Ухвала суду № 45460411, 18.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1089/15 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернувся до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28 жовтня 2014 року №100250002/2014/000301/2.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Київська міська митниця ДФС звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 листопада 2013 року між позивачем, як покупцем, та компанією «Aimon Group Limited» (Китай) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №068/13, предмет якого є купівля-продаж непродовольчої продукції (товар). Згідно умов контракту, асортимент, кількість та ціна товару визначаються в інвойсах, які являються невід'ємною частиною контракту.

Пунктом 2.1 цього контракту передбачено, що ціна встановлюється в інвойсах на кожну партію товару. Ціна включає в себе вартість продукту, тари, упаковки, маркування, погрузки, товару в порту, витрат на митне оформлення вантажу в країні покупця, транспортування товару до місця призначення, витрат на страхування вантажу на час транспортування.

Підпунктом 8.1 контракту встановлено, що покупець вносить оплату в розмірі 100% вартості партії на рахунок продавця на підставі інвойсу протягом 60 робочих днів посіл його отримання по факту/електронній пошті. Ці умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У жовтні 2014 року, з метою здійснення митного оформлення товару, ввезеного на підставі зазначеного зовнішньоекономічного договору, позивачем подавалась митна декларація №100250002/2014/069998, якою задекларовано імпорт чашок столових з кераміки та фарфору, декоративних керамічних виробів, виробів декоративних для кріплення до металевих поверхонь з магнітом, виробів неелектричних освітлювальних та іграшок у наборах з пластмаси та металу в асортименті. Заявлена позивачем за ціною контракту митна вартість товарів, а саме: чашок «Jumbo» - Арт. (571145), об'ємом 450 мл, що являють собою посуд столовий з кераміки - 13248 шт., (552 ящ.), торговельної марки - ХЖС (Шеньчжень), виробництва ХЖС (Шеньчжень) Ко., Лімітед (Китай), становить 8900,20 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення, позивачем разом із митною декларацією були подані наступні документи: рішення про визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД від 20.08.2014 №КТ-100250002-0104-2014; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 18.08.2014 №142000902-0160; картку обліку ТОВ «Фоззі-Фуд» від 17.09.2014 №125/2012/0000146; міжнародну автомобільну накладну від 21.10.2014 №335; коносамент від 20.10.2014 №952107302; рахунок-фактуру (інвойс) від 17.09.2014 №FZAMC14098; пакувальний лист від 17.09.2014 №FZAMC14098; страховий поліс від 03.10.2014 №2797; зовнішньоекономічний контракт від 25.11.2013 №068/13; декларацію про відповідність від 21.08.2014 №UA.038.D.00145-14; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 21.10.2014 №2730; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару від 21.10.2014 №2730; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 21.10.2014 №2761; резервну позицію від 26.07.2001 №915; сертифікат про проходження товару форми загальної форми від 26.09.2014 ССРІТ 140417559; банківський платіжний документ від 24.10.2014 №1557; прайс-лист; виписку по особовому рахунку.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів посадовою особою відповідача запропоновано позивачу надати додаткові документи для підтвердження заявленою митної вартості, визначені частиною 3 статті 53 Митного кодексу України.

На виконання вимог митного органу, позивачем були додатково надані страховий поліс №2797 від 03.10.2014, генеральний договір добровільного страхування вантажів №101014611 від 06.12.2013, прайс-лист виробника товару, комерційну пропозицію, платіжне доручення з відміткою банку про оплату товару, банківську виписку по особовому рахунку ТОВ «Фоззі-Фуд» щодо оплати товару.

За наслідками розгляду поданих документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 28 жовтня 2014 року №100250002/2014/000301/2, з якого вбачається, що митна вартість товару - чашок «Jumbo» - Арт. (571145), об'ємом 450 мл, що являють собою посуд столовий з кераміки - 13248 шт., (552 ящ.), торговельної марки - ХЖС (Шеньчжень), виробництва ХЖС (Шеньчжень) Ко., Лімітед (Китай), визначена у загальній сумі 10174,46 доларів США. При цьому, відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Як на факт, що вплинув на коригування, відповідач в спірному рішенні посилається на те, що умови оплати в контракті не співпадають з інвойсом. Окрім того, в акті вказано про проведення консультацій між позивачем та митним органом.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до положень статей 50, 52 цього Кодексу, відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 вказаного Кодексу, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 55 цього Кодексу передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У статті 57 вказаного Кодексу закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Згідно частини 1 цієї статті, митна вартість визначається за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Приписами 2 - 5 частин статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною 2 статті 58 Митного кодексу України. Так, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норми свідчить на користь висновку, що декларант наданими до митного оформлення документами повинен підтвердити числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок такої. Даний обов'язок декларанта кореспондується із повноваженнями митного органу щодо перевірки (митного контролю) числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право витребувати додаткові документи у декларанта лише за умови, якщо вже надані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, що надавались позивачем митному органу, колегія суддів дійшла висновку, що такі у сукупності чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню і підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.

Відповідно до частини 7 статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Посилання відповідача на суперечності в умовах оплати товару, визначених у контракті №068/13 від 25 листопада 2013 року, та наданому позивачем до митного оформленні інвойсі №FCAMC14098 від 17 вересня 2014 року, колегією суддів відхиляється, адже матеріали справи підтверджують, що 27 жовтня 2014 року, тобто у встановлений пунктом 8.1.1 Контракту 60-тиденний строк після отримання інвойса, позивачем оплачено 100% вартості товару, про що свідчать копії платіжного доручення №1557 від 24 жовтня 2014 року та виписки по рахунку позивача за 27 жовтня 2014 року.

Крім того, колегія суддів зазначає, що правила здійснення розрахунків між контрагентами зовнішньоекономічних відносин в частині умов (строків) оплати вартості поставленого товару не впливають на числове значення складових митної вартості даного товару.

Також, колегією суддів відхиляються посилання відповідача на непідтвердження позивачем такої складової митної вартості задекларованих товарів як вартості робіт, пов'язаних із пакуванням, адже умовами контракту №068/13 від 25 листопада 2013 року передбачено, що вартість упаковки входить до складу ціни товару. Вартість упаковки, на переконання колегії суддів, включає в себе вартість робіт, пов'язаних із пакуванням.

Твердження апелянта про ненадання позивачем митної декларації країни відправлення та про недоліки прайс-листа також не можуть бути враховані судом, адже вказані документи, згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України, є такими, що надаються декларантом на вимогу митного органу лише за недостатності чи суперечливості документів, що попередньо надавались декларантом до митного оформлення. Натомість, наявності законних підстав для витребування додаткових документів відповідачем суду не доведено.

Окрім того, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем фактичного проведення з декларантом процедури консультації, передбаченої частинами 5, 6 статті 55 та частиною 4 статті 56 Митного кодексу України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 28 жовтня 2014 року №100250002/2014/000301/2 та про порушення відповідачем приписів чинного законодавства при його прийнятті.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Повний текст ухвали виготовлено 23.06.2015 року

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.