншого банку на свій особистий позичковий рахунок, зазначений у п.3.1 кредитного договору., а також перерахувати кошти через термінали системи грошових переказів
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у забов"язанні здійснюється без згоди боржника. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у забов"язанні, виконання боржником свого обов"язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Крім того, з липня 2013р. відповідач ОСОБА_1 визнаючи свою заборгованість перед позивачем, вносила в рахунок погашення заборгованості платежі до травня 2014 р. в загальній сумі 12000 грн., що були враховані в розрахунку.
Що стосується розміру пені, то її розмір на 19.06.14р. складає 35033,52 грн., а позивачем пред""явлено суму в межах строку позовної давності в сумі 10346,35 грн., що відповідає вимогам закону.
У відповідності зі ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином та у встановлений строк.
Згідно зі ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язань не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язань.
ОСОБА_1 з травня 2014р. односторонньо та безпідставно відмовилась від виконання умов договору.
Відповідач ОСОБА_1 не підтвердила відсутності своєї вини в порушенні зобов'язання.
Статтею 559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
У відповідності до п.1 договору поруки № 0703/0408/88-070-Р-1 від 21.04.2008р., укладеного між банком та ОСОБА_2 вказаний договір діє до повного повернення позичальником або поручителем кредитних коштів і сплати належних відсотків за користування кредитом 21.04.2016р.
Згідно п.1.1 кредитного договору встановлено строк повернення кредиту до 21.04.2016р., а тому строк повернення кредиту не настав, і тому застосування ст.559 ч.4 ЦК України неможливе.
Крім того, відповідно до вимог ст. 599 ЦК України, забов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доводи ОСОБА_2 про те, що договір поруки є припиненим, оскільки банк своєчасно не скористався своїм правом пред`явити до суду позов до поручителя про стягнення заборгованості є помилковим.
Як вбачається з розрахунку заборгованості боржником ОСОБА_1 було сплачено частково заборгованість за кредитним договором з липня 2013р. по квітень 2014р., внесено 10 платежів на суму 12000 грн.
Відповідно до ст.. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Таким чином, перебіг строку позовної давності було перервано 25.07.2013р., та даний строк розпочався заново, після несплати чергового платежу за травень 2014р..
Перебіг позовної давності переривається вчиненням боржником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов`язку.
У зв"язку з визнанням боржником своїх боргових забов"язань в період з липня 2013р. по травень 2014р., перерванням перебігу позовної давності, у позивача не було підстав для звернення до суду з позовними вимогами як до основного боржника так і до поручителя.
ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулись до боржників з вимогою щодо належного виконання зобов`язання 24.06.2014р.
Отже річний строк пред`явлення вимоги до боржника не сплив.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 допустила однобічну відмову від виконання зобов'язань, чим порушила умови кредитного договору, то поручитель ОСОБА_2 повинен нести солідарну відповідальність з нею перед кредитором, отже з них в солідарному порядку підлягає стягненню заборгованість по кредиту в сумі 81180,15 грн.
Крім того, суд вважає за необхідне в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ТОВ "Кредитні ініціативи", ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим відмовити.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідачів в солідарному порядку підлягають відшкодуванню і витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору в сумі 811,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213 ЦПК України, ст.ст.251, 252, 509, 525, 526, 530, 536, 546, 553, 554, 557, 559, 612, 615, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд -
в и р і ш и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНН - НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНН - НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" ( ЄДРПОУ 35326253, п/р 26507010332001 в ПАТ "Альфа Банк", МФО 300346) заборгованість за кредитним договором № 0703/0408/88-070 від 21.04.2008р. в розмірі 81180 грн. 15 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 811 грн. 80 коп., а всього 81991 (вісімдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто одна) грн. 30 коп.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: Лихосенко М. О.
Судове рішення № 45505350, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 20.05.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/6516/14-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: