увійти
УКР
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
| "21" червня 2006 р. | Справа № 17/118
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С. В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №17/118 за позовом: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Київ до відповідача: приватного підприємства "Зерноторгова компанія Хлібодар", м. Кіровоград про розірвання договору та стягнення 45000 грн. ПРЕДСТАВНИКИ: від позивача - ОСОБА_2 , довіреність № б/н від 26.05.06 , представник; від позивача - ОСОБА_3 , довіреність № б/н від 23.03.06 , представник; від відповідача - участі не брали. В судовому засіданні 29.05.2006 р. оголошувалась перерва до 11 год. 30 хвл. 21.06.2006 р. Подано позов про розірвання договору поставки №НОМЕР_1, укладеного між суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 та приватним підприємством "Зерноторгова компанія Хлібодар" та про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла при виконанні умов даного договору в сумі 45000 грн. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Відповідач до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань не подавав, хоча належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи (а.с.40). У відзиві на позовну заяву (а.с. 32-34) позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що продавець сам порушив умови договору щодо термінів поставки, при цьому передав меншу кількість товару, ніж це встановлено договором і до того ж якість переданого борошна не відповідала вимогам ДОСТу. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне. 20.03.2006 року між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 ("постачальник") та приватним підприємством «Зерноторгова компанія Хлібодар» ("покупець") було укладено договір №НОМЕР_1 (далі-договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати товар, а покупець - прийняти та оплатити його вартість. Об'єктом даного договору є борошно вищого ґатунку в кількості 70 тонн за ціною 1200 грн. за 1 тонну та борошно першого ґатунку в кількості 70 тонн за ціною 1050 грн. за 1 тонну (пункт 1.1 договору). Сторонами узгоджено умови поставки та порядок, форму і термін оплати (а.с. 12). За своєю правовою природою даний договір є договором поставки. Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. На виконання умов вказаного договору позивачем було передано у власність відповідачеві товар: 40 тонн борошна, з яких 20 тонн борошна вищого ґатунку та 20 тонн першого ґатунку, загальною вартістю 45000 грн., про що свідчать накладна №НОМЕР_2 та довіреність серії НОМЕР_3 (а.с. 14, 16). Відповідно до пункту 2.2 договору №НОМЕР_1 покупець зобов'язався здійснити оплату за товар протягом одного банківського дня з моменту отримання партії товару згідно пункту 1.1. договору. Як вбачається із матеріалів справи відповідач за отриманий товар не розрахувався (а.с.26), між тим здійснив його відчуження іншому суб'єкту господарювання (35,36). Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Доказів виконання відповідачем умов договору господарському суду не подано, а тому позовні вимоги в сумі 45000 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню. Крім того, позивачем враховуючи порушення відповідачем умов договору заявлено позовну вимогу про розірвання договору поставки №НОМЕР_1. Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Статтею 188 Господарського кодексу України визначено порядок зміни та розірвання господарських договорів. Відповідно до частини 2 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (частина 3 статті 188 Господарського кодексу України.) На виконання вимог вказаної норми закону позивачем надіслано на адресу відповідача пропозицію №НОМЕР_4 про розірвання договору поставки (а.с.18). Відповідачем у відповідь на вказану претензію (а.с.19) запропоновано позивачеві допоставити всю партію товару. Частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або в разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. З огляду на те, що продавець за спірним договором значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме: не отримав кошти за проданий товар, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог щодо розірвання договору поставки №НОМЕР_1, тому позов в цій частині також підлягає задоволенню. Відповідно до вимог пункту 3 статті 651 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. При цьому, господарський суд роз'яснює, що згідно частини 5 статті 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Відповідно правил частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили. Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 81, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю. Розірвати договір поставки №НОМЕР_1, укладений між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) та приватним підприємством «Зерноторгова компанія Хлібодар» (м. Кіровоград, пр-т Правди, 8, корп. 1, код 32967759). Стягнути з приватного підприємства «Зерноторгова компанія Хлібодар» (м. Кіровоград, пр-т Правди, 8, корп. 1, код 32967759, р/р №2600817000898 в КФ АКБ «ПравексБанк», МФО 323594) на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, п/р №НОМЕР_6 в ЗАТ «Прокредит банк», м. Київ, МФО 320984) - 45000 грн. заборгованості, 535 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
|
