Постанова № 45461053, 17.06.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 р. Справа № 544/1351/13-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

прокурора - Маматова М.О.,

представника Національного природного парку "Пирятинський" - Підченка С.М.,

представника відповідача - Гордієнка Ю.П.,

представника третьої особи - публічного акціонерного товариства "Велика Круча" - Близнюка І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами прокурора Полтавської області, Національного природного парку "Пирятинський" на постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 15.10.2014р. по справі № 544/1351/13-а

за позовом прокурора Полтавської області

до Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, треті особи- Публічне акціонерне товариство "Велика Круча" , Національний природний парк "Пирятинський"-

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

07.08.2013 року Полтавський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до Пирятинського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, , в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення 32 (позачергової) сесії шостого скликання Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 17.06.2013 р. "Про розгляд подання Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері "Про усунення порушень вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України", визнати протиправним та скасувати рішення 33 (позачергової) сесії шостого скликання Дейманівської сільської ради від 16.07.2013 р. "Про розгляд подання Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері "Про усунення порушень вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 16.09.2013 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи - Публічне акціонерне товариство "Велика Круча". ( т.1 а.с.70).

Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 15.10.2013 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи - Національний природний парк "Пирятинський" ( т.1 а.с.70).

Постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 06.02.2014 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 р., у позові відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 26.06.2014 року касаційну скаргу Національного природного парку "Пирятинський" задоволено частково. Постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 лютого 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року в цій справі скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. ( т.1 а.с.247-253).

Постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 15.10.2014 року у задоволенні адміністративного позову Полтавської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014 року апеляційні скарги Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, Національного природного парку "Пирятинський" задоволено частково. Постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 15.10.2014р. по справі № 544/1351/13-а скасовано. Позов Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній залишено без розгляду з підстав пропущення прокурором 15-денного строку, установленого законом для подання позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 18.03.2015 року касаційну скаргу заступника прокурора Полтавської області задоволено частково. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 року в порядку ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України замінено позивача - Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері на правонаступника - прокурора Полтавської області.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Представник Національного природного парку "Пирятинський" в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача проти вимог апеляційних скарг прокурора Полтавської області та Національного природного парку "Пирятинський" заперечував, просив апеляційні скарги залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи - публічного акціонерного товариства "Велика Круча" - в судовому засіданні суду апеляційної інстанції заперечував проти апеляційних скарг прокурора Полтавської області та Національного природного парку "Пирятинський", просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційних скарг постанову суду та доводи апеляційних скарг, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги прокурора Полтавської області та Національного природного парку "Пирятинський" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням 17 сесії п'ятого скликання Полтавської обласної ради від 17.09.2008 р. мисливському господарству "Велика Круча" ВАТ "Велика Круча" (на цей час ПАТ "Велика Круча") на території Пирятинського району (території Дейманівської та Великокручанської сільських рад) були надані мисливські угіддя загальною площею 5732 га. ( т.1 а.с.63).

06.10.2008 року на виконання рішення Полтавської обласної ради від 17.09.2008 року між Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Відкритим акціонерним товариством "Велика Круча" укладено договір №043/07, згідно з п.1 якого Відкритому акціонерному товариству "Велика Круча" до 17 вересня 2023 року надано мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 5732 га. ( т.1 а.с.64-66).

Рішенням 27 сесії п'ятого скликання від 11.03.2009 р. Дейманівська сільська рада Пирятинського району Полтавської області погодила створення Національного природного парку "Пирятинський" на території Дейманівської сільської ради загальною площею 1547,7 га.

Рішенням двадцять другої сесії п'ятого скликання Полтавської обласної ради 28.08.2009 року, відповідно до статей 33, 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 53,54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" дано згоду на оголошення Національного природного парку "Пирятинський" загальною площею 12028,42 га та вирішено звернутися до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про створення об'єктів відповідно до додатку №4. ( т.1 а.с.13-18).

Указом Президента України від 11.12.2009р. "Про створення національного природного парку "Пирятинський" створено Національний природний парк "Пирятинський".

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України "Про затвердження Положення про національний природний парк "Пирятинський" від 07.11.2011 р. затверджено положення про Національний природний парк "Пирятинський", відповідно до якого межі парку встановлюються в натурі.

У результаті внесення 21.01.2010 р. змін до Закону України "Про мисливське господарство та полювання" та Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на території Дейманівської сільської ради, що була передана до НПП "Пирятинський", установлювалась заборона на полювання та рибальство, обмеження на випас худоби, на відпочинок, пересування транспортними засобами, збір грибів, ягід та ін., що викликало незадоволення у жителів с. Дейманівка та колективу ПАТ "Велика Круча".

Зважаючи на інтереси територіальної громади та ПАТ "Велика Круча", 19 сесія шостого скликання Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області 06.04.2012 р. прийняла рішення не надавати погодження на створення Національного парку "Пирятинський" в межах Дейманівської сільської ради ( т.1 а.с.10).

На вказане рішення Полтавський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері вніс подання від 03.06.2013 р. № 87-500 вих. 13 Дейманівській сільській раді Пирятинського району про усунення порушень вимог закону України "Про природно-заповідний фонд України" з вимогою скасувати рішення 18 сесії шостого скликання від 06.04.2012 р. "Про перегляд рішення 27 сесії п'ятого скликання від 11.03.2009 р. "Про погодження створення НПП "Пирятинський" в межах Дейманівської сільської ради". ( т.1 а.с.42-44).

Дейманівська сільська рада Пирятинського району Полтавської області, розглянувши вказане подання на 32 (позачерговій) сесії шостого скликання 17.06.2013 р., своїм рішенням "Про розгляд подання Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері "Про усунення порушень вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України" подання задовольнила, пунктом 2 указаного рішення скасувала рішення 19 сесії шостого скликання Дейманівської сільської ради Пирятинського району від 06.04.2012 р. та пунктом 3 скасувала рішення 27 сесії п'ятого скликання Дейманівської сільської ради Пирятинського району від 11.03.2009 р. ( т.1 а.с.45).

Не погодившись з п.3 рішення Дейманівської сільської ради Пирятинського району від 17.06.2013 р., Полтавський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері вніс подання від 02.07.2013 р. № 87-579 вих. 13 про усунення порушень вимог закону України "Про природно-заповідний фонд України" з вимогою скасувати пункт 3 рішення 32 (позачергової) сесії шостого скликання 17.06.2013 "Про розгляд подання Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері "Про усунення порушень вимог закону України "Про природно-заповідний фонд України" ( т.1 а.с.46-48).

Рішенням 33 (позачергової) сесії шостого скликання від 16.07.2013 р. Дейманівська сільська рада Пирятинського району Полтавської області подання Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері "Про усунення порушень вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України" №87-579вих.13 від 02.07.2013 року відхилила. Рішення 32 (позачергової) сесії шостого скликання від 17.06.2013 "Про розгляд подання Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері "Про усунення порушень вимог закону України "Про природно-заповідний фонд України" залишила без змін. ( т.1 а.с.50).

В порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" Полтавський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором позов подано поза межами 15 - денного строку, установленого законом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Відповідно до ч.3 ст.20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право: 1) вносити подання; 2) у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування; 3) звертатися до суду в передбачених законом випадках.

За змістом статті 23 Закону України "Про прокуратуру" подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо: 1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли; 2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності; 3) відшкодування шкоди; 4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом; 5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.

У цьому випадку прокурор у адміністративній справі може бути позивачем і не повинен визначати орган чи особу, в інтересах якої він звертається до суду з позовною заявою.

Ці вимоги кореспондують положенню частини п'ятої статті 105 та абзацу одинадцятому частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом, а суд за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень може прийняти іншу постанову у випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Судовим розглядом встановлено, що копію рішення Дейманівської сільської ради від 16.07.2013 року направлено прокурору, яке останній отримав 23.07.2013 року вх.№1187.

Перебіг процесуального строку починається з наступного після відповідної календарної дати дня або настання події, з якою пов'язано його початок, тобто, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо: визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині; визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється 15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про результати розгляду подання з дня закінчення визначеного прокурором строку для його розгляду.

Оскільки рішення за результатами розгляду подання прокурора від 02.07.2013 року №87-579 вих.13 відповідач прийняв 16.07.2013 року, вказане рішення прокурором отримано 23.07.2013 року, а до суду з цим позовом прокурор звернувся 07.08.2013 р., колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо пропуску 15-денного строку звернення до суду, установленого законодавством.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Частиною 3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Порядок створення й оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається Законом України "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992 року № 2456-ХІІ (далі Закон № 2456-ХІІ).

Зокрема, статтею 51 Закону № 2456-ХІІ встановлено, що підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду можуть здійснюватись органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, науковими установами, природоохоронними громадськими об'єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Клопотання подаються до державних органів, уповноважених проводити їх попередній розгляд. Клопотання має містити обґрунтування необхідності створення чи оголошення території або об'єкту природно-заповідного фонду певної категорії, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об'єктів, що пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал.

Відповідно до статті 52 зазначеного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду попередньо розглядається у місячний строк: щодо територій та об'єктів загальнодержавного значення - центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища; щодо територій та об'єктів місцевого значення - органами цього центрального органу виконавчої влади на місцях. У разі схвалення клопотань центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та його органами на місцях проводиться їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання. На підставі результатів погодження клопотань центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища забезпечує розробку спеціалізованими проектними та науковими установами проектів створення природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам'яток природи, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Відповідно до ч. 3, ч.4 статті 53 цього Закону рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, Київською та Севастопольською міськими радами. Порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним кодексом України.

Отже, рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається обласними радами в межах наданих чинним законодавством повноважень.

Статтею 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" ( в редакції, чинній на момент прийняття відповідачем рішення від 11.03.2009 року) визначено, що зміна меж, категорії та скасування статусу територій об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51 - 53 цього Закону.

Згідно зі статтею 8 Земельного кодексу України до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на території області належить, зокрема, розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад.

Відповідно до п.24 ч.1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" (в редакції Закону, чинної на момент прийняття відповідачем рішення від 11.03.2009 року) виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками історії або культури, які охороняються законом.

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 43 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" до компетенції обласної ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як убачається із матеріалів справи, рішенням двадцять другої сесії п'ятого скликання Полтавської обласної ради 28.08.2009 року, відповідно до статей 33, 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 53,54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" дано згоду на оголошення Національного природного парку "Пирятинський" загальною площею 12028,42 га та вирішено звернутися до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про створення об'єктів відповідно до додатку №4. ( т.1 а.с.13-18).

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до інформації відділу Держземагенства у Пирятинському районі Полтавської області № 8-1621-0.20798/2-15 від 28.05.2015 року земельні ділянки, на яких розташований НПП «Пирятинський» в адміністративних межах Дейманівської сільської ради, станом на 11.03.2009 року перебувають в державній власності.

На вимогу колегії суддів апеляційної інстанції надати інформацію, до якої категорії земель за основним цільовим призначенням відповідно до частини першої статті 19 ЗК України належить земельна ділянка загальною площею 1547,7 га, на якій Дейманівська сільська рада рішенням від 11.03.2009 р. погодила створити Національний природний парк «Пирятинський» позивач листом від 02.06.2015 року №710вих.15 повідомив, що категорію земель буде визначено після виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та встановлення меж територій національного природного парку.

Представник відповідача пояснив в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, що вказані земельні ділянки відносились до земель запасу.

Відповідно до ч.2 ст.84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття відповідачем рішення від 11.03.2009 р.) право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Виключно до компетенції органів державної виконавчої влади належить питання регулювання земельних відносин, стосовно земельних ділянок розташованих за межами населених пунктів, як вбачається зі змісту пункту 12 розділу X Земельного кодексу України.

За змістом частин 2 ст. 84 та п. 12 розд. X "Перехідні положення" ЗК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розпорядження земельною ділянкою державної форми власності здійснюється власником земельної ділянки - державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування. При цьому не враховується місцезнаходження земельної ділянки - у межах населеного пункту чи за його межами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, приймаючи рішення від 11.03.2009 року про погодження створення Національного природного парку "Пирятинський", діяв з порушенням вимог ст.ст. 51-54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" .

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР).

Тобто, законодавством чітко обумовлено коло суб'єктів, яким надано повноваження скасовувати розпорядження голови державної адміністрації. Такими суб'єктами є Президент України, голова місцевої державної адміністрації вищого рівня або суд.

В Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказано, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Тому, на думку Конституційного Суду України, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Судовим розглядом не встановлено, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 16.07.2013 року вичерпало свою дію рішення 27 сесії п'ятого скликання Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 11.03.2009 року, а тому відповідач міг скасувати своє рішення, яке прийняте з порушення вимог чинного законодавства.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи згідно зі статтею 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв в межах наданих йому повноважень.

Крім того, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що вказаний спір підлягає розгляду місцевим загальним судом, як адміністративним, виходячи з наступного.

Згідно з 2 ст. 50 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Положеннями п.1 ч. 1 ст. 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

В свою чергу, згідно п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Із системного аналізу вищезазначених положень Кодексу вбачається, що з урахуванням суб'єктного критерію місцевим загальним судам як адміністративним підсудні справи, в яких однією зі сторін є орган чи посадова особа органу місцевого самоврядування. Однак, коли іншою стороною у справі є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, то така справа підсудна окружному адміністративному суду.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідачем по справі є Дейманівська сільська рада Пирятинського району Полтавської області, яка є органом місцевого самоврядування.

Проте, позивачем в цій справі є прокурор, який є посадовою особою органу державної влади.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду з вимогами, передбаченими положеннями ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор діє як посадова особа органу державної влади. З огляду на зазначене такі справи, незалежно від статусу відповідача, предметно підсудні окружним адміністративним судам. Наведене свідчить про те, що вищевказана справа розглянута неповноважним судом.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, колегія суддів вважає, що постанова Пирятинського районного суду Полтавської області від 15.10.2014 року по справі №544/1351/13-а не відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому, відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 198, ч.2 ст. 205 КАС України, підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги прокурора Полтавської області, Національного природного парку "Пирятинський" задовольнити частково.

Постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 15.10.2014р. по справі № 544/1351/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову прокурора Полтавської області до Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 22.06.2015 р.