Ухвала суду № 45460023, 18.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2015 року

справа № П/811/560/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Креатив" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлень-рішень №0001362202 від 27.08.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо відсутності реальності виконання господарських операцій з контрагентом ПП «Агро-Ширак», оскільки такі висновки спростовуються первинними документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015р. позов було задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга обґрунтована зокрема тим, що судом першої інстанції не враховано інформації податкового органу щодо контрагента позивача по ланцюгу постачання.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку про відсутності доказів та не доведення відповідачем відсутності реальності господарських операцій, а позивачем надано докази на спростування оскарженого рішення відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем у період з 12.08.2014р. по 13.08.2014р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Креатив» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Агро-Ширак» за період 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р., за результатами якої складено акт №168/11-23-22-02/31146251 від 14.08.2014р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість за березень 2014 року на суму 121466,00грн.

Висновки перевіряючи ґрунтуються на відсутності реальності виконання господарських операцій з контрагентом ПП «Агро-Ширак», у тому числі з посиланням на інформацію іншого податкового органу.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0001362202 від 27.08.2014 р., яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 182199,00 грн., у тому числі 121466,00 грн. основного платежу та 60733,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач за перевіряємий період мав господарські відносини з ПП «Агро-Ширак».

Відповідно до договору поставки №С13-1706 від 03.03.2014 позивачем у березні 2014 року придбало у ПП «Агро-Ширак» соняшник на суму 728795,82 грн., у тому числі ПДВ – 121465,97 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (а.с.75, 78, 80, 83, 89-94). Суму ПДВ 121465,97 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за березень 2014 року (а.с.97-114). Оплату вартості товарів придбаних здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.87-88).

Транспортування товару придбаного позивачем у ПП «Агро-Ширак» здійснювалося ПП «Сервіском» та ТОВ «Агро-Регіон» на підставі укладених договорів, а факт виконання що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.76, 77, 79, 81, 82, 84, 85, 152-155, 156-159).

Використання придбаного товару у господарсьській діяльності також підтверджується позивачем, з урахуванням основного виду діяльності - виробництво олії та тваринних жирів.

З наданих позивачем первинних документів можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено вид послуг, сторони господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Відповідачем в свою чергу не зазначено у чому невідповідність первинних документів наданих позивачем.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення дослідженої судом господарської діяльності позивача із вказаним підприємством, що підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, складеними на виконання умов викладених вище договірних відносин.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 41, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Креатив" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 22 червня 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак